Справа № 22ц-5936/ 2009 р. Головуючий в суді І інстанції Бабіш А.А.
Доповідач Тракало В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :
головуючого судді: Тракало В.В.,
суддів: Воробйової Н.С., Гуля В.В.,
при секретарі Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа житлово-будівельний кооператив “Кристал“ м.Василькова про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, житлово-будівельного кооперативу “Кристал“ м.Василькова про визнання права власності на квартиру, вселення та зобов’язання відповідачів не чинити перешкод у користуванні жилим приміщенням.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
У березні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1, з тих підстав, що він понад шість місяців без поважних причин, а саме з 1988 року не проживає на спірній площі.
У грудні 2008 року позивачка змінила позовні вимоги. Посилаючись на те, що в період зареєстрованого шлюбу, в якому перебували з 1983 до 1988 року, вони з відповідачем вступили в житлово-будівельний кооператив “Кристал“ у м.Василькові з метою отримати на сім’ю в складі трьох чоловік двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, балансовою вартістю 9665 крб. У члени кооперативу було прийнято ОСОБА_2 і у березні 1986 року ними було сплачено перший внесок у сумі 2434 крб. 6 липня 1987 року їм було видано ордер на заселення спірної квартири. У 1988 році шлюб між ними було розірвано, згодом відповідач створив нову сім”ю і вибув на інше постійне місце проживання. З цього часу житлом не цікавився, витрат по його утриманню не ніс. Решту паєнагромадження було виплачено позивачкою. Рішенням загальних зборів членів кооперативу ”Кристал” від 31 липня 2008 року відповідача ОСОБА_2 було виключено із членів кооперативу і цим же рішенням позивачку було прийнято до членів кооперативу. Тому вона просила визнати за нею право власності на всю квартиру зі сплатою відповідачеві Ѕ частини паєнагромадження, яке вони внесли у шлюбі - у сумі 2434 крб.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою, посилаючись на те, що колишня дружина після розірвання з ним шлюбу одружилася з іншим чоловіком, тому він не мав змоги проживати у спірній квартирі. В ході розгляду справи доповнив позов вимогами про визнання за ним права власності на спірну квартиру та усунення перешкод у користуванні нею. Посилався на те, що на даний час ним, як членом житлово-будівельного кооперативу пай повністю сплачено, що стверджується довідкою кооперативу, рішенням загальних зборів членів кооперативу ”Кристал” від 31 липня 2008 року не вирішувалося питання про внесення вступного внеску позивачкою та про повернення йому паю.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Постановлено визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2, та визнано право власності на цю квартиру за ОСОБА_3
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення зустрічного позову і відмову у первісному позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.
Згідно п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3 визнавала право відповідача на частину паєнагромадження і просила визнати за нею право власності на всю квартиру з виплатою нею частини паєнагромадження відповідачеві (а.с. 110-112). Від цих позовних вимог вона не відмовлялася. Відповідач ОСОБА_4 також просив визнати за ним право власності на квартиру як за членом житлово-будівельного кооперативу, посилаючись на те, що все паєнагромадження було виплачено у той час, коли членом житлово-будівельного кооперативу був саме він.
Проте ухвалюючи рішення про визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житлом із підстав, передбачених ст.71 ЖК України та про визнання за позивачкою права власності на всю квартиру без сплати відповідачеві частини паєнагромадження, суд на заявлені сторонами позовні вимоги уваги не звернув та не розглянув усіх заявлених позовних вимог, що відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
Крім того, в порушення ч.4 ст.10 ЦПК України суд не роз”яснив позивачеві за зустрічним позовом його право на вчинення певних дій та наслідків їх невчинення, зокрема щодо оспорення рішення загальних зборів про виключення його із членів кооперативу. А відтак, не уточнив належним чином зустрічних позовних вимог та не розглянув усіх заявлених вимог, що також є порушенням п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України.
Визнаючи відповідача таким, що втратив право користування спірним житлом з підстав, передбачених ст.71 ЖК України суд не звернув уваги на те, що згідно з п.57 Примірного статуту ЖБК член сім”ї пайовика, якому належить право власності на частину паєнагромадження , може бути визнаний таким, що втратив право на жиле приміщення в кооперативній квартирі , лише в разі доведення, що він вибув на інше постійне місце проживання, а не з підстав, передбачених ст.71 ЖК України, на яку послався суд.
За таких обставин, коли судом порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно уточнити позовні вимоги сторін та розглянути всі заявлені ними позовні вимоги, більш повнео з”ясувати обставини справи, права та обов”язки сторін, зібраним доказам дати належну правову оцінку та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись ст. 307, 311, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :