Справа № 428/10500/18

Провадження № 33/810/62/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» травня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Руденко В.В., за участю:

особи, що притягається до адміністративної відповідальності  - ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Жердєва С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи – НОМЕР_1 , одруженого, працюючого заступником директора ТОВ «Укркарб», який проживає за адресою АДРЕСА_1 , на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 жовтня 2018 року за ч.1 ст.130 КУпАП,-

В с т а н о в и в :

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 352 гривні 40 коп.

Згідно постанови суду 11.08.2018 року, о 03 годині,  ОСОБА_1  по вул. Курчатова в м.Сєвєродонецьку керував транспортним засобом – автомобілем  «Lexus», моделі LX 570, д/н  НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить визнати незаконною та скасувати постанову суду, провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування зазначає, що в матеріалах справи є пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що він знаходився в стані алкогольного сп`яніння та у їх присутності на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічних засобів, а також у медичному закладі, проте у цих поясненнях нічого не зазначено про те, що саме він керував транспортним засобом.

Не заперечує, що знаходився в стані алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження медичного огляду у присутності свідків, але стверджує, що він не керував транспортним засобом. Це підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів). Транспортним засобом керував ОСОБА_4 , як і зазначено в рапорті поліцейського ОСОБА_5 , що є в матеріалах справи.

Вважає, що суд неправильно та неповністю дослідив докази по справі, не встановив повністю обставини справи, фактично не викликав жодного свідка, об`єктивно не дослідив відеоматеріали, не звернув уваги на відсутність доказів того, що саме він керував транспортним засобом.

На думку апелянта, суд першої інстанції прийняв за основу лише письмові пояснення свідків, які не прибули до суду за викликом, що складені шляхом заповнення бланку, в якому всі відомості внесені попередньо та не відображають, що дійсно бачили зазначені свідки та протокол, який склали співробітники поліції, який не відображає об`єктивних обставин.

Вважає, що пояснення свідків та протокол про адміністративне правопорушення, є єдиними доказами його вини, але з огляду на практику Європейського суду з прав людини та положень ст.ст.2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ці докази є неприпустимими.

ОСОБА_1 зазначає, що висновок суду ґрунтується на суперечливих доказах, які не можуть бути покладені в основу судового рішення, як докази його вини. У зв`язку з чим не можна однозначно стверджувати, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки не доведено об`єктивної сторони правопорушення.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 не заперечував проти того, що за наведених в оскаржуваній постанові місцевого суду обставин він дійсно знаходився у стані алкогольного сп`яніння, оскільки того вечора він разом з товаришем ОСОБА_6 та його знайомою, в кафе «Восток» вживали спиртні напої. Коли вони вийшли з кафе він відмовився сідати за кермо свого автомобіля «Lexus», моделі LX 570, д/н НОМЕР_2 та запропонував викликати таксі. Однак ОСОБА_7 відмовився та сказав, що їхати тут два квартали, сів за кермо автомобіля і вони поїхали. В району магазину «Сільпо» м.Сєвєродонецька їх зупинили патрульні поліцейські, з`ясувати, що водій ОСОБА_7 у нетверезому стані, викликали додатковий патрульний екіпаж та стали складати адміністративний протокол стосовно ОСОБА_4 цей час вирішив убрати свій автомобіль з проїзджої частини дороги, відкрив дверці автомобіля з боку водія та відштовхав його вручну на узбіччя дороги. Наполягає, що за кермо свого автомобіля він не сідав, а тому відмовився від пропозиції працівників патрульної поліції пройти медичне обстеження на предмет стані алкогольного сп`яніння за допомогою алкотеста «Drager» або у медичному закладі. Свою поведінку щодо нецензурного висловлювання на адресу патрульних пояснив тим, що знаходився у збудженому стані, тому не бажав давати працівникам поліції будь-яких письмових пояснень та підписувати адмінпротокол.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріалі справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. 

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що наведені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №142444 від 11.08.2018 (а.с.2), який було складено уповноваженою особою відповідно до вимог ст.ст.254, 256 КУпАП у присутності двох свідків – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з письмових пояснень яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у їх присутності на пропозицію працівників поліції на місці зупинення транспортного засобу за допомогою технічних засобів, а також у медичному закладі (а.с.2а; 3).

Зазначені обставини також підтверджуються DVD-диском з відеозаписами нагрудних камер патрульних поліцейських (а.с.9), використання яких передбачено ст.40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у присутності свідків, та ці обставини не заперечуються самим апелянтом.

Заперечення ОСОБА_1 . проти того, що він за наведених обставин керував транспортним засобом спростовуються рапортом патрульного поліцейського ОСОБА_5 (а.с.4) та відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських.

Зокрема з рапорту патрульного поліцейського ОСОБА_5 вбачається, що під час складання адмінпротоколу стосовно ОСОБА_4 , який керував автомобілем «Lexus», моделі LX 570, д/н НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніня, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, почав рух ТЗ та перепаркував його, після чого вийшов з машини.

З відеофайлів відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських №20180811072132000816 від 11.08.2018 з часом зйомки 02:59:28-03:11:55; №20180811072336000824 від 11.08.2018 з часом зйомки 03:12:50-03:20:40 та №20180811072453000827 від 11.08.2018 з часом зйомки 03:21:13-03:25:08 вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував того факту, що він переставив автомобіль «Lexus» з місця зупинки трансопртного засобу на узбіччя з метою уникнути можливого зіткнення з іншим автомобілем. При цьому пояснив, що проїхав біля 3 метрів, а взагалі за кермом був інший водій. На зауваження патрульних поліцейських щодо заборони керування транопртним засобом у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1  відповів нецензурною лайкою. 

Таким чином інформація, яка міститься в рапорті патрульного та на вказаних відеофайлах, спростовує твердження ОСОБА_1 про те, що він за наведених у постанові місцевого суду обставин не керував, а лише вручну відштовхав свій автомобіль з проїжджої частини автодороги на її узбіччя.

Отже апеляційний суд вважає, що аналіз наведених доказів доводить факт керування ОСОБА_1 транопртним засобом – автомобілем  «Lexus», моделі LX 570, д/н  НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Аналізуючи зазначені докази в їх сукупності, які були досліджені судом першої інстанції та перевірені під час апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновків, що місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, належним чином дослідив матеріали справи та обґрунтовано зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строк на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.ст.23 та 33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.10.2018 року є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 жовтня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1  ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ ЛУГАНЬСКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ                 В.В. РУДЕНКО