УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2006 року                                                  м. Хмельницький

колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області в складі: головуючого - судді Ніколайчука М.Є.

суддів : Матковської Л.О.,    Самчука П.П. при секретарі     Степчук І.В. з участю    сторін

розглянула  у     відкритому     судовому     засіданні       цивільну     справу                                                       №22ц-1127

за              апеляційною                 скаргою       ОСОБА_1       на     рішення

Хмельницького міськрайонного суду від  6 березня 2006 року ,

встановила:

В березні 2005 року в суд звернулась ОСОБА_1, яка вказувала, що 28.11. 1991 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, який в судовому порядку було розірвано 30.11.2004 року, а 25.1. 2005 року було видано свідоцтво про розірвання шлюбу.

Під час шлюбу ними було придбано автомобіль „Фіат-Івеко", державний номерний знак НОМЕР_1.

ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеного автомобіля.

18 серпня 2005 року ОСОБА_1 подала додаткову заяву і вказувала, що спірний автомобіль ОСОБА_2 без її згоди продав для свого батька ОСОБА_3 і просила суд визнати частково недійсною угоду купівлі-продажу автомобіля, визнавши за нею право власності на 1/2 частину автомобіля.

В квітні 2005 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом, де вказувала, що рішенням Хмельницької міської ради від 25.6. 1998 року для неї та ОСОБА_2 надана земельна ділянка площею 0.10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому. ОСОБА_1 просила суд постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеної земельної ділянки.

15 вересня 2005 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом, де зазначав, що він ще до одруження отримав право на проживання в кімнаті №НОМЕР_1 гуртожитку ВАТ „Темп" по АДРЕСА_2 в м. Хмельницькому. ОСОБА_1 змінила ключ на вхідних дверях кімнати, перешкоджає йому в проживанні, а тому просив суд визнати право на проживання в кімнаті №НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_2 і зобов"язати ОСОБА_1 не чинити для нього перешкод в проживанні.

Судом першої інстанції позовні вимоги об"єднані в одне провадження.

6 березня 2006 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог було відмовлено. Зобов"язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 в проживанні в кімнаті №НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 в м. Хмельницькому.

ОСОБА_1 з таким рішенням суду не згідна, подала апеляційну скаргу і просить

Головуючий у першій інстанції -    Дворнік                                               Справа № 22ц-1127

Доповідач - Ніколайчук                                                                               Категорія 44

його скасувати, справу направити на новий розгляд. Зазначає, що суд, встановивши обставини справи, дав їм неправильну оцінку. Судом не враховано, що вона згоди на продаж автомобіля не давала. Судом не прийнято до уваги, що земельна ділянка надавалася для будівництва житлового будинку для сім"ї; перешкод ОСОБА_2 в користування кімнатою вона не створювала.

В апеляційному суді ОСОБА_1 скаргу підтримує, визнає, що автомобіль купувався за позичені кошти і розписки є в матеріалах справи. В серпні 2004 року сторони були в шлюбі. На земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому будівництво не ведеться. В кімнаті гуртожитку ОСОБА_2 не проживає з власної ініціативи, замок був змінений не в кімнату, а в секцію кімнат.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнає, зазначає, що він під час шлюбу з ОСОБА_1 купив за позичені кошти автомобіль „Фіат-Івеко-45". Оскільки не зміг повернути борг, він, за згодою з дружиною, продав для ОСОБА_3 спірний автомобіль і, таким чином, погасив борги. Земельну ділянку він отримав ще до одруження. В кімнату зайти він не має змоги в зв"язку із зміною замка.

ОСОБА_3 не згідний з апеляційною скаргою, вважає рішення суду правильним. У ОСОБА_2 не було коштів щоб розрахуватись з боргами, а тому він купив зазначений автомобіль. Синові надає автомобіль для користування, однак договір купівлі-продажу є його запорукою, що він буде його власником.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід   відхилити, рішення суду   залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін , якщо він постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи, правовідносини, що виникли та застосував діюче законодавство.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 29 листопада 1991 року по 25 січня 2005 року.

Під час спільного проживання ними було придбано автомобіль „ Фіат Івеко" 1996 року випуску. Сторони визнають, в тому числі ОСОБА_1, що для купівлі автомобіля та його обслуговування позичались кошти, які неможливо було повернути. Згідно довідки-рахунку ( а.с.63) № 372053 від 43 серпня 2004 року спірний автомобіль ОСОБА_2 продав для ОСОБА_3 Договір купівлі-продажу було здійснено під час перебування сторін в шлюбі і суд виходив з того, що зазначена угода була укладена із взаємної згоди подружжя. Як слідує з матеріалів цивільної справи 2-13146 із позовом про розірвання шлюбу ОСОБА_2 звернувся 20 вересня 2004 року. Згідно ст..61 ч.З СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї', то гроші, які були одержані за цим договором, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 175-а від 18 липня 1991 року виділено ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1000 кв.м, по АДРЕСА_1 та дозволено будівництво житлового будинку. Рішенням виконкому Хмельницької міської ради № 199 від 25 червня 1998 року зазначена земельна ділянка передана ОСОБА_2 у приватну власність. Сторони визнали, що будівництво будинку чи інших будівель на земельній ділянці не проводиться. За таких обставин вимоги ОСОБА_1 про проведення розподілу земельної ділянки є необгрунтованими.

ОСОБА_2 зареєстрований в гуртожитку по АДРЕСА_2 кімнати НОМЕР_1, не визнаний таким, що втратив право на проживання у ній, а тому його вимоги про надання можливості проживати там обґрунтовані.

Апеляційна скарга   ОСОБА_1 не містить відомостей, що рішення суду є не правильним.

2

За таких обставин, керуючись ст. 307,308,313-315, 317,319   ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1                                                   -    відхилити,

рішення   Хмельницького міськрайонного суду від   6 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.