Ухвала

13 травня 2019 року

м. Київ

справа № 570/4048/18

провадження № 61-8515ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду                    Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22 листопада 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду               від 26 березня 2019 року у справі за позовом комунального підприємства «Рівнерайкомуненергія» Рівненської районної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року комунальне підприємство «Рівнерайкомуненергія» Рівненської районної ради (далі КП «Рівнерайкомуненергія») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, посилаючись на те, що ОСОБА_1 відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення від 30 жовтня 2017 року                                       № 7 надавались послуги з опалення квартири. Внаслідок порушення умов цього договору утворилась заборгованість в розмірі 16 554, 26 грн.                       За порушення грошового зобов'язання по сплаті платежів                                            КП «Рівнерайкомуненергія» просило стягнути з відповідача на його користь 182, 54 грн - інфляційних втрат; 205, 07 грн - 3% річних. 

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 22 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року, позов КП «Рівнерайкомуненергія» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період січень-квітень 2018 року в                               сумі 16 554, 26 грн; 182, 54 грн - інфляційних втрат; 205, 07 грн - 3% річних.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22 листопада 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити КП «Рівнерайкомуненергія» у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають

касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 16 941, 87 грн, тобто суму, яка станом

на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (1 921, 00 грн * 100 = 192 100, 00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга,                                  є малозначною.

Заявник у касаційній скарзі вказав, що ним порушено питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для заявника, а також значний  суспільний інтерес, тому є підстави для відкриття касаційного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та зміст постанови суду апеляційної інстанції, якою встановлено обставини щодо правовідносин сторін на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення                   від 30 жовтня 2017 року № 7, суд дійшов висновку про безпідставність вказаних доводів заявника.

Фундаментального значення результатів розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, а також наявності значного суспільного або індивідуального інтересу у справі не виявлено.

Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України                              суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному  оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22 листопада 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року у справі за позовом комунального підприємства «Рівнерайкомуненергія» Рівненської районної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, інфляційних втрат та трьох відсотків річних- відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                    Є. В. Синельников