К О П І Я
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Самчука П.П.
суддів Варвус Ю.Д., Пастощука М.М. при секретарі Пещанюк Л.Ю.
з участю: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-102 за апеляційними скаргами Хмельницької ощадної кредитної спілки і ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Хмельницької ощадної кредитної спілки про визнання угоди про позику та виконавчого напису нотаріуса в частині недійсними.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 10 серпня 2006 року звернулась в суд з позовом до Хмельницької ощадної кредитної спілки, вказавши, що 10 грудня 2003 року уклала з Хмельницькою ощадною кредитною спілкою угоду про позику № 154 на 10000 грн., виконання якої було забезпечено договором застави майна від 11 грудня 2003 року – двокімнатної квартири АДРЕСА_1 заставною вартістю 9439 грн. Приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 09 червня 2005 року було вчинено на підставі угоди про позику та договору застави виконавчий напис про стягнення з неї на користь кредитної спілки за несвоєчасне повернення коштів 38767 грн. 20 коп. пені.
Вважала, що виконавчий напис в частині стягнення пені та умови угоди не відповідають вимогам закону і просила визнати недійсними пункт 6.1, в якому зазначено, що при порушенні терміну розрахунку позичальник сплачує пеню в розмірі 2% за кожний день прострочки та п. 1.4 в частині встановлення відсотків за користування позикою в розмірі 0,1% від залишку суми позики щоденно та сплати 1,5% від частини позики, яка перевищує розмір фінансової застави в розмірі 150 грн. на місяць на покриття адміністративних витрат до моменту погашення позики, а з виконавчим написом в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 11382.79 грн. погодилась.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 06 квітня 2007 року позов задоволено частково.
Угоду про позику № 154, укладену між Хмельницькою ощадною кредитною спілкою та ОСОБА_2 10 грудня 2003 року, в частині сплати відсотків в розмірі 0,1% від залишку суми позики щоденно та 1,5% від частини позики, яка перевищує розмір фінансової застави в розмірі 150 грн. на місяць на покриття адміністративних витрат до моменту погашення позики, а також виконавчий напис нотаріуса від 09 червня 2005 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 у безспірному порядку в частині задоволення вимог кредитної спілки в сумі 50149 грн. 99 коп., із яких 11382 грн. 79 коп. заборгованість по кредиту та 38767 грн. 20 коп. пеня за несвоєчасне повернення коштів, визнано недійсними.
В апеляційній скарзі Хмельницька ощадна кредитна спілка просить скасувати рішення суду від 06 квітня 2007 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в позові, пославшись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Головуючий у першій інстанції – Вітюк В.Ж. Справа № 22ц - 102
Доповідач - Самчук П.П. Категорія 27
ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним пункту 6.1 угоди про позику № 154 від 10.12.2003 року та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов, визнати недійсним зазначений пункт угоди стосовно сплати нею пені в розмірі 2% за кожний день прострочки.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга кредитної спілки – задоволенню з скасуванням рішення та ухваленням нового рішення із-за невідповідності висновків суду обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 10 грудня 2003 року уклала з Хмельницькою ощадною кредитною спілкою угоду про позику № 154 терміном на 12 місяців на суму 10000 грн., а в суд з позовом про визнання недійсним п.6.1. угоди, яким передбачено відповідальність за порушення умов даної угоди, в тому числі і нею, як позичальником, щодо сплати пені в розмірі 2% за кожний день прострочки, звернулася лише 10 серпня 2006 року, а про визнання недійсним п.1.4 цієї угоди – доповнила вимоги 08 грудня 2006 року, тобто погоджувалась з такими умовами зазначеної угоди щодо пені та розміру відсотків за користування позикою понад термін її дії. При цьому посилалась, що п. 6.1 угоди не відповідає вимогам ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.
Проте відповідно до преамбули зазначеного Закону цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Суб’єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та господарювання, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.
Як вбачається, спірні правовідносини виникли між кредитною спілкою та ОСОБА_2, як фізичною особою, тому посилання останньої на порушення вимог вказаного Закону та ст. 48 ЦК УРСР при укладенні угоди про позику є безпідставним.
Також волевиявлення сторін, в тому числі і ОСОБА_2, на укладення 10 грудня 2003 року угоди про позику № 154 було вільним, що підтверджується укладенням 11 грудня 2003 року вже договору застави і тривалим часом не звернення до суду з позовом щодо умов угоди та звернення з таким лише після вчинення 09 червня 2005 року виконавчого напису.
Також ОСОБА_2 при збільшенні позовних вимог не надано доказів про порушення кредитною спілкою Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.
Встановлено, що кредитна спілка діяла в межах Закону України „Про кредитні спілки”, позику надала позивачці за рахунок внесків членів кредитної спілки, а не за рахунок залучених коштів, тому не вимагалась наявність додаткової ліцензії на надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів. З акту інспекції кредитної спілки від 19 травня 2006 року видно, що порушень в її діяльності не встановлено.
Викладене свідчить, що в суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову, тому його рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Хмельницької ощадної кредитної спілки задоволити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_2 до Хмельницької ощадної кредитної спілки про визнання угоди про позику і виконавчого напису нотаріуса недійсними відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду П.П. Самчук