Справа № 189/537/19

1-кс/189/146/19

У Х В А Л А

16.05.2019 року смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В., за участю секретаря судового засідання Корхової О.М.,

учасники судового провадження:

прокурор Маковецька Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Пустовар О.С. у кримінальному провадженні №189/537/19 (1-кс/189/77/19), -

встановив:

До Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Пустовар О.С. про самовідвід у кримінальному провадженні №189/537/19 (1-кс/189/77/19), по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Заява мотивована тим, що суддя Пустовар О.С. під час досудового розслідування приймала участь у кримінальному провадженні за фактом спричинення 21.12.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, а саме, по даному факту нею як слідчим суддею розглянута скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 29.12.2018 року (справа №189/441/19, 1-кс/189/119/19).

Посилається на ч. 1 ст. 76 КПК, зазначаючи, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення заяви про самовідвід, мотивуючи свою позицію тим, що це два різні кримінальні провадження, і суддя Пустовар О.С. не брала участі у розгляді кримінального провадження №189/537/19 (1-кс/189/77/19) як слідчий суддя.

Потерпілий ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1 надали письмові заяви про розгляд справи без їх участі, рішення просили винести на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали заяви, дійшов наступного.

У відповідності до ст. 75 КПК України, суддя, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

З матеріалів заяви вбачається, що 29.12.2018 року слідчим Покровського ВП Беденко А.В. винесена постанова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040540000753 від 22.12.2018 року, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040540000753 від 22.12.2018 року, 21.12.2018 року до Покровського ВП надійшла заява від ОСОБА_3 про те, що 21.12.2018 року, близько 20.00 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прибули на територію його домоволодіння за вищевказаною адресою, де завдали тілесних ушкоджень йому та його цивільній дружині, правова кваліфікація правопорушення - ст. 125 ч. 1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 року скарга потерпілого ОСОБА_3 задоволена, постанова слідчого про закриття кримінального провадження №12018040540000753 від 22.12.2018 року скасована.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, під час розгляду цієї скарги, слідчий суддя заслухав учасників провадження, зокрема, потерпілого ОСОБА_3 , дослідив надані матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження №12018040540000753.

Згідно копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040540000136 від 21.03.2019 року, від ОСОБА_3 прийнята заява, що 21.12.2018 року, в вечірній час доби, за місцем його мешкання за вище вказаною адресою ОСОБА_1 , спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді перелому ребра праворуч, правова кваліфікація правопорушення - ст. 122 ч. 1 КК України.

З аналізу наданих документів випливає, що в обох провадженнях, внесених до ЄРДР, йдеться про одні й ті ж самі події, які відбувалися з одними і тими ж особами - потерпілим ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Європейським Судом з прав людини у рішеннях у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України» безсторонність суду визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Беручи до уваги особисті переконання окремого судді, його безсторонність у справі за суб`єктивним критерієм презюмується. За об`єктивним критерієм у кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки таку природу та ступень, що б свідчити про упередженість суду, та, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Отже, головна мета відводу (самовідводу) - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Проаналізувавши надану заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку, що існують підстави для самовідводу головуючого у справі №189/537/19 (1-кс/189/77/19) судді Пустовар О.С. за ч. 1 ст. 76 КПК України, а також за п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості), оскільки, не дивлячись на подальшу кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення органом досудового розслідування, слідчий суддя Пустовар О.С. під час розгляду скарги ОСОБА_3 знайомилася з матеріалами кримінального провадження, спілкувалася з фігурантами цього провадження, внаслідок чого могла скласти певну картину подій, що відбувалися, і надати певну оцінку дій фігурантів справи.

Суд відхиляє заперечення прокурора, що суддя Пустовар О.С. як слідчий суддя розглядала скаргу потерпілого в межах іншого кримінального провадження, оскільки, як випливає з аналізу матеріалів заяви, в обох провадженнях, внесених до ЄРДР, йдеться про одні й ті ж самі події, які відбувалися з одними і тими ж особами - потерпілим ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_1 , і подальша перекваліфікація справи та реєстрація під іншим номером в ЄРДР не виключає того факту, що суддя Пустовар О.С. фактично брала участь у розгляді цієї скарги як слідчий суддя.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд -

ухвалив :

Заявлений суддею Покровського районного суду Дніпропетровської області Пустовар О.С. самовідвід у кримінальному провадженні №189/537/19 (1-кс/189/77/19) - задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чорна О.В.