Справа 2-517/10р.

                                ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    24 лютого   2010 року  Ковпаківський районний суд м. Суми в складі :

                                    головуючого: судді   -  ТАРАН С.А.

                                    при секретарі     -.   ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому  засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_3 , ОСОБА_4  , ОСОБА_5 , 3 ОСОБА  ОСОБА_6  про стягнення матеріальної шкоди   та моральної шкоди    .

                                            ВСТАНОВИВ:

    Позивачка  звернулася до суду  з позовом  про відшкодування матеріальної  та моральної  шкоди внаслідок ДТП.   Свої позовні вимоги   мотивує тим , що вона є власником  автомобілю  НОМЕР_1 .  Даним автомобілем  керував  її батько  ОСОБА_6  згідно доручення .

 31грудня  2008 року біля 17 годин 30 хв.  в м. Суми  по  вулиці Червонозоряна в м. Суми     сталося ДТП. ОСОБА_3 , який керував автомобілем  ДЕО ОСОБА_7 д.н. ВМ  29-93АІ , не маючи прав на керування транспортним засобом , будучи в стані алкогольного сп»яніння ,  не витримав небезпечної дистанції  , скоїв наїзд на її автомобіль Джелі, під керуванням її батька

Внаслідок  даної  ДТП  її автомобіль був  пошкоджений і пошкодженням автомобілю завдано матеріальної шкоди згідно висновку експертизи на суму  5266грн. 32 коп. Вона вважає ,що  винними в даній  ДТП є відповідачі  ОСОБА_3 та  ОСОБА_5   Власником даного автомобіля є ОСОБА_8 , що підтверджується  технічним паспортом.    18.06. 2008 року  по заяві ОСОБА_4 був виданий  реєстраційний тимчасовий талон  на ім»я ОСОБА_5   31.12. 2008 року ОСОБА_5  залишив вказаний автомобіль  у будинку  ОСОБА_3 ,  у якого на той час  також були ключі від автомобіля.  31.12. 2008 року  ОСОБА_9   з власної ініціативи  взяв вказаний автомобіль  в користування  і на ньому скоїв вказану ДТП. Постільки  ОСОБА_5, як власник на той час вказаного автомобіля,  не забезпечив його зберігання , позивачка вважає ,що   з відповідачів  ОСОБА_9 та ОСОБА_5 слід стягнути  як матеріальну так і моральну школу  по 50% з кожного.  Просить стягнути також моральну шкоду у сумі  5000грн. , постільки   через ДТП  вона хвилювалася, вимушена звертатися до суду  з даним позовом , для чого вона змінила свій уклад життя.  

В судовому засіданні  позивачка та його представник позов підтримали та просили  стягнути як матеріальну так і моральну шкоду з ОСОБА_5 та  ОСОБА_9  по 50%.    

Відповідач ОСОБА_5   позов не  визнав вважає,що  він не повинен  відповідати  за  шкоду , завдану ОСОБА_9, постільки вказаний автомобіль вони  мали намір  придбати разом , ОСОБА_4 передав їм автомобіль  удвох, ключі від автомобіля  були у них кожного , на цьому автомобілі  вони разом « таксували» , не маючи прав на керування автомобілем.  Тільки на нього ОСОБА_5 був оформлений темничний паспорт.  Вважає ,що саме ОСОБА_9 повинен нести відповідальність за вказану ДТП .

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав , вважає, що  його провини в заподіянні  шкоди не має , він передав свій автомобіль ОСОБА_5 на законних підставах.  

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання  не з»явився , про розгляд справи повідомлений належним чином.

3 особа ОСОБА_6 позов підтримав та повідомив ,що  ОСОБА_3 скоїв 31 грудня  2008 року ДТП , при якій   скоїв наїзд на автомобіль  позивачки під його керуванням.  

Суд , дослідивши матеріали справи , вислухавши сторони , вважає , що  позов   слід задовольнити частково.

В судовому засіданні  було встановлено, що позивачка    є власником автомобілю  DEEL MR   7151 А ,   державний номер НОМЕР_2   .  що підтверджується технічним паспортом ( а.с.36)  Даним автомобілем  згідно  доручення   керував ОСОБА_6.

31 грудня 2008 року біля 17 годин 30 хвилин  на  вулиці  Червонозоряна , відповідач ОСОБА_3 , керуючи автомобілем   НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп»яніння , не витримав  безпечної дистанції , скоїв наїзд на автомобіль  позивачки  під керуванням ОСОБА_6  В результаті  зіткнення   автомобіль позивачки   був пошкоджений.

Згідно ст. 1166 ЦК України  шкода , завдана  майну фізичної або юридичної особи  відшкодовується  в повному обсязі особою , яка  її завдала.

  Стаття 1188 ЦК України  передбачає, що шкода , завдана внаслідок  взаємодії  кількох  джерел  підвищеної безпеки , відшкодовується  на загальних підставах  , а саме :

   1. шкода ,  завдана одній особі з вини  іншої особи  , відшкодовується  виною особою.

   2. за наявністю вини лише  особи, якій завдано шкоди , вона їй не відшкодовується.

   3.за наявності вини  всіх осіб  , діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається  у відповідній частці залежно від обставин , що мають  істотне значення.

 Згідно постанови  судді Сумського районного суду  від  20 січня  2009 року   ОСОБА_3  був визнаний винним в даній  ДТП .  Таким чином  відповідач є винним в заподіянні  як матеріальної шкоди так і моральної шкоди внаслідок   ДТП.

Згідно ст.. 1187 ЦК України шкода , завдана джерелом  підвищеної небезпеки, відшкодовується особою , яка на відповідній правовій  підставі   володіє транспортним засобом , механізмом , іншим об»єктом  використання , зберігання або утримання якого створює  підвищену небезпеку.  Особа , яка неправомірно заволоділа  транспортним засобом , механізмом, зобов»язана відшкодувати  її на загальних підставах .  Якщо неправомірному  заволодінню іншою особою  транспортним засобом , сприяла недбалість її власника ( володільця) , шкода , завдана  діяльність щодо його використання , зберігання , або утримання , відшкодовується ним спільно , у частці , яка визначається  за рішенням суду  з урахуванням обставин, що мають  істотне значення.

В судовому засіданні  було встановлено ,що  власником автомобіля  ОСОБА_7  д.н. 2993АІ  є ОСОБА_4.   18 .06. 2008 року  згідно заяви власника  автомобіля ОСОБА_7  д.н. ВМ 2993АІ  ОСОБА_4  був виданий  реєстраційний талон  на право керування зазначеним транспортним засобом   відповідачу ОСОБА_5. Вказаний автомобіль  був переданий власником  ОСОБА_4 ОСОБА_5 Зазначений автомобіль знаходився в домоволодінні , де мешкав ОСОБА_3, але ніяких документів  на зберігання , керування , користування даним автомобілем ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5  на ім»я ОСОБА_3 не  передавали та не  оформляли. 31 грудня 2008 року ОСОБА_3 , маючи ключі від автомобіля, не маючи  прав на керування транспортним засобом  , виїхав  на вказаному автомобілі і скоїв  ДТП , скоїв наїзд на автомобіль  позивачки.     Суд вважає ,що неправомірному заволодінню транспортним  засобом  ОСОБА_3 сприяла недбалість  відповідача  ОСОБА_5, який  не забезпечив   зберігання автомобіля , дозволив  ОСОБА_3 користуватися автомобілем без достатніх на то підстав ,  знаючи , що тільки йому  згідно реєстраційного посвідчення доручено право керування даним автомобілем.    Суд вважає ,що в даному випадку  відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повинні нести відповідальність за шкоду завдану позивачці внаслідок ДТП в  наступних частках ОСОБА_3- 80% , ОСОБА_5 – 20%.              

 Згідно висновку експерта   сума матеріальної шкоди по автомобілю  НОМЕР_4 складає   5266грн. 32 коп.  Суд вважає ,що саме вказану суму слід стягнути  з відповідачі ОСОБА_3  та ОСОБА_5  у вказаних частках на користь позивачки.  

Стаття  1167 ЦК України передбачає  підстави  відповідальності за  завдану моральну шкоду   і вказує ,що моральна шкода , завдана фізичній особі відшкодовується  особою , яка її завдала , за наявністю її вини. В судовому засіданні    встановлено, що відповідачі  ОСОБА_3 та ОСОБА_5  є винними в ДТП , тому  з них слід стягнути  на користь позивачки  моральну шкоду в сумі 1500грн.  у вказаних частках, постільки вона  вимушена була тривалий час  займатися   оформленням матеріалів про стягнення  шкоди , нервувалася , вимушена була  змінити свій уклад життя.

Згідно ст.. 88 ЦПК України  з відповідачів  у відповідних частках  слід стягнути  на користь  позивачки  понесені нею судові витрати , а саме  судовий збір  59грн. 50 коп., 30грн- витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи ,  правову допомогу - 500грн.  , витрати за проведення товарознавчої експертизи 350грн. , всього  939грн. 50 коп.    

Керуючись ст.ст. 10, 11 ,  81, 88,  209 , 212, 214-215, 217 , 218  ЦПК України, ст. 1166, 1167, 1187, 1188, 1192  ЦК   України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_2    задовольнити частково.

 Стягнути на користь ОСОБА_2 :

 на відшкодування матеріальної шкоди 4213грн. 06 коп. з ОСОБА_3 , 1053 грн. 26 коп. з ОСОБА_5 ,

 на відшкодування  моральної шкоди з  ОСОБА_3 1000грн. , з ОСОБА_5 – 500грн.

  Стягнути на користь ОСОБА_2  повернення судових витрат  у сумі  59грн. 50 коп.  судового збору ,  30грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи  , 500грн.  витрат на правову допомогу , 350грн.  витрат на проведення товарознавчої експертизи ,а всього  939грн. 50 коп. , а саме з ОСОБА_3   751грн. 60 коп., та з ОСОБА_5 – 187 грн. 90 коп.

Дане рішення може бути оскаржено  до апеляційного суду Сумської області через  суд Ковпаківського району м. Суми  шляхом подачі заяви на апеляційне оскарження  рішення на протязі 10 днів з дня проголошення рішення , а апеляційна  скарга подається на протязі 20 днів з дня подачі заяви на оскарження.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом ,що його ухвалив  за письмовою заявою відповідачів , поданою на протязі 10 днів  з дня одержання копії судового рішення.              

   СУДДЯ:                          ТАРАН С.А.