Справа №22-ц-209\2010р. Головуючий в 1 інстанції Гордєйчик Т.Ф.
Доповідач Берзіньш В.С.
УХВАЛА
Іменем України
17 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного су-
ду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Шестакової Н.В.
Суддів: Берзіньш В.С.
Сокола В.С.,
при секретарі Печуріні Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дубліката договору дарування недійсним та стягнення моральної шкоди,
за апеляційними скаргами: представника приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на заочне рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2007 року та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6, з приєднанням до неї ОСОБА_2, на ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 квітня 2009 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо розгляду доповнень до позовних вимог,
ВСТАНОВИЛА:
Заочним рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2007 року позов ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дубліката договору дарування недійсним та стягнення моральної шкоди задоволено. Визнано дублікат договору дарування від 19.12.2003р., відповідно до якого ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_2 70\100, а ОСОБА_8 – 30\100 часток прибудованої будівлі, що розташована на АДРЕСА_1, який був виданий приватним нотаріусом ОСОБА_3 29 березня 2004 року і зареєстрований в реєстрі за №1184 – недійсним. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1 000грн.
Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2008 року заява приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду від 22.11.2007р. залишена без задоволення.
Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 квітня 2009 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви щодо розгляду доповнень до позовних вимог та роз'яснення заочного рішення від 22.11.2007р.
В апеляційній скарзі представник приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3- ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неналежну оцінку доказів по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 просить ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 квітня 2009 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо розгляду доповнень до позовних вимог - скасувати з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема зазначає, що питання розглянуто у відсутність ОСОБА_2, його представника та адвоката, які не були належним чином повідомлені про розгляд справи 31.03.2009р., за результатами якого було постановлено ухвалу 01.04.2009р.; судом не виконано вказівки ви-
2
щого суду, які викладені в ухвалі Апеляційного суду АРК від 13.08.2008р., та порушено вимоги ст.ст.133-137 ЦПК України; суд не дав оцінки наданим ОСОБА_2 доказам наявності угод, здійснених ОСОБА_4 на підставі оспорюваного дублікату договору дарування.
ОСОБА_2 заявою від 29.12.2009р. приєднався до апеляційної скарги свого представника ОСОБА_6.
У відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 підтримує доводи апеляційної скарги в повному обсязі, посилаючись на отримання дублікату договору дарування за проханням ОСОБА_2, який діяв з метою організації судових процесів та позбавлення його власності.
В запереченнях на апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 вважають доводи апеляційної необґрунтованими, а саму апеляційну скаргу такою, яка не підлягає розгляду у зв’язку із пропуском строку на її подачу.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_6 підтримали доводи своєї апеляційної скарги, проти доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_3 заперечували. ОСОБА_3 та її представник підтримали доводи своєї апеляційної скарги, проти доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_2 заперечували.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення і ухвала суду – скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.303,309ч.1п.4,311ч.1п.4,312ч.1п.3 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд скасовує ухвалу суду і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановленний для його вирішення. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі та розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, яке є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 про визнання дубліката договору дарування недійсним та стягнення моральної шкоди, суд виходив із обґрунтованості цих вимог в повному обсязі.
Такі висновки суду зроблено по неповно з’ясованим обставинам справи, з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст.ст.30,35 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін. Згідно з ч.1ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Із матеріалів справи слідує, що у вересні 2007р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дубліката договору дарування недійсним. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.12.2003р. приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було оформлено договір дарування, за яким ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_2 і ОСОБА_4 АДРЕСА_1, хоча фактично за цією угодою повинен був бути оформлений договір купівлі-продажу. Саме за наполяганням ОСОБА_4 і в результаті обману з його сторони продавця будинку ОСОБА_7 приватним нотаріусом ОСОБА_3 угоду було оформлено договором дарування в двох
3
екземплярах, один з яких отримав на руки ОСОБА_2, а другий знаходиться у справах нотаріальної контори. В порушення ст.53 Закону України «Про нотаріат» та без відома позивача приватний нотаріус ОСОБА_3 29.04.2004р. оформила для ОСОБА_4 дублікат вищезазначеного договору. Більш того, в порушення ст.ст.138-141 Інструкції про нотаріат нотаріусом при оформленні дублікату було внесено доповнення в текст договору дарування від 19.12.2003р. про те, що дарувальник ОСОБА_7, «знаходячись в здоровому розумі і ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, подарувала» даний будинок ОСОБА_4 і ОСОБА_2, та що «право власності на будівлю, яка відчужується, виникає у обдарованих з моменту підписання даного договору дарування». Тоді як сама ОСОБА_7 в суді пояснювала, що договір дарування відносно ОСОБА_4 був нею оформлений під впливом обману з його сторони та дарувати вона йому нічого не збиралась; ні ОСОБА_7 ні ОСОБА_2 такий текст договору не підписували.
В подальшому ОСОБА_2 доповнив позов вимогами про визнання недійсними всіх можливо укладених угод і їх правових наслідків, які міг укласти ОСОБА_4 з третіми особами, використовуючи дублікат договору дарування, та про стягнення з приватного нотаріуса ОСОБА_3 1000грн. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої протизаконними діями нотаріуса.
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації від 29.04.2004р. право власності на прибудовану нежитлову будівлю по вул.Судацькій буд.24-а в м.Алушті зареєстровано за ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на підставі дублікату договору дарування від 19.12.2003р., виданого приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за р№5815 (а.с.186 т.1).
Таким чином, по справі оспорюється дублікат договору дарування від 19.12.2003р., який видано ОСОБА_4 на підтвердження його права власності на частку АДРЕСА_1 і на підставі якого за ним зареєстровано право власності на цю частку будівлі.
Тобто, рішення в справі безпосередньо стосується прав і обов’язків ОСОБА_4, а не впливає на його права або обов’язки щодо однієї із сторін.
Проте ОСОБА_4 значиться у справі у якості третьої особи, чим обмежено його права і обов'язки. Виходячи з наведеного, колегія вважає, що по суті судом вирішено питання про права і обов'язки ОСОБА_4 , який не брав участі у справі в якості сторони по справі, що передбачено обов’язковою підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до п.4ч.1ст.311 ЦПК України та є підставою для виходу за межі доводів апеляційної скарги.
Крім того, статтями 10,11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд; суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 доповнив позов вимогами про визнання недійсними всіх можливо укладених угод і їх правових наслідків, які міг укласти ОСОБА_4 з третіми особами, використовуючи дублікат договору дарування.
В порушення ст.ст.10,121 ЦПК України, суд не прийняв заходів для уточнення заявлених вимог відповідно до положень ЦПК України та ці позовні вимоги не розглянув, що стверджується протоколом судового засідання від 22.11.2007р. та рішенням суду від 22.11.2007р.; з приводу цих вимог сторони докази не подавали і пояснень не давали.
Ухвалою Алуштинського міського суду АРК від 01.04.2009 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви щодо розгляду доповнень до позовних вимог. ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 посилаються на порушення судом процесуальних норм, оскільки про розгляд питання про ухвалення додаткового рішення суд належним чином їх не повідомив та ухвалив це рішення за їх відсутності.
Згідно зі ст.ст.74,76 ЦПК України судові виклики і повідомлення провадяться повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі, і вручаються їм під розписку.
Із матеріалів справи слідує, що судове засідання, за яким було постановлено ухвалу від 01.04.2009р.,проведено 31.03.2009р.та питання судом розглянуто за відсутності ОСОБА_2
4
та його представника ОСОБА_6 і в матеріалах справи відсутні достовірні докази, які б підтверджували їх належне повідомлення про час і місце судового засідання.
Ухвала суду від 01.04.2009 року підлягає скасуванню як постановлена з порушенням порядку, встановленого ч.3ст.220 ЦПК України для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення.
Враховуючи, що скасовується рішення по справі від 22.11.2007р. з направленням справи на новий розгляд та що позовні вимоги про визнання недійсними всіх можливо укладених угод і їх правових наслідків, які міг укласти ОСОБА_4 з третіми особами, використовуючи дублікат договору дарування, судом залишились нерозглянутими і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення, колегія вважає необхідним передати на розгляд до суду першої інстанції зазначені нерозглянуті вимоги, а не питання щодо ухвалення додаткового рішення.
Таким чином, суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі та розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, що є обов’язковою підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції та підставою для виходу за межі доводів апеляційної скарги.
Посилання ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_6 на те, що апеляційна скарга представника ОСОБА_3 не підлягає розгляду у зв’язку із пропуском строку на її подачу неспроможні в силу ст.ст.228, 231 ч.4 ЦПК України, якими передбачено перегляд заочного рішення судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача та апеляційне оскарження відповідачем заочного рішення у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та невключення строку, протягом якого розглядалась заява, до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заява приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду від 22.11.2007р. залишена без задоволення ухвалою Алуштинського міського суду АРК від 27.05.2008 року. Заява про апеляційне оскарження зазначеного заочного рішення подана представником ОСОБА_3 30.05.2008р., а апеляційна скарга – 19.06.2008р., тобто в строки, встановлені ст.294 ЦПК України з урахуванням положень ч.4ст.231 ЦПК України (а.с.95,166-169 т.2). Недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Апеляційного суду АРК від 30.09.2009р., в тому числі і щодо дати ухвалення оспорюваного заочного рішення суду, усунені представником ОСОБА_3 в установлені судом строки (а.с.99,111-115 т.4) .
Інші доводи апеляційних скарг та заперечень на них не оговорюються апеляційним судом відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених в постанові Пленуму №12 від 24.10.2008р. "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", щодо того, що апеляційний суд не має права викладати в ухвалі доводи, які б указували або прогнозували певні результати нового вирішення справи чи свідчили про перевагу одних доказів над іншими, оскільки вирішення питання про прийняття відповідного рішення й оцінка доказів належить до повноважень суду, який розглядатиме справу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,311,312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги представника приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 - ОСОБА_5 і представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6, з приєднанням до неї ОСОБА_2 - задовольнити частково.
З аочне рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2007 року та ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 квітня 2009 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо розгляду доповнень до позовних вимог - скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Судді: Шестакова Н.В. Берзіньш В.С. Сокол В.С.