Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 370/2093/16-ц

провадження № 61-37917св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 грудня 2017 року у складі судді Мазки Н. Б. та постанову Апеляційного суду Київської області

від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В.,

Олійника В. І., Лівінського С. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору.

Позовна заява мотивована тим, що 07 червня 2012 року з між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 179 524 грн 79 коп., що на дату укладення договору еквівалентно 22 190,95 доларів США строком на 60 місяців зі змінною процентною ставкою.

Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 15 червня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та

ОСОБА_1 укладено договір застави, за яким для забезпечення виконання зобов`язань за договором останнім було передано у заставу автомобіль марки VW, модель Caddy GP Kombi, заставною вартістю

211 205 грн 63 коп.

16 листопада 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено вимоги щодо дострокового повернення кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором, яка була отримана ними 21 листопада 2012 року.

25 січня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О. М. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави, у якому вказано, що вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» мають бути задоволені у розмірі 225 019 грн 55 коп. За результатом виконавчого провадження та реалізації предмета застави з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» було стягнуто 93 229 грн

11 коп. У зв`язку з несплатою усієї суми заборгованості у травні 2014 року ТОВ «Порше Мобіліті» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору.

Враховуючи те, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 червня 2015 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було стягнуто заборгованість по сумі кредиту у розмірі 183 032 грн 73 коп. станом на 15 серпня 2016 року їх зобов`язання з повернення суми кредиту складає: 382 655 грн 52 коп. (заборгованість за тілом кредиту 15 290,93 доларів США перерахована по курсу Національного банку України станом на 15 серпня 2016 року) - 183 032 грн 73 коп. (стягнута заборгованість за тілом кредиту 15 290,93 доларів США розрахована по курсу Національного банку України станом на 13 травня 2014 року) = 199 622 грн 79 коп. (різниця між коливанням курсу долара США).

Виходячи з того, що в період з 01 червня 2016 року по 15 серпня 2016 року сума кредиту, що підлягала сплаті становила 199 622 грн 79 коп., кількість днів прострочення сплати суми кредиту становить 76 днів (з 01 червня

2016 року по 15 серпня 2016 року), сума 3 % річних, що підлягає сплаті становить 1 246 грн 95 коп. Крім того, за вказаний період підлягає сплаті і 9,9 % річних, передбачених кредитним договором у розмірі 4 172 грн 11 коп.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Порше Мобіліті» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 основну суму заборгованості за кредитним договором від 07 червня 2012 року у розмірі 203 794 грн 90 коп., 3 % річних у розмірі 1 246 грн 95 коп., що разом становить 205 041 грн

85 коп. та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 04 грудня 2017 року у задоволенні позову ТОВ «Порше Мобіліті» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов задоволенню не підлягає, оскільки достовірно встановлено, що відповідачі свої зобов`язання за кредитним договором виконали, сплативши повністю всю суму боргу 01 липня 2017 року, що підтверджується постановами державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ТОВ «Порше Мобіліті» відсотки у розмірі 1 510 грн 02 коп. та 3 % річних у розмірі 451 грн 31 коп., а всього 1 961 грн

33 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що жодною нормою матеріального права не передбачено проведення перерахунку або повторного стягнення тіла кредиту, яке відповідно вже було стягнуто судом у повному обсязі, у зв`язку зі зміною курсу валюти, після ухвалення судового рішення.

Однак, враховуючи, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не було виконано боржником протягом певного періоду часу, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права позивача на отримання штрафних санкцій за цей період часу, передбачених умовами договору та ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважала, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами за період до повного погашення заборгованості та 3 % річних слід проводити з розміру тіла кредиту

183 032 грн 73 коп., які було стягнуто судом.

Отже, враховуючи ту обставину, що позивачем пред`явлено цей позов за період лише з 01 червня 2016 року, а повне погашення заборгованості відбулося 01 липня 2016 року, колегія суддів вважала, що кількість днів прострочення сплати суми кредиту становить 30 днів, тому сума 3 % річних, що підлягає стягненню солідарно з відповідачів становила 451 грн 31 коп., а сума 9,9% за користування кредитом становить 1 510 грн 02 коп.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,

ТОВ «Порше Мобіліті», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ «Порше Мобіліті».

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року справу за позовом

ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення були неправильно застосовані норми статті 1046, 1054 ЦК України та не застосовані норми статей 524, 533 ЦК України, що призвело до ухвалення незаконного рішення. 01 липня

2016 року на виконання рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 червня 2015 року ОСОБА_2 було сплачено грошові кошти у розмірі 232 238 грн 35 коп., з яких 183 032 грн 73 коп. заборгованість з повернення суми кредиту. З урахуванням того, що з моменту подання позовної заяви до моменту фактичної оплати боргу минуло більше ніж два роки, та враховуючи значне зростання обмінного курсу долара США протягом цих років, отриманих коштів не вистачало для повної сплати заборгованості за кредитним договором.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 07 червня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 179 524 грн 79 коп., що еквівалентно на дату укладення договору 22 190,95 доларів США строком на 60 місяців зі змінною процентною ставкою.

Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 15 червня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та

ОСОБА_1 було укладено договір застави, за яким для забезпечення виконання зобов`язань за договором останнім було передано у заставу автомобіль марки VW, модель Caddy GP Kombi, заставною вартістю

211 205 грн 63 коп.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 червня 2015 року стягнуто на користь ТОВ «Порше Мобіліті» солідарно з

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 основну суму заборгованості за кредитним договором від 07 червня 2012 року у розмірі 184 542 грн 45 коп., яка складається з тіла кредиту у розмірі 183 032 грн 43 коп. та відсотків в розмірі 1 510 грн 02 коп., збитки у розмірі 11 339 грн 64 коп., штраф у розмірі 35 904 грн 95 коп. та 3 % річних у розмірі 451 грн 31 коп., що разом склало 232 238 грн 35 коп. У задоволенні зустрічного позову було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 01 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» судові витрати у розмірі 2 982 грн 39 коп. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2016 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 червня 2015 року у не скасованій при перегляді апеляційним судом частині та рішення Апеляційного суду Київської області від 01 грудня 2015 року залишено без змін.

01 липня 2016 року на виконання рішення Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Порше Мобіліті» 232 238 грн 35 коп., з яких 183 032 грн 73 коп. заборгованість за тілом кредиту.

Постановою виконуючого обов`язки начальника Ямпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Пустовіт А. А. від 29 червня 2016 року, закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 370/1247/14-ц, виданого Макарівським районним судом Київської області 01 грудня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» судових витрат у розмірі 2 982 грн 39 коп., оскільки було встановлено, що судові витрати сплачено повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 491 від 23 червня 2016 року.

Постановою виконуючого обов`язки начальника Ямпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Пустовіт А. А. від 30 червня 2016 року, закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №370/1247/14-ц, виданого Макарівським районним судом Київської області 17 червня 2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» - основної суми заборгованості у розмірі 184 542 грн 45 коп., збитків у розмірі 11 339 грн 64 коп., штрафу у розмірі 35 904 грн 95 коп., та 3 % річних у розмірі 451 грн 31 коп., оскільки заборгованість сплачено в повному обсязі (а. с. 51).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «Порше Мобіліті» підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ТОВ «Порше Мобіліті» зазначало, що сплата відповідачами боргу здійснена через два роки після подання позовної заяви у травні 2014 року, а тому, враховуючи, що повернення кредиту повинно здійснюватися у гривнях із визначеним еквівалентом платежу у іноземній валюті, отриманих коштів не вистачило для повної сплати заборгованості за кредитним договором.

Перевіряючи доводи касаційної скарги щодо не урахування судом апеляційної інстанції курсової різниці між валютою кредитування та валютою погашення кредитної заборгованості, Верховний Суд зазначає наступне.

Курсова різниця це різниця, яка є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах. Курсові різниці визначаються за монетарними статтями балансу.

Курсові різниці розраховуються за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і застосовуються у фінансовій звітності підприємств.

Курсова різниця жодним чином не може бути упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток.

У справі, яка є предметом касаційного перегляду, позивач, як кредитор за кредитним договором відповідно до вимог статей 6, 627 ЦК України, самостійно визначивши спосіб захисту порушеного права, у 2012 році направив відповідачам вимогу про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, у 2013 році звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коваленко О. М. із заявою про вчинення виконавчого напису, визначивши заборгованість за кредитним договором у національній грошовій валюті України - гривні, та вказавши, що саме 225 019 грн 55 коп. є повним розміром заборгованості.

Крім того, при зверненні до суду у травні 2014 року позивач також просив суд стягнути на свою користь з відповідачів основну суму заборгованості за кредитним договором від 07 червня 2012 року у розмірі 184 542 грн 45 коп., збитки у розмірі 11 339 грн 64 коп., штраф у розмірі 35 904 грн 95 коп., 3 % річних у розмірі 451 грн 31 коп.

Кредитор, який сам визначив заборгованість у національній грошовій одиниці, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов`язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання.

Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не вбачає підстав для відступу від нього.

Ураховуючи, що визначена ТОВ «Порше Мобіліті» сума заборгованості за кредитним договором виникла у зв`язку з курсовою різницею гривні до долара США між валютою кредитування та валютою погашення заборгованості у період від пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту і до моменту повернення такої заборгованості, законними та обґрунтованими є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Визначений в умовах кредитного договору порядок сплати кредитної заборгованості не може бути підставою для стягнення курсової різниці, оскільки, направивши вимогу позичальнику про дострокове повернення кредиту, позивач змінив строк кредитування та відповідно до пункту 3.3 Загальних умов кредитування визначив у національній валюті України суму заборгованості, що підлягає поверненню.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правильним є висновок апеляційного суду про стягнення 3 % річних у розмірі 451 грн 31 коп. саме за період з 01 червня 2016 року (відповідно до заявлених позовних вимог) до 01 липня 2016 року (повного погашення кредитної заборгованості та закриття виконавчого провадження у зв`язку з виконанням судового рішення), оскільки відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не застосували норми статей 524, 533 ЦК України є необґрунтованими, оскільки вказаними нормами не передбачено проведення перерахунку або повторного стягнення тіла кредиту, яке відповідно вже було стягнуто судом в повному обсязі, у зв`язку зі зміною курсу валюти, після ухвалення судового рішення.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

При вирішенні вказаної справи судом апеляційної інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта