Справа №2-3964/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

20 травня 2010р.        Харківський районний суд Харківської області

в складі:        головуючого судді - Козирєвої Г.М.

при секретарі        - Смалюк О. А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Хорошевської селищної ради, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, встановлення режиму спілкування з дитиною,-

ВСТАНОВИВ:

02.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, встановлення режиму спілкування з дитиною, посилаючись на те, що з 17.03.2007 року по грудень 2008 року він перебував у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу має сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З липня 2008 року шлюбні відносини між сторонами припинені і з цього часу сторони проживають окремо. Малолітній син залишився проживати з матір`ю у її батьків в сел.Хорошеве по АДРЕСА_1 . На утримання дитини позивач сплачує аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу).

Деякий час після розірвання шлюбу з відповідачем позивач спілкувався з дитиною майже 2 рази на місяць, привозив одяг, продукти харчування, іграшки. А з вересня 2009 року відповідачка поставила можливість спілкуватися з сином в залежності від надання ним їй грошових коштів і фактично заборонила йому бачитися з сином. Він намагався добровільно вирішити це питання, але відповідач спекулювала своїми правами і тими обставинами, що дитина проживає з нею, а він мешкає далеко від неї - на відстані майже 300 км і не має можливості постійно приїжджати та спілкуватися з дитиною. Таким чином, дитина в руках відповідача стала знаряддям для отримання коштів, що є аморальною поведінкою, незважаючи на те, що він є батьком дитини і має ті ж самі права та обов`язки як і відповідач.

Позивач працює в Міжнародній аудиторській компанії «ВDO», одержує стабільну заробітну плату, не вживає спиртних напоїв або наркотичних засобів, не веде аморального способу життя, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався і своїм поводженням не може негативно вплинути на психічний стан дитини.

Тому просив, з урахуванням рівних прав сторін щодо виховання дитини, визначити способи участі його у вихованні малолітнього сина шляхом встановлення режиму спілкування три рази на тиждень - у п`ятницю, суботу та неділю - весь день без присутності матері ОСОБА_2 , без порушення режиму для дитини, з урахуванням стану здоров`я дитини і раз на місяць відвідування дитиною місця проживання позивача без присутності матері.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти встановлення такого режиму спілкування, зазначивши, що вона не проти того, щоб батько дитини ОСОБА_1 спілкувався з сином. До пред`явлення позову вона теж не заперечувала проти їх спілкування. Однак позивач сам не приїздив у призначені ним дні і майже рік не бачився і не спілкувався з сином. Ні вона, ні її батьки не чинили перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 . Відповідач вважає, що з урахуванням стану здоров`я сина ОСОБА_5 та його розвитку таке спілкування можливе лише у її присутності, оскільки син хворий на лікворну гіпертензію, має затримку мовного розвитку, на даний час не говорить жодного слова, тому виникають труднощі у спілкуванні з дитиною. Дитина знаходиться на диспансерному обліку в Обласному психо-неврологічному диспансері та на диспансерному обліку у невропатолога і логопеда в ХОДИ №1, часто хворіє і погано переносить поїздки у міському транспорті. Тому поїздки на великі відстані можуть суттєво ускладнити і без того поганий стан дитини. Відповідач та її батьки є лікарями, тому в кожну мить при необхідності можуть надати необхідну медичну допомогу дитині. Позивач не є лікарем, крім того довгий час з дитиною не спілкувався і одразу не зможе зрозуміти бажання дитини, що може спровокувати нервовий зрив у дитини та прояв судорожного синдрому. Тому просить ОСОБА_1 побачення з

дитиною визначити у вихідні дні, у її присутності, з урахуванням режиму дня, харчування дитини та її занять у школі дитячого розвитку хоча б до досягнення дитиною віку 5 років.

Представник органу опіки та піклування Хорошевської селищної ради в судовому засіданні теж виключно в інтересах малолітньої дитини, з урахуванням її стану здоров`я та розвитку просив визначити позивачу побачення з дитиною відповідно до письмового висновку про спосіб участі батьків у вихованні дитини - 2 рази на тиждень - у суботу та неділю в присутності матері з урахуванням його режиму дня та в межах населеного пункту поки не виповниться дитині 3 роки. Якщо фізичний стан здоров`я дитини не покращиться, то батькові дитини продовжувати побачення з дитиною в тому ж режимі і при тих же умовах до моменту поки не виповниться дитині п`ять років. Якщо фізичний стан здоров`я дитини покращиться, то визначити батькові побачення 2 рази на тиждень - у суботу та неділю без присутності матері з урахуванням стану здоров`я дитини та режиму дня, але в межах населеного пункту, поки не виповниться дитині п`ять років. Враховуючи фізичний стан здоров`я дитини та вік дитини, не надавати можливості батькові один раз на місяць проводити відвідування дитиною місця його проживання в м.Дніпропетровськ без присутності матері поки дитині не виповниться 10 років. Для повного та гармонійного розвитку дитини в любові та порозумінні батькам планувати спільний відпочинок разом з дитиною. Також зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод щодо участі батька в моральному та фізичному вихованні дитини.

Вислухавши сторони, пояснення представника органу опіки та піклування, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є рідним батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), однак в наслідок розлучення з ним не проживає. Дитина мешкає з матір`ю у сел.Хорошеве по АДРЕСА_1 , а позивач зареєстрований в АДРЕСА_2 , фактично проживає в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .

В даний час сторони не досягли згоди щодо визначення способу участі позивача у вихованні малолітнього сина.

Відповідно до ст.153, 155 Сімейного Кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою. Таке спілкування має грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Також ст.157 Сімейного Кодексу України передбачено, що питання виховання дитини повинні вирішуватися батьками дитини спільно. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Оскільки сторони самі не можуть досягти згоди щодо вирішення зазначених питань і в наслідок цього позивач фактично позбавлений можливості спілкуватися з сином, суд вважає за необхідне визначити такий порядок спілкування.

Однак при цьому суд враховує, перш за все інтереси малолітньої дитини, її стан здоров`я, розвитку, особливості спілкування з дитиною у такому віці, які тісно пов`язані з розвитком дитини.

З наданої відповідачем медичної документації, яку суд дослідив у судовому засіданні, встановлено, що дитина, дійсно, хворіє на лікворну гіпертензію, має затримку мовного розвитку, на даний час не говорить жодного слова, тому виникають труднощі у спілкуванні з дитиною. Дитина знаходиться на диспансерному обліку в Обласному психо-неврологічному диспансері та на диспансерному обліку у невропатолога і логопеда в ХОДЛ №1, часто хворіє і погано переносить поїздки у міському транспорті. При таких обставинах дитина потребує постійного спілкування з матір`ю, яка є також лікарем і при необхідності може надати необхідну медичну допомогу. Крім того, у віці 2 роки 8 місяців дитина потребує спеціального дитячого дієтичного харчування, яке може бути надано їй при умові здійснення за нею догляду матір`ю, яка досягла в цьому певного досвіду. І цей досвід у позивача відсутній в наслідок того, що він не має відповідної освіти та досвіду проживання в родині з малюком.

Тому враховуючи вік дитини, стан її здоров`я та затримки мовного розвитку, суд вважає за необхідне погодитися з висновком органу опіки та піклування про встановлення побачення

позивача з дитиною в присутності матері, з дотриманням режиму дня та в межах населеного пункту до досягнення дитиною трьох років, потім при покращенні стану здоров`я - без присутності матері - до досягнення п`яти років, якщо стан здоров`я не покращиться - то в присутності матері - до п`яти років. Враховуючи фізичний стан здоров`я дитини та вік дитини, суд вважає необхідним не надавати можливості батькові один раз на місяць проводити відвідування дитиною місця його проживання в м.Дніпропетровськ без присутності матері поки дитині не виповниться 10 років. Для повного та гармонійного розвитку дитини в любові та порозумінні запропонувати батькам планувати спільний відпочинок разом з дитиною. Також зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод щодо участі батька в моральному та фізичному вихованні дитини.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-216, 218 ЦПК України, ст.ст.153,155, 157, 159 Сімейного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

1 .Визначити позивачу ОСОБА_1 побачення та спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2 рази на тиждень - у суботу та неділю в присутності матері, ОСОБА_2 , з урахуванням його режиму дня та в межах населеного пункту поки не виповниться дитині 3 роки.

2.Якщо фізичний стан здоров`я дитини не покращиться, то батькові дитини продовжувати побачення з дитиною в тому ж режимі і при тих же умовах до моменту поки не виповниться дитині п`ять років.

3.Якщо фізичний стан здоров`я дитини покращиться, то визначити батькові побачення 2 рази на тиждень - у суботу та неділю без присутності матері з урахуванням стану здоров`я дитини та режиму дня, але в межах населеного пункту, поки не виповниться дитині п`ять років.

4.Враховуючи фізичний стан здоров`я дитини та вік дитини, не надавати можливості батькові один раз на місяць проводити відвідування дитиною місця його проживання в м.Дніпропетровськ без присутності матері поки дитині не виповниться 10 років.

5.Для повного та гармонійного розвитку дитини в любові та порозумінні батькам планувати спільний відпочинок разом з дитиною.

6.Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод щодо участі батька, ОСОБА_1 , в моральному та фізичному вихованні дитини.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: