ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2010 року м. Київ.
Апеляційний суд Київської області у складі:
судді судової палати з кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю правопорушника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, на постанову судді Києво – Святошинського районного суду Київської області від 11 січня 2010 року,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Києво – Святошинського районного суду Київської області від 11 січня 2010 року на
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, гром. України, не працюючого, який мешкає по АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.
Відповідно до зазначеної постанови, 29.12.2009 року о 17 год. 15 хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN LT 35 д/н НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Боярка – Петрівське, порушив вимоги п. 12.1 ПДР України не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував погодні умови та дорожню обстановку внаслідок чого не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуваннями водія ОСОБА_3, який рухався по зустрічній смузі руху, внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження.
У апеляційні скарзі захисника указано на незаконність постанови та необхідність її скасувати. В обґрунтування скарги захисник посилався на те, що при вирішенні питання про _____ _______________________________________________________________
Справа № 33-90/2010 Суддя в І- й інстанції Лисенко В.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП Суддя в 2-й інстанції Ігнатюк О.В.
2
стягнення суддею не були враховані дані про особу правопорушника, те що він працює водієм – експедитором і ця
робота є єдиним джерелом доходів його сім’ї. Дружина в даний час перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною. ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не притягувався до відповідальності за вчинення правопорушень пов’язаних із експлуатацією транспорту. Накладене стягнення захисник вважав надмірно суворим. Із смислу скарги вбачається, що захисник просив змінити постанову в частині накладеного стягнення, пом’якшити це стягнення, застосувавши стягнення не пов’язане із позбавленням права керування транспортними засобами.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 та правопорушник ОСОБА_2 скаргу підтримали, підтвердили доводи цієї скарги і просили її задовольнити, постанову в частині стягнення змінити, застосувавши стягнення у виді штрафу.
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив обставини вчинення ДТП, пояснивши окрім того, що внаслідок цієї ДТП він отримав тілесні ушкодження, у тому числі переломи ребер та струс головного мозку. Після дорожньо-транспортної пригоди його було госпіталізовано до Києво – Святошинської центральної районної лікарні в хірургічне відділення, де він знаходився на лікуванні. Окрім того, пояснив те, що завдана йому шкода не відшкодована.
Вислухавши пояснення правопорушника та його захисника, потерпілого, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.
Висновки судді щодо обставин зіткнення транспортних та наслідків у виді пошкоджень цих транспортних засобів стверджуються зібраними у справі доказами і не оспорюються учасниками судового розгляду.
Проте, висновки судді про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є поспішними і погодитись із ними у повній мірі не можливо.
За змістом ст. 124 КУпАП, наслідки порушення вимог ПДР України у виді отримання потерпілими особами тілесних ушкоджень, не є обов’язковою ознакою складу цього адміністративного правопорушення. При отриманні за таких умов потерпілими особами тілесних ушкоджень, в залежності від ступеню тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, дії винної
3
особи можуть бути кваліфіковані за відповідною частиною ст. 286 КК України.
Питання про отримання потерпілим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень в процесі провадження із належною повнотою з’ясоване не було. Так, відповідно до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 04.01.2010 року потерпілий ОСОБА_3 отримав незначні тілесні ушкодження. Проте, ступінь тяжкості цих тілесних ушкоджень встановлена не була. У суді потерпілий ОСОБА_3 показав, що внаслідок ДТП він отримав переломи ребер та струс головного мозку. Матеріали справи містять дані, які указують на те, що ОСОБА_3 перебував на лікуванні у хірургічному відділенні.
Не з’ясування із належною повнотою зазначених вище питань призвело до поспішних висновків судді про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що дає підстави для скасування постанови судді від 11.01.2010 року, винесеної щодо ОСОБА_2
У відповідності до п. 3 ч.8 ст. 294 та ст. 253 КУпАП суд вважає за необхідне прияти нову постанову про направлення матеріалів даної справи прокурору Києво-Святошинського району для перевірки законності постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 04.01.2010 року, перевірки питання про факт та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим ОСОБА_3 та прийняття із цього питання рішення, передбаченого ст. 97 КПК України.
Керуючись ст. 294, 253 КУпАП суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Києво _ Святошинського районного суду Київської області від 11 січня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Прийняти у справі нову постанову.
Матеріали даної справи направити прокурору Києво – Святошинського районного суду Київської області для перевірки викладених обставин, законності постанови від 04 січня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) Ігнатюк О.В.