Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-47/2010р. Головуючий у першій
інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 45 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Володіної Л.В.,
суддів - Водяхіної Л.М., Зотова В.С.,
при секретарі - Пономаренко О.О.,
за участю - позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4 та представника Севастопольської міської організації Українського товариства охорони природи – Шестапа В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 26 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської організації Українського товариства охорони природи, третя особа – Головне управління земельних ресурсів у м. Севастополі, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської організації Українського товариства охорони природи та просив усунути для нього перешкоди в користуванні власною земельною ділянкою, яка знаходиться в АДРЕСА_1.
Вимоги мотивовані тим, що відповідач - Севастопольська міська організація Українського товариства охорони природи, користуючись суміжною земельною ділянкою, чинить перешкоди у користуванні власністю, шляхом закриття воріт з боку вул. Гоголя. Таким чином, позивач не має вільного доступу ані до своєї земельної ділянки, ані до розташованого на ній будинку. Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, уклавши з Севастопольською міською організацією Українського товариства охорони природи договір оренди нерухомого майна на будинок з прибудовами по АДРЕСА_2, огорожею та воротами, не врахувавши інтересів власників житлового будинку по АДРЕСА_1 Незаконними діями відповідачів позивач зазнав моральної шкоди, яка виразилась у постійних моральних стражданнях, приниженні його людської гідності, знехтуванні його прав як власника.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 26 листопада 2009 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового якім позов задовольнити. Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив с того, що правових підстав для усунення перешкод у використанні власності шляхом надання вільного доступу для проїзду транспорту до будинку позивача через територію, надану за договором оренди у використання відповідачу не має.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є власником жилого будинку під номером АДРЕСА_1, відповідно до дублікату договору купівлі-продажу від 03.09.2004 року (арк.с.7). Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2004 року (арк.с.8), договору від 06.10.2006 року про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2004 року (арк.с.10), державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.01.2007 року (арк.с.17) ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, яка розташована в місті Севастополі по АДРЕСА_1
Згідно свідоцтву комплекс споруд по АДРЕСА_2 належить територіальній громаді на праві власності (арк.с.121), знаходиться в оренді Севастопольській міській організації Українського товариства охорони природи за договором від 28.12.2003 року (арк.с.31,32).
Відповідно до ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.7 ст.319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Обставин, що б свідчили про вчинення відповідачем щодо свого майна дій, які суперечать закону або недодержання моральних засад суспільства не встановлено. Також позивачем не було надано законних підстав для користування ним майном відповідача. Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що належне користування відповідачем своїм майном не може бути підставою для визнання його дій такими, що створюють для іншої особи перешкоди в користуванні майном.
Також не вбачається порушень прав позивача в діях відповідача - Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради при укладенні з Севастопольською міською організацією Українського товариства охорони природи договору оренди від 28.12.2003 року.
Крім того, позивач у 2007 році продав одну із суміжних земельних ділянок, яка знаходилася у його власності і мала вихід і проїзд на вул. 6-ту Бастіонну, в тому числі з земельної ділянки НОМЕР_1, позбавив себе можливості влаштувати проїзд до своєї земельної ділянки, а як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, позивач має можливість обладнати вихід із свого домоволодіння на вул. Гоголя в іншому місці, але відмовляється, тому, що має бажання проходити тільки через земельну ділянку де розташовані споруди та огорожа відповідача.
Таким чином, виходячи з того, що право власності чи користування земельною ділянкою, яка розташована в місті Севастополі по АДРЕСА_2, позивачем не оформлено, отже, він не є законним землекористувачем, при придбанні по АДРЕСА_1 земельної ділянки у 2004 році він усвідомлював, що колишній власник використовує земельну ділянку, яка йому не належить для проходу та проїзду, при розпорядженні земельною ділянкою, яка мала виїзд на вул. 6-у Бастіону, не залишив собі можливості іншого проїзду, ніж через чужу територію, правових підстав для усунення перешкод у використанні власності шляхом надання вільного доступу для проїзду транспорту до будинку позивача через територію, надану за договором оренди у використання Севастопольської міської організації Українського товариства охорони природи не має.
Оскільки вимоги позову про відшкодування моральної шкоди засновані на порушенні відповідачами прав та свобод позивача, що встановлено не було, суд першої інстанції також вірно відмовив у задоволені цих вимог.
На підставах викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни немає.
Керуючись ст.ст.303, 304, 305, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 26 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий : Л.В.Володіна
Судді: Л.М.Водяхіна
В.С.Зотов