РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                              

         17  лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Дралла І.Г.

суддів  Білоусової В.В., Летягіної О.В.

                                          при  секретарі  Галіч Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: приватний нотаріус Єпіфанов Юрій Олексійович про визнання договору дарування недійсним і стягнення моральної шкоди, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_5 – ОСОБА_8 та прокурора м. Ялта в інтересах ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 24 листопада 2009 року,

встановила:

           ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа приватний нотаріус Єпіфанов Ю.О. про визнання договору дарування недійсним і стягнення моральної шкоди.

         Вимоги мотивовані тим, що даний договір дарування був укладений внаслідок її обману з боку ОСОБА_6, а також вона помилялася щодо його правових наслідків; умови такого договору дарування є вкрай невигідними для неї і він був укладений нею внаслідок важкої обставини -  у серпні 2007 року помер син, а у липні 2007 року вона перенесла інсульт). Вимоги про стягнення моральної шкоди мотивує тим, що на протязі півтора року вона постійно нервує та переживає, що залишиться без свого єдиного житла, що завдає їй душевних страждань. Просить визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 м. Ялта, укладений між нею і ОСОБА_6 та стягнення на її користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.  

           Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 24 листопада 2009 року в позові ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання договору дарування квартири недійсним і стягнення моральної шкоди - відмовлено.

            Не погодившись з вказаним рішенням суду представник ОСОБА_5 – ОСОБА_8 та прокурор м. Ялта в інтересах ОСОБА_5 подали апеляційні скарги, в яких ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

           Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

                Судовим розглядом встановлено, що  26 лютого 2008 року  ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_6 13/50 часток  житлового АДРЕСА_1. Угода посвідчена 26.02.2008 року приватним  нотаріусом Ялтинського  міського нотаріального округу  № за реєстром  580.  14 березня 2008 року  право власності за відповідачем зареєстроване у БТІ м. Ялта.

        На підставі ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин можу бути визнаний судом недійсним.

        Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

        Відповідно до ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Судом встановлено, та не спростовано сторонами , що  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно  мешкає за адресою -  АДРЕСА_1

10 липня 2007 року позивачка перенесла інсульт, в результаті чого була частково паралізована, не могла самостійно пересуватися, в серпні 2007 року помер син позивачки. Перенесене позивачкою захворювання, її похилий вік, втрата сина, позбавлення себе безоплатно єдиного житла внаслідок укладання договору, свідчить про те, що оспорюваний договір дарування укладений нею під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах а також  свідчить про  наявність помилки  щодо природи правочину, та його наслідків. Ці підстави визнання угоди недійсною свідчать про наявність у  дарувальника  при здійсненні  угоди пороку волі. Вищеназвані обставини справи свідчать про те, що у позивача не було волевиявлення на укладання  безоплатної угоди відносно  нерухомого майна, а фактично передаючи у дар будинок у власність  відповідача ОСОБА_5  намагалася забезпечити свою старість. Вона помилялася щодо юридичної природи  своїх дій, проживаючи у будинку и по цей час і не отримуючи допомогу від ОСОБА_6

Таким чином встановлено, що при відчуженні на користь відповідача нерухомого майна, ОСОБА_5, внаслідок похилого віку та стану здоров’я, неправильно сприйняла правову природу цього правочину, зміст прав і обов’язків сторін, оскільки бажала завдяки переданому майну влаштувати свою старість, отримати догляд і допомогу.

 Тому угоду, що оспорюється, не можна вважати відповідаючою вимогам закону та її слід визнати недійсною з підстав ст.ст.229, 233 ЦК України.

          Доводи позову стосовно обману, як підстави визнання угоди недійсною, а також вимоги щодо відшкодування  моральної шкоди не  знайшли свого  підтвердження у судовому засіданні. У задоволенні цієї частини позову слід відмовити.

           На підставі ст. 309 ч.1  ЦПК України,  підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення  є невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

    Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про  те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 309, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,                                                                                                      

вирішила:

      Апеляційні скарги представника ОСОБА_5 – ОСОБА_8 та прокурора м. Ялта в інтересах ОСОБА_5   задовольнити.

       Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 24 листопада 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_9 задовольнити. Визнати недійсною угоду дарування   ОСОБА_5  13/50 часток  житлового АДРЕСА_1    ОСОБА_6, яка укладена 26.02.2008 року, посвідчена приватним  нотаріусом Ялтинського  міського нотаріального округу 26.02.2008 року № за р.  580. У задоволенні решти позову відмовити.

       Повернути сторони у первісний стан. Визнати за ОСОБА_5 право власності на 13/50 часток  житлового АДРЕСА_1

       Припинити право власності ОСОБА_6 на 13/50 часток  житлового АДРЕСА_1

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Дралло І.Г.                                                    Білоусова В.В.                                      Летягіна О.В.