ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«18» листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді – Ступакової І.Г.,
судді – Бітова А.І.,
судді – Милосердного М.М.
при секретарі – Конопляній М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 листопада 2008 року за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги за статусом «Дитина війни» за 2006 - 2007 роки.
В обґрунтування позову зазначалося, що ОСОБА_5 являється пенсіонером та має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 листопада 2008 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено повністю. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області здійснити нарахування ОСОБА_5 надбавки, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період часу з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року за рахунок коштів Державного бюджету України.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», останнім, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни. Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року позивач має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %.
Такі виплати позивачу у 2006 та у 2007 роках відповідачем не проводились.
Правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції при винесенні рішення допустив порушення норм процесуального права, а саме.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19 січня 2006 року №3367-VI внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то вимоги позивача що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо такого зупинення дії статті 6 Закону.
Відповідно, при вирішенні справи та задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії позивачу за 2007 рік, судом першої інстанції було враховано з якого періоду (дати) зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено та визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним), у 2007 році з 09 липня 2007 року з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.
Таким чином, суд першої інстанції не правильно визнав право позивача на підвищення пенсії за віком за період часу з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та не врахував строки звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з позовом 15 серпня 2008 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом.
За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 15 серпня 2007 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що поняття «Мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсії, що призначається лише за цим Законом і не стосується «Дітей війни» відповідно до ст. 6 Закону, колегія суддів вважає безпідставними.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи вище викладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.
Керуючись ч.1 ст. 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 листопада 2008 року скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Голопристанському районі Херсонської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_5 у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 15 серпня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: