Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-59/2010р.                                      Головуючий у першій

                                                                інстанції Балюкова К.Г.

Категорія                                                        Доповідач у апеляційній

                                                            інстанції Єфімова В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 січня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого:         Єфімової В.О.,

суддів:             Колбіної Т.П., Зотова В.С.,

при секретарі:     Петренко Г.Г.,

за участю:     позивача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, представника відповідача Підприємства „БУ ЧФ МО РФ” – Подкіна Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 24 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” про стягнення пені за договором пайової участі у фінансуванні будівництва,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” (далі по тексту – Підприємство „БУЧФМОРФ”), в якому просила стягнути з відповідача на її користь суму пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості „паю”, починаючи із 01.07.2008 року у сумі 32 390,05 грн. Вимоги позову мотивовані тим, що вона знаходиться в договірних відносинах із відповідачем згідно договору на пайову участь у фінансуванні будівництва № 04/009, а саме пунктом 3.4 передбачався запланований строк закінчення  будівництва об’єкту – 4 квартал 2007 року, однак будинок к даному часу зданий до експлуатації не був. 20 серпня 2007 року між ними була укладена додаткова угода до вказаного договору, пунктом 2 якої встановлювався строк закінчення будівництва – 1 півріччя 2008 року. У зв’язку із порушенням строків надання „паю в натурі” підприємством згідно п.3 додаткової угоди підприємство сплачує пайщику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості паю, починаючи із 01.07.2008 року. Вказувала, що в даний час будівництво не закінчено, що є порушенням умов договору, що дає їй право на отримання передбаченої договором та додатковою угодою, як його невід’ємною частиною, суми пені згідно наданого нею розрахунку у розмірі 32 390,05 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 24 листопада 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу у якій ставить питання про його скасування з підстав невідповідності нормам матеріального та процесуального права, та ухвалення нового про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.

    Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню  з таких підстав.

    Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_3 не є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

    З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

    Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, та не спростовувалося поясненнями сторін по справі, що позивачка по справі ОСОБА_3 на підставі Договору на пайову участь у фінансуванні будівництва № 04/009, укладеного 05.12.2005р. між Підприємством „БУЧФМОРФ” та ОСОБА_7, та Договору про уступку на пай № 16, укладеного 23.08.2006 року між ОСОБА_7 та позивачкою, діючи сумісно із відповідачем без утворення юридичної особи, на підставі об’єднання своїх пайових внесків бере участь у досягненні сумісної мети - будування дев’ятиповерхового житлового будинку у сьомій черзі четвертого мікрорайону проспекту Жовтневої Революції м.Севастополя, розташованого за адресою: вул.Астана Кесаєва, 12-А, та вводу його у експлуатацію(а.с.6-10,11).

    Остаточний строк закінчення будівництва даного будівельного об’єкту відповідно до п.2 Додаткової угоди до Договору на пайову участь у фінансуванні будівництва № 04/009 від 05.12.2005р., укладеної між сторонами по справі, було призначено на перше півріччя 2008 року, але у встановлений строк будівництво закінчено не було, що відповідно до п.3 зазначеної додаткової угоди формально надало позивачці право на стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення від вартості паю (а.с.12).

Відповідно до ч.4.ст.3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" установлено, що до 01 січня 2012 року забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, на строк дії цієї статті не здійснюється. Ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців.

    Правильно оцінив викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про передчасність звернення позивачки з вимогами про стягнення з відповідача на її користь суми пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості „паю”, починаючи із 01.07.2008 року у сумі 32 390,05 грн., та залишення даних вимог без задоволення.

    Доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду не спростовують.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України підстав для його скасування не має.    

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 24 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.

Головуючий:                          В.О.Єфімова    

Судді:                               Т.П.Колбіна

                                      В.С.Зотов