Справа №2-433 /10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

1.   лютого  2010р.                      Вільногірський міський суд Дніпропетровської обл.

у складі: головуючого                                      судді Болоніної М.Б.

при секретарі                                                              Шараповій О.О.

за участю позивача                                                          ОСОБА_1                  

                  відповідача                            ОСОБА_2,

 розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В СТ А Н О В И В:

Сторони перебувають у  зареєстрованому шлюбі з  24.10.1992р., від спільного життя  мають 1 неповнолітню дитину – доньку Анастасію, 24.06.1994р.н.

       ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначає, що сімейне життя не склалось, шлюбні відносини вони припинили з 2003р., проживають окремо,  відповідач утворив нову сім’ю, має там дитину.  На теперішній час позивач також має намір зареєструвати шлюб з іншим чоловіком. Спору про місце проживання неповнолітньої дитини, яка  мешкає з матір’ю,  між сторонами немає, на утримання дитини з відповідача на користь позивача стягуються аліменти. Спір про розподіл майна  також відсутній.

В судовому засіданні позивач свій позов повністю підтримала, висловилась про  неможливість поновлення шлюбних відносин з відповідачем, відмовилась від відшкодування її судових витрат за рахунок відповідача.

Відповідач позов визнав, підтвердив відсутність спору про місце проживання неповнолітньої дитини, погодився з думкою позивача, що примирення між ними не відбудеться.  

Позовні вимоги підтверджені свідоцтвами про укладення шлюбу між сторонами   та про народження їх дитини (ар.с.4,5).

Враховуючи те, що сторони досить тривалий час не підтримують сімейні та шлюбні відносини, жоден з них не висловив бажання на збереження сім’ї,  суд вважає можливим прийняти визнання позову відповідачем, шлюб сторін фактично розпався, примирення подружжя не наступить.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави   державне мито за реєстрацію розірвання  шлюбу.  

             Керуючись ст.ст.88,130,174,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 110,112 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 24.10.1992р. відділом ЗАГС Вільногірського міськвиконкому   Дніпропетровської обл., актовий запис № 210 - розірвати.

Стягнути з   ОСОБА_2  на користь держави державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в сумі  17гр.,  ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської обл. через Вільногірський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення строку, встановленого на подачу апеляційної скарги.

У випадку подачі апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                             СУДДЯ                                                М.Б.БОЛОНІНА