УХВАЛА

16 травня 2019 року

Київ

справа №814/2069/16

адміністративне провадження №К/9901/12496/19

Суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді Гриців М.І. під час розгляду касаційної скарги управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - управління Держархбудінспекції) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Держархбудінспекції про визнання нечинними та скасування постанови і припису,

встановив:

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2018 року залишив без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року про задоволення позову.

Управління Держархбудінспекції не погодилося із рішеннями судів апеляційної інстанції і 24 квітня 2019 року подало касаційну скаргу про їх скасування. Водночас заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, який вважає пропущеним з поважних причин, через те що попередні дві касаційні скарги управління Держархбудінспекції на ці ж самі рішення Верховний Суд ухвалами від 19 грудня 2018 року та 15 квітня 2019 року повернув скаржнику: першого разу у зв`язку з ненаданням жодного документа, що підтверджує повноваження представника, другого - через ненадання документа про сплату судового збору.

Вважаю, що остання касаційна скарга подана без дотримання строку на касаційне оскарження, а доводи заявленого клопотання про поважність причин його пропуску не дають підстав для його поновлення з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) скаржник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскаржене рішення суд апеляційної інстанції постановив та повний текст склав 28 листопада 2018 року. Касаційна скарга на це рішення подана 24 квітня 2019 року, тобто з пропуском визначеного частиною першою статті 329 КАС строку на касаційне оскарження.

Зазначені у клопотанні причини пропуску строку, суть яких зводиться до неодноразового невиконання вимог процесуального закону щодо порядку подання касаційної скарги, у зіставленні з відомостями про дату постановлення оскарженого судового рішення, значним проміжком часу, що сплинув з дня його прийняття до дня подання касаційної скарги, дають підстави вважати їх необґрунтованими, а звідси - неповажними для поновлення строку.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» констатував, що якщо ординарний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, то таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Частиною другою статті 332 КАС встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, клопоче про їх поновлення та вказує для цього підстави, але підстави, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Стороною у цій справі є управління Держархбудінспекції, яке очолює його голова. Касаційна скарга подана від імені управління Держархбудінспекції його представником, повноваження на представництво якого засвідчено не керівником (очільником) цього державного органу влади, а іншою особою - Першим заступником голови.

Відповідно до частини третьої статті 59 КАС довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

До касаційної скарги не додано довіреності, зі змісту якої можна визначити, що вона видана за підписом керівника Держархбудінспекції або на підставі та в порядку, з якого можна визначити її дійсність та відповідність порядку, встановленому законом.

До усунення зазначених недоліків подальший розгляд касаційної скарги неможливий. У зв`язку з цим відповідно до вимог статей 169, 332 КАС скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків. Протягом цього строку скаржнику потрібно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку та представити документи, що посвідчують повноваження представника управління Держархбудінспекції.

У разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута скаржнику в порядку, встановленому статтею 169 КАС.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року.

Касаційну скаргу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області залишити без руху.

Недоліки слід усунути протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Гриців