УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2006 року                                                           м. Хмельницький

колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області в складі: головуючого - судді Ніколайчука М.Є.

суддів :   Пастощука М.М.,    Самчука П.П.

при секретарі     Степчук І.В.

з участю  сторін

розглянула у   відкритому   судовому   засіданні    цивільну   справу №22-1203 за     апеляційною      скаргою       ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду від 25.4.2006 року,

встановила:

7 березня 2006 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом, де вказувала, що в серпні 2004 року вона продала для ОСОБА_1 магазин і залишила в магазині дві холодильні камери, одну холодильну вітрину, одну вітрину металеву та одну вітрину дерев"яну. ОСОБА_1 надала для ОСОБА_2 розписку, згідно якої зобов'язувалась виплатити 2200 доларів США до 1 серпня 2005 року. ОСОБА_1 коштів не повернула, а тому ОСОБА_2 просила суд постановити рішення, яким стягнути на її користь 11110 грн. боргу.

25 квітня 2006 року рішенням Волочиського районного суду позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11110 грн. боргу і 110 грн. судових витрат.

ОСОБА_1 з таким рішенням не згідна, подала апеляційну скаргу, просить його скасувати, зазначає, що вона подала розписку під тиском ОСОБА_2, що купуючи магазин, вона також купила обладнання.

В апеляційному суді ОСОБА_1 скаргу підтримує, зазначає, що розписку вона дійсно писала, однак вважає, що ОСОБА_2 вона ніяких коштів не заборгувала.

ОСОБА_2 скаргу не визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід  відхилити, рішення суду  залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін , якщо він постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи, правовідносини, що виникли та застосував діюче законодавство.

Встановлено, що 7.6.2004 року ОСОБА_3 продав , а ОСОБА_1 купила приміщення магазину продтоварів з кафетерієм „Фламінго" в м. Волочиську, вул. Слави №15. В вказаному договорі не зазначено, що магазин продається з устаткуванням.

Сторони в судовому засіданні визнали, що ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 дві холодильних камери, одну холодильну вітрину, одну вітрину металеву та одну дерев"яну і дала розписку, що зобов"язується віддати 2200 доларів

Головуючий у першій інстанції -    Намистюк                                         Справа № 22-1203

Доповідач - Ніколайчук                                                                               Категорія 11,12

США через один рік.

ОСОБА_1 визнає, що розписку писала, однак отримавши обладнання кошти за нього не сплатила.

Відповідно до ст..ст. 509,530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов"язання.

Якщо у зобов"язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Оскільки ОСОБА_1 кошти мала повернути для ОСОБА_2 до 1.8.2005 року, суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги.

Розмір стягнутої суми в гривнях також визначено правильно.

Апеляційна скарга   не містить відомостей, що рішення суду є не правильним.

За таких обставин, керуючись ст.  307,308,313-315, 317,319   ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Волочиського районного суду від 25 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді / підписи/ З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду        М.Є.Ніколайчук