Справа № 22ц-3021 /2008 Головуючий в 1 -й інстанції: Зінченко Л.М.
Категорія: Доповідач: Борисов Є.А.
РІШЕННЯ
Іменем України
15 вересня 2008 року Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі: головуючого: Борисова Є.А. суддів: Кравченко Н.В., Темнікової В.І. при секретарі: Красносєльській Т.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 18 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дитячої школи мистецтв №1 відділу культури Стахановської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
встановила:
У вересні 2007 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з вищеназваним позовом , посилаючись на те, що вона працювала в Дитячій школі мистецтв м. Стаханова в якості викладача по класу фортепіано з 25.08.1964 року по 31.08.2005 року і згідно з наказом № 30-к від 31.08.2005 року була звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. При цьому заяву про звільнення у зв'язку з виходом на пенсію вона дійсно написала, але власного бажання на те у неї не було, оскільки директор школи запропонував їй звільнитися у зв'язку з відсутністю необхідного педагогічного навантаження і після цього з нею було укладено строковий трудовий договір на період часу з 1 вересня 2005 року по 31 травня 2006 року. Після спливу строку зазначеного трудового договору її було звільнено з роботи і зразу ж після цього знову укладено новий строковий трудовий договір на період часу з 1 вересня 2006 року по 31 травня 2007 року. Наказом № 23-к від 23.05.2007 року вона була звільнена з 30 травня 2007 року у зв'язку з закінченням навчального року і трудового договору. Копію наказу про своє звільнення та трудову книжку вона отримала лише 03.09.2007 року. Своє звільнення позивачка вважає незаконним з тих підстав, що відповідачем порушені вимоги ч.2 ст. 39-1 КЗпП України, згідно з якою трудові договори, які були переукладені один або кілька разів вважаються укладеними на невизначений строк. Строковий трудовий договір переукладався з нею двічі і тому вона вважає, що трудовий договір, укладений між нею та відповідачем 1 вересня 2006 року є трудовим договором, укладеним на невизначений строк. Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог позивачка послалася на те, що строковий трудовий договір, укладений з нею 01.09.2006року був припинений відповідачем достроково, а саме з 30.05.2007, в той час як датою закінчення договору є 31.05.2007 року.
З урахуванням викладеного позивачка просила суд визнати укладений 01.09.2006 року між нею та відповідачем строковий трудовий договір договором, що укладений на невизначений строк і поновити її на роботі в якості викладача по класу фортепіано. Крім того, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.05.2007 року у розмірі 2739, 96грн. Одночасно позивачка просила суд поновити пропущений нею строк для звернення до суду з позовом, посилаючись на поважність причин його пропуску.
Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 18 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 були залишені без задоволення за їх необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду, ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд допустив порушення норм - матеріального та процесуального права, неповно з^ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для поновлення на роботі ОСОБА_2 є правильним. До таких висновків судова колегія дійшла виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути:1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є, зокрема, закінчення строку (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносин фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Згідно зі ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка знаходилася з відповідачем у трудових відносинах і працювала на посаді викладача по класу фортепіано з 15.09.1957 року і була звільнена з посади на підставі ст. 38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію. Вказані обставини підтверджуються відповідними записами в трудовій книжці позивачки (а.с. 5-7). Після звільнення позивачки з займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію з нею було укладено строковий трудовий договір на період часу з 01.09.2005 року по 31.05.2006 року у зв'язку з невеликою чисельністю учнів, відсутністю необхідного педагогічного навантаження та відсутністю відомостей про можливу кількість учнів на наступний навчальний рік, як і відсутністю відомостей про можливе прибуття молодих фахівців до школи мистецтв. Після закінчення строку зазначеного трудового договору позивачка була звільнена з займаної посади викладача та через деякий час знову була прийнята на роботу за строковим трудовим договором на період часу з 01.09.2006 року по 01.05.2007 року знову ж таки у зв'язку з відсутністю необхідного обсягу педагогічного навантаження на наступний навчальний рік. Наказом № 23-К від 23 травня 2007 року ОСОБА_2 була звільнена з посади з 30 травня 2007 року у зв'язку з закінченням строку договору. Зазначені обставини підтверджуються копіями наказів, записами в трудовій книжці (а.с. 5-11).
Позивачка ОСОБА_2 не надала суду будь-яких доказів, які б свідчили про те, що при укладенні строкових договорів на неї чинився тиск з боку адміністрації школи мистецтв і що вона була вимушена з власної ініціативи розірвати трудовий договір, що був укладений на невизначений строк, а потім укладати строкові трудові договори.
З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладення між позивачкою та адміністрацією Дитячої школи мистецтв строкового трудового договору на період часу з 01.09.2006 року по 31.05.2007 року в цілому відповідає вимогам ч.2 ст. 23 КЗпП України. Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що в даному випадку немає підстав вважати строковий трудовий договір, укладений між сторонами 01.09.2006 року таким, що був укладений на невизначений строк, як то передбачено ч.2 ст. 39-1 КЗпП України, оскільки між звільненням позивачки у зв'язку з закінченням строку першого договору і прийняттям на роботу у зв'язку з укладенням нового строкового трудового договору існував значний проміжок часу, протягом якого позивачка не перебувала у трудових відносинах з відповідачем, а переукладення строкового трудового договору має місце у тому разі, коли перерви між моментом закінчення дії одного договору і початком дії нового строкового договору фактично не існує, або він є незначним.
Доводи апелянта відносно того, що дії адміністрації Дитячої школи мистецтв, направлені на укладення з нею строкових трудових договорів, протирічать вимогам ст. 23 КЗпП України, не можуть бути взяті до уваги, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, строкові договори було укладено за погодженням сторін на період навчального року у зв'язку з відсутністю необхідного обсягу педагогічного навантаження, відсутністю відомостей щодо прибуття в школу мистецтв молодих фахівців і щодо здійснення необхідного набору учнів кожного навчального року.
Доводи апеляційної скарги відносно порушення судом першої інстанції вимог ч.2 ст. 39-1 КЗпП України також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як вже зазначалося вище, в даному випадку мало місце укладення сторонами двох окремих строкових трудових договорів, а не переукладення договору від 01.09.2005 року.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо необхідності відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є правильним і доводи апеляційної скарги не дають підстав для зміни або скасування рішення суду в цій частині.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне доповнити резолютивну частину рішення суду першої інстанції вказівкою щодо необхідності зміни дати звільнення позивачки ОСОБА_2 з 30 травня 2007 року на 31 травня 2007, оскільки датою закінчення трудового договору є саме 31 травня 2007 року (а.с. 9), а припинення трудового договору по закінченні строку трудового договору можливе лише протягом одного дня. Таким чином, рішення суду підлягає зміні на підставі ст. 309 ЦПК України, оскільки висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 18 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дитячої школи мистецтв № 1 відділу культури Стахановської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити, доповнити його резолютивну частину вказівкою про те, що датою звільнення ОСОБА_2 є 31 травня 2007 року, а не 30 травня 2007 року, як це зазначено у наказі про її звільнення від 23 травня 2007 року за № 23-К.
В частині відмови в поновленні ОСОБА_2 на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу рішення Стахановського міського суду Луганської області від 18 березня 2008 року залишити без змін.
Це рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців
після його проголошення.