Справа № 22ц-200/2010                                    Головуючий у першій інстанції

                                                                                                                  Чугуєвська Т.П.

          Категорія – цивільна                                                Доповідач –   Горобець Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:   ХРОМЕЦЬ Н.С.

суддів:               ГОРОБЕЦЬ Т.В.,  ОСТРЯНСЬКОГО В.І.

при секретарі:

        з участю: ВАРЕНИК О.М. КОВАЛЕНКО Ю.В.

Представника ВАТ „ Облтеплокомуненерго” Логвиненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8  на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „ Облтеплокомуненерго” до ОСОБА_8  про стягнення заборгованості за теплову енергію,

в с т а н о в и в:

     В апеляційній скарзі на оскаржуване судове рішення , яким   позов ВАТ „ Облтеплокомуненерго „ задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_8А на користь позивача 3148 грн.32 коп. та судові витрати,  ОСОБА_8 просить це рішення скасувати, ухваливши рішення про часткове задоволення позовних вимог.

          Апелянт зазначає, що суд не з”ясував в повному обсязі всі обставини справи, а встановленим фактам дав невірну оцінку. Зокрема, зазначає, що період, за який розраховувалась заборгованість, як позивачем так і судом визначено без врахування всіх обставин по справі. Так, не враховано, що лічильник теплової енергії вийшов з ладу 20.11.2007 року та був знятий для ремонту, а встановлений після ремонту 28.02.2008 рок. Відповідач вважає, що сума  боргу могла розраховуватись виходячи не  з норми споживання на м2, а з середньомісячних показників засобів обліку за попередній опалювальний період і лише за період з 20.11.2007 року по 28.02.2008 року.  Отже, суд безпідставно визначив суму заборгованості 3148,32 грн., виходячи з норми споживання на м2, починаючи з 20.10.2007 року по 01.07.2008 року.

          Судом першої інстанції встановлено, що   ОСОБА_8, проживаючи за адресою АДРЕСА_1 отримував послуги з теплопостачання квартири, які надавались ВАТ „ Облтеплокомунерго”. Надані послуги не оплатив, що призвело до заборгованості за період з жовтня 2006 року по липень 2008 року в сумі 3148,32 грн. При цьому , суд виходив з розрахунку, наданого позивачем та копій  двох актів – від 20.11.2007 року та 28.02.2008 року.

             Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані в апеляційному суді докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

             Апеляційним судом встановлено, що квартира  АДРЕСА_1 має трьох співвласників, які проживають та користуються послугами теплопостачання, які, відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, зобов”язані сплачувати житлово-комунальні послуги.                    

             Проте,  за відсутності жодних доказів належності відповідача,   суд першої інстанції не з”ясував, хто є власником квартири, тобто споживачем послуг, всупереч вимог ст. 33 ЦПК України, не залучив всіх належних відповідачів по справі, ухваливши рішення , яке впливає на права та обов”язки осіб, які не брали участі у справі.

             Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов”язковою підставою для скасування рішення.

             Відповідно до ст. 311 ч.1 п.4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо судом вирішено питання про права та обов”язки осіб, які не брали участі у справі.

            Враховуючи наведене та встановлені апеляційним судом обставини щодо  двох інших, крім ОСОБА_8, співвласників квартири,   які не приймали участі у справі, ухвалене судове рішення  не може залишатись в силі, а  підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції .

            Під час нового розгляду справи, суду першої інстанції слід врахувати виявлені недоліки, в повному обсязі з”ясувати всі , необхідні для вирішення справи обставини, дати належну оцінку доказам та , застосувавши закон, що регулює спірні правовідносини, перевіривши, як доводи позивача, так і заперечення відповідача, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.  

             Керуючись ст. 303, 304, 307, ч.1п.4 ст.311,ст.315,317,324 ЦПК України, апеляційний суд ,

                                                          у х в а л и в:

          Апеляційну скаргу   ОСОБА_8  задовольнити частково .

          Рішення  Ічнянського районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий:                                                   Судді: