Справа № 1-182/2010 року

В   И   Р   О   К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19.02.2010 року Солом”янський районний суд м.Києва

в складі:головуючого-судді:  ЗАХАРОВОЇ А.С.

                             при секретарях:  СОЛОВІЦЬКОЇ І.М.

                            ОСОБА_2

                     з участю прокурора:  РИБАЛКА І.А.

            захисників:  ОСОБА_3

                           ОСОБА_4

                 потерпілих:  ОСОБА_5

                         ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинувачення:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 28.07.1998 року Харківським районним судом м. Києва за ст. 141 ч.2 КК України в редакції 1960 року до 1 року 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

2) 03.07.2000 року Харківським районним судом м. Києва за ст. 140 ч. З, 43 КК України в редакції 1960 року до 4-х років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 15.06.2001 року умовно-достроково на 2 роки 7 місяців 23 дні відповідно до постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 15.06.2001 року;

3) 29.01.2003 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. З, 71 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 20.03.2007 року умовно-достроково на 4 місяці 16 днів відповідно до постанови Березанського міського суду Київської області від 20.03.2007 року,-  в скоєні злочину, передбаченому ст. 187 ч.2 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,-  в скоєні злочину, передбаченому ст. 187 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

25.07.2009 р. приблизно о 19 год. ЗО хвилин підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території, яка прилягає до будинку АДРЕСА_3  за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном здійснили розбійний напад  на   ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за наступних обставинах.

  Так, 25.07.2009 р. приблизно о 19 год. ЗО хвилин підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, з метою   заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, підійшли до раніше їм незнайомих  ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які там проходили.

Підсудний ОСОБА_7, діючи узгоджено з підсудним ОСОБА_8, під вигаданим мотивом, а саме: нібито для здійснення телефонного дзвінку,   потребував від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дати їм їх мобільні телефони, на що  останні відмовились.

Отримавши відмову, підсудний ОСОБА_7 дістав ніж, який направив у бік потерпілих, і, погрожуючи тим самим застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, став вимагати віддати їх мобільні телефони. Підсудний ОСОБА_8 в цей час знаходився поруч та своєю присутністю здійснював на потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 психічний вплив.

 Потерпіла ОСОБА_5, яка сприйняла вказані погрози як реально небезпечні для свого життя та здоров'я, віддала підсудному  ОСОБА_7 мобільний телефон "Моторолла V 360", вартістю 860 грн., в якому знаходилась флеш-картка, вартістю 70 грн. та сім-картка оператора «Київ-Стар», вартістю 50 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 8 грн., а всього на суму 988 грн., яким підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заволоділи.

В той же час потерпіла ОСОБА_6, яка також сприйняла вказані погрози, як реально небезпечні для свого життя та здоров'я,  віддала підсудному ОСОБА_8 мобільний телефон "Моторолла -116", вартістю 812 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора  «Джине», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 5 грн., а всього на суму 842 грн., яким підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заволоділи і в подальшому ним розпорядились за власним розсудом.

Заволодівши мобільними телефонами потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, підсудний ОСОБА_8 зник з місця вчинення злочину, а підсудний ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, що направлені на заволодіння майном потерпілих шляхом розбійного нападу, потребував від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 віддати йому їх ювелірні прикраси.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5, сприймаючи погрози підсудного ОСОБА_7, у якого в руці був ніж, як реально небезпечні для свого життя та здоров'я, віддали йому: ОСОБА_5 - золотий ланцюжок, вартістю 1300 грн., ОСОБА_6 - золотий ланцюжок, вартістю 400 грн., на якому був золотий кулон, вартістю 100 грн., а всього на суму 500 грн..

Заволодівши майном потерпілих, підсудний ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник і в подальшому разом з підсудним ОСОБА_8 ним розпорядились за власним розсудом.

Злочинними діями потерпілим завдано матеріальної шкоди: ОСОБА_5 на суму 2288 грн., а ОСОБА_6 на суму 1342 грн..

Допитаний  в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у заволодінні чужим майном шляхом розбійного нападу на потерпілих  ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не визнав та пояснив що 25.07.2009 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, він разом з ОСОБА_8, з яким вживав спиртні напої,  проходили біля будинку АДРЕСА_3 й там побачили раніше їм незнайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у яких вирішили взяти мобільні телефони, щоб зателефонувати. Він обійшов потерпілих і став попереду них, а ОСОБА_8 став позаду і вони попросили у потерпілих мобільні телефони. Потерпіли передали йому та ОСОБА_8 свої мобільні телефони, з якими вони одразу ж пішли. Мобільні телефони вони продали.

 Ножа у нього не було і він ним не погрожував потерпілим та золотих виробів у ОСОБА_6 та ОСОБА_5  не забирав.

Вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки вони з ОСОБА_8 пограбували потерпілих.

Допитаний  в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину у заволодінні чужим майном шляхом розбійного нападу на потерпілих  ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не визнав та пояснив що 25.07.2009 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, він разом з ОСОБА_7, з яким вживав спиртні напої, проходили біля будинку АДРЕСА_3, де побачили раніше їм незнайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у яких вирішили взяти мобільні телефони, щоб зателефонувати.

Коли наздогнали потерпілих, то ОСОБА_7 вийшов вперед них, а він залишився трохи позаду них.   Він розмовляє з ОСОБА_6, а ОСОБА_7 розмовляв з ОСОБА_5. ОСОБА_6 добровільно передала йому свій мобільний телефон «Моторола», з яким він відійшов, а що робив  ОСОБА_7, йому не відомо, т.я. він до нього та ОСОБА_5 стояв спиною. Яким чином ОСОБА_5 передала свій мобільний телефон ОСОБА_7, він не бачив. Ножа у ОСОБА_7 він не бачив і хто забрав золоті прикраси у потерпілих, йому також невідомо. До нього підійшов ОСОБА_7, у якого був не свій мобільний телефон, та сказав йти швидше. Він та ОСОБА_7 разом з мобільними телефонами пішли від потерпілих.

Вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки вони з ОСОБА_7 пограбували потерпілих.

Вина підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у заволодінні чужим майном шляхом розбійного нападу підтверджується зібраними по справі доказами.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_5 , яка  на досудовому слідстві (а.с. 61-63, 76) та в судовому засіданні стверджувала, що 25.07.2009 року, приблизно о 19 годин ЗО хвилин, коли вона разом з ОСОБА_6 проходили біля будинку АДРЕСА_3, вони почули позаду голос двох чоловіків, які наблизились до них. Вони підійшли ближче та ОСОБА_7, раніше їм незнайомий, вийшов вперед них, а ОСОБА_8, також раніше їм незнайомий, залишився позаду. ОСОБА_7 сказав їй та ОСОБА_6  щоб вони дали йому мобільний телефон, т.я. йому необхідно було подзвонити. Вона та ОСОБА_6 не хотіли давати свої телефони, а тому відповіли, що у них немає телефонів. Тоді ОСОБА_7 дістав ніж та, погрожуючи ним, став вимагати щоб вони віддали свої мобільні телефони.

Побачивши ніж, вона злякалась за своє життя та здоров»я, оскільки подумала, що він може реально його застосувати і віддала ОСОБА_7  свій мобільний телефон «Моторолла V 360», вартістю 860 грн., в якому знаходилась флеш-картка, вартістю 70 грн. та сім-картка оператора «Київ-Стар», вартістю 50 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 8 грн., а всього на суму 988 грн., а ОСОБА_6 віддала ОСОБА_8 свій мобільний телефон "Моторолла -116".

 Після цього ОСОБА_8 тут же відійшов, а ОСОБА_7 потребував від неї та ОСОБА_6 щоб вони віддали йому золоті прикраси. Так як вона бачила у ОСОБА_7 ніж, то реально побоючис за своє життя й здоров'я, віддала йому свій золотий ланцюжок, вартістю 1300 грн., а ОСОБА_6 віддала йому золотий ланцюжок та золотий кулон.

Забравши золоті прикраси ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8., який був на відстанні, зникли.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_6 , яка на досудовому слідстві (а.с. 53-55, 58) та в судовому засіданні стверджувала, що 25.07.2009 року, приблизно о 19 годин ЗО хвилин, коли вона разом з ОСОБА_5 проходили біля будинку АДРЕСА_3, то ОСОБА_7, раніше їм незнайомий, обігнав їх та вийшов вперед, а ОСОБА_8, також раніше їм незнайомий, залишився позаду. ОСОБА_7 сказав щоб вони дали йому мобільний телефон, т.я. йому необхідно було подзвонити, на що вона відповіли відмовою.

Тоді ОСОБА_7 дістав ніж та, погрожуючи ним, став вимагати щоб вони віддали свої мобільні телефони.

Побачивши ніж, вони злякались за своє життя та здоров»я, оскільки думали, що він може реально його застосувати і ОСОБА_5 віддала ОСОБА_7  свій мобільний телефон «Моторолла V 360»,  а вона віддала ОСОБА_8 свій мобільний телефон "Моторолла -116", вартістю 812 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора  «Джинс», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 5 грн., а всього на суму 842 грн..

 Після цього ОСОБА_8 тут же відійшов, а ОСОБА_7 потребував від них, потерпілих, щоб вони віддали йому золоті прикраси. Так як вони бачила у ОСОБА_7 ніж, то реально побоючись за своє життя й здоров'я, віддали йому свій золотий ланцюжок, вартістю 400

грн., на якому був золотий кулон, вартістю 100 грн., а ОСОБА_5  віддали йому свій золотий ланцюжок.

Забравши золоті прикраси ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8, який був на відстані, зникли.

Протоколом пред'явленням осіб для впізнання від 13.08.2009 року , під час якого потерпіла ОСОБА_5 впізнала підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_7 як осіб, які 25.07.2009 року біля будинку АДРЕСА_3 заволоділи шляхом розбійного нападу її та ОСОБА_6майном при обставинах, що викладені у вироку (а.с. 66-70, 71-75).

Протоколом огляду місця події від 25.07.2009 року , згідно якого була оглянута територія, що прилягає до будинку № І по вул. Василенко в м. Києві, де підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 здійснили розбійний напад на потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та заволоділи їх майном(а.с. 29 ).

Протоколом огляду місця події від 13.08.2009 року , згідно якого у ОСОБА_7 було вилучено сім-картку НОМЕР_1, яку ОСОБА_7 використовував в мобільних телефонах, викрадених у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( а.с. 33 ).

Листом ЗАТ «Київ-стар» від 21.09.2009 року , згідно якого за вилученої у ОСОБА_7 сім-карткою НОМЕР_1 зареєстровано номер мобільного зв'язку НОМЕР_2 і яку ОСОБА_7 використовував в мобільних телефонах, викрадених у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 36).

Листом ЗАТ «Київ-стар» від 21.09.2009 року , згідно якого по виборці вихідних дзвінків з телефонного номеру НОМЕР_2 (сім-картку вилучено у ОСОБА_7.) ІМЕІ телефону НОМЕР_3, викраденого у потерпілої ОСОБА_5 25.07.2009 року, здійснювались вихідні дзвінки та отримувались СМС-повідомлення (а.с. 44-48) та іншими матеріалами справи.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає їх допустимими та достовірними.

Доводи підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про те, що вони не здійснювали розбійний напад на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при обставинах, що викладені у вироку, суд оцінює критично і до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вище наведеними доказами, які судом визнані достовірними, т.я. не викликають сумнівів у суду, в т.ч. перевіреними в судовому засіданні показаннями потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які категорично стверджували, що підсудні з метою заволодіння їх майном відносно них здійснили саме розбійний напад при обставинах, що викладені у фабулі вироку, а також поясненнями підсудного ОСОБА_8 на досудовому слідстві, де він стверджував, що ОСОБА_7 погрожував ножем потерпілим, коли вимагав віддати їм мобільні телефони, а також забрав у потерпілих 2 золотих ланцюжка (а.с. 152, 158).

А тому  позицію підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_7 суд розцінює як бажання уникнути покарання за скоєне.

Питання осудності підсудного ОСОБА_7 досліджувалось як на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду справи і як слідує з висновку амбулаторної судово -психіатричної і наркологічної експертизи № 945 від 10.09.2009 року підсудного слід вважати осудним у відношенні вчиненого і примусових мір медичного характеру він не потребує  (а.с. 133-135).

Питання осудності підсудного ОСОБА_8 досліджувалось як на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду справи і як слідує з висновку стаціонарної судово -психіатричної і наркологічної експертизи № 403 від 27.10.2009 року підсудного слід вважати осудним у відношенні вчиненого і примусових мір медичного характеру він не потребує  (а.с. 193-197).

При призначені покарання підсудному ОСОБА_7, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь і характер суспільної небезпеки ним вчиненого, його особу: раніше неоднаразово судимий,  має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, за місцем  проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Обставина, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_7, суд визнає: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання підсудному  ОСОБА_8 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь і характер суспільної небезпеки ним чиненого, його особу: раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно,  на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але перебуває на обліку у лікаря нарколога з листопаду 2002 року з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, а також перебуває на диспансерному обліку в КМЦ Сніду з 19.06.2008 року з діагнозом: ВІЛ-інфекція 1 клінічна стадія Генералізована лімфаденопатія; хронічний вірусний гепатит С.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_8 , судом не встановлено.

Обставина, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_8 суд визнає: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особи підсудних  ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , їх відношення до вчиненого, що віднесено до тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, роль кожного у вчинені злочину (ОСОБА_7 був більш активним), суд дійшов висновку  про призначення їм покарання у виді позбавлення волі, т.я.  таке покарання буде достатнім для їх виправлення та попередження ними вчинення нових злочинів.

Підсудний ОСОБА_7 відповідно висновку амбулаторної судово -психіатричної і наркологічної експертизи № 945 від 10.09.2009 року, а підсудний ОСОБА_8 згідно висновку стаціонарної судово -психіатричної і наркологічної експертизи № 403 від 27.10.2009 року (а.с. 133-135, 193-197) не потребують примусового лікування від алкоголізму, а тому суд не находить підстав для застосування до них примусового лікування від алкоголізму відповідно до вимог ст. 96 КК України.

В довідці до обвинувального висновку зазначено, що потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по справі заявлені цивільні позови (а.с. 224), але в матеріалах справи відсутні цивільні позови даних потерпілих, а лише є заяви про визнання їх цивільними позивачами (а.с. 64, 56), тому суд позбавлений можливості вирішити питання про відшкодування матеріальної шкоди потерпілим, які не позбавлені можливості звернутись до підсудних з цивільними позовами в цивільному судочинстві.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд,-

З  А  С  У  Д  И  В :

Визнати винним ОСОБА_7  по ст. 187 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, відраховуючи строк відбуття покарання з 13.08.2009 року.

Визнати винним ОСОБА_8  по ст. 187 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, відраховуючи строк відбуття покарання з 13.08.2009 року.

 Запобіжний захід ОСОБА_7  та ОСОБА_8  до набрання вироком чинності залишити без змін – утримання під вартою у СІЗО № 13  державного Департаменту України з питань  виконання  покарань в м. Києві та Київській області.

Речові докази, які долучені до матеріалів справи, зберігати в матеріалах справи.

 Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими у той же строк з моменту одержання ними копії вироку.

С у д д я: