Справа № 22-953/06                                      головуючий у 1 інстанції: Семерак І.О.

Категорія - 30                                                                        доповідач: Чужа Ю.Г.

УХВАЛА

іменем України

4 липня 2006 року                                                                                 м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого Чужі Ю.Г., суддів: Власова С.О., Кожух О.А., при секретарі Гусар Н.В., з участю апелянта ОСОБА_1, представника апелянта ОСОБА_2 та представника позивача за первинним позовом ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та виконкому Ужгородської міської ради про зміну договору найму житлового приміщення, -

встановила:

ОСОБА_1оскаржив в апеляційному порядку рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 лютого 2006 року, яким його визнано таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - АДРЕСА_1 та відмовлено у задоволенні його зустрічного позову до ОСОБА_4 та виконкому Ужгородської міської ради про зміну договору найму житлового приміщення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування вищезгаданого рішення та направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

В суді апеляційної інстанції апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.

Представник позивача за первинним позовом апеляцію не визнав і просив залишити її без задоволення.

Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія Суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 107 ЖК України якщо з жилого приміщення вибуває член сім'ї(або колишній член сім'ї), то він втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони (подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1) перебуваючи в зареєстрованому шлюбі в 1996 році отримали двохкімнатну квартиру. В травні 2004 року шлюб між ними був розірваний і відповідач переїхав на постійне проживання в інше житло. 21 червня 2004 року, зі згоди апелянта (ОСОБА_1), основним квартиронаймачем стала ОСОБА_4, яка з сином проживає в квартирі до теперішнього часу.

Вищенаведене стверджено поясненнями сторін, показами свідків, свідоцтвом про укладення шлюбу, ксерокопією ордера, договором найму, свідоцтвом про розірвання шлюбу, довідкою про склад сім'ї, витягом з рішення виконкому, актами перевірок паспортного режиму, договором оренди житлової площі та висновком дільничного інспектора (а.с. 6-15,34,45,59-60, 64-65, 68-76).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_1, добровільно вибувши з житлового приміщення,, втратив право користуватися цим приміщенням з дня вибуття. Суд вірно визнав первинний позов підставним і вірно відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Колегія суддів констатує, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон та дотримався процедури розгляду справи. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 209, 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України  протягом двох місяців  шляхом   подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.