Справа № 2а-733/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2009 року

               Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

у складі головуючого судді:                          Мамаєвої О.В.,

                                        при секретарі           Гевак С.М.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ОСОБА_2 фонду України у Красноперекопському районі АРК про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та зобов’язання вичинити певні дії, треті особи ОСОБА_2 України, Державне казначейство України,

ВСТАНОВИВ :

  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та зобов’язання провести перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, вказуючи що згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” він має статус „дитина війни”, та у зв’язку з цим, має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем у порушення вимог чинного законодавства така допомога йому з 01.01.2006р. по теперішній час  виплачувалась не у повному обсязі. Просить зобов’язати відповідача провети перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” з 01.01.2006р. по теперішній час відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В зв’язку з тим, що про належні йому, як дитині війни виплати та про наявність рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. позивачу стало відомо у теперійшій час із засобів масової інформації, то він просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.  

У судове засідання позивач не зявився, про день слухання справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача управління ОСОБА_2 фонду України у Красноперекопському районі АРК у судове засідання не з’явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника.

У відгуку на позов управління ПФУ у Красноперекопському районі вказали що, з позовними вимогами позивача не згодні. Зазначили, що згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії чи щомісячне пожиттєве утримання або державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006р.”, з метою приведення окремих норм закоонів  у відповідність із цим законом, дія вказаної вище норми була зупинена на 2006 рік. При цьому зміни до ЗУ “Про ДБУ на 2006р.” не вносились. Крім того, у 2006 та 2007р.р. був відсутній механізм реалізації положень ч.1 ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”.

З 01.01.2008р. по 21.05.2008р. виплата надбавки дітям війни здійснювалась  відповідно до ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”,  яким було внесено зміни до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема встановлено, що дітям війни встановлюється державна соціальна допомога у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А саме,  з 01.01.2008р. – 47 грн., з 01.04.2008р. – 48,10 грн.

Рішенням КСУ від 22.05.2008р. визнано п.41 розділу 2 ЗУ “Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, не відповідає Конституції України, однак дана норма закону втратила сила лишу від для прийняття рішення. Отже, з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. виплати дітям війни проводили правомірно.

Постановою КМУ від 28.05.2008р. “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, були встановлені надбавки до пенсії дітям війни у таких розмірах – з 22.05.2008р. – 48,10 грн., з 01.07.2008р. – 48,20 грн. та з 01.10.2008р. – 49,80 грн.

Таким чином управління ПФУ у Крансоперекопському районі діяло на підставі чинного законодавства, в зв’язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Крім того, оскільки строк звернення до суду  встановлений ст. 99 КАУ України, - 1 рік, а позивач звернулась до суду після спливу зазначеного строку, то у задоволенні вимог щодо виплати надбавки за 2006р.-2007р. слід відмовити.

Представники 3-іх осіб - ОСОБА_2 фонду України та Державного казначейства України у судове засідання не зявились,  прол день слухання справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Суд, вивчивши матерiали справи, вважає за необхiдне позов задовольнити частково.

 Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився 28.02.1935 року /а.с.4/.

Згiдно вiдомостей Управлiння працi та соцiального захисту населения Красноперекопської міської ради /а.с.5/ та вiдповiдно до ст.1 ЗУ «Про соцiальний статус дiтей вiйни», він с дитиною вiйни та має право на державну допомогу у випадках i на умовах, передбачених цим Законом та iншими законами України.

Вiдповiдно до ч. 1 ст.6 ЗУ «Про соцiальний статус дiтей вiйни», дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюсться дiя ЗУ «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту) пенсiї або щомiсячне довiчне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачується замiсть пенсiї, пiдвищується на 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рiк» зупинено на 2006 рiк дiю ст. 6 Закону Украни «Про соцiальний захист дiтей вiйни».

Законом України вiд 19 сiчня 2006 року було внесенi такi змiни до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рiк»: виключено пункт 17 ст. 77; стаття 110 викладена в такiй редакцiї: установити, що пiльги дiтям вiйни, передбаченi абзацом сьомим статгi 5 Закону України “Про соцiальний захист дiтей вiйни”, запроваджуються з 1 сiчня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 роцi поетапно, за результатами виконання бюджету у першому пiврiччi, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України, за погодженням з Комiтетом Верховної Ради України з питань бюджету”

Вказанi положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рiк» не були визнанi неконституцiйними, а тому в задоволеннi позовних вимог щодо нарахування щомiсячного пiдвищення до пенсiї в розмiрi 30 % мiнiмальної пенсiї за вiком за 2006 рiк слід відмовити.

Статтею 58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування» на Пенсiйний фонд покладено керiвництво та управлiння солiдарною системою, збiр, акумуляцiя та облiк страхових внескiв, призначення пенсii та пiдготовка документiв для її виплати, забезпечення своєчасного i в повному обсязi фiнансування та виплати пенсiй, допомоги на поховання, здiйснення контролю за цiльовим використання коштiв Пенсiйного фонду, вирiшення питань, пов’язаних з ведениям облiку пенсiйних активiв застрахованих осiб на накопичувальних пенсiйних рахунках, здiйснення адмiнiстративного управлiння накопичувальним фондом та iншi функцiї, передбаченi Законом i статутом Пенсiйного фонду.

Положенням про управлiння Пенсiйного фонду України в районах, мiстах i районах у мiстах, затвердженого Правлiнням ПФУ вiд 30.04.2002 року, вiдповiдно до п. 1.1 Роздiлу 1 Положення про головнi управлiння ПФУ в АР Крим, областях, мiстах Києва та Севастополя, затвердженого Постановою ПФ України вiд 27.06.2002 року, згiдно яких, управлiння Пенсiйного фонду України в Красноперекопськом районi є органом виконанчої влади та суб’єктом владних повноважень, встановлено, що до основних завдань управлiння входять забезпечення своєчасного i в повному обсязi фiнансування та виплата встановлених законодавством пенсiй, допомоги на поховання та iнших виплат, якi згiдно iз законодавством здiйснюються за рахунок коштiв Фонду та iнших джерел, визначених законодавством.

Згiдно ст.7 ЗУ «Про соцiальний статус дiтей вiйни», фiнансове забезпечення державних соцiальних гарантiй, передбачених дим Законом, здiйснюсться за рахунок коштiв державного бюджету України.

Разом з тим, п. 12 ст. 71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рiк” дiя норми ст.6 ЗУ «Про соцiальний статус дiтей вiйни» була зупинена на 2007 рiк.

Також, ст.111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рiк» встановлено, що у 2007 роцi пiдвищення пенсiї або щомiсячного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, яка виплачусться замiсть пенсiї, вiдповiдно до ст.6 ЗУ «Про соцiальний статус дiтей війни», виплачусться особам, якi є iнвалiдами, у розмiрi 50 вiдсоткiв вiд розмiру надбавки, встановленої для учасникiв вiйни.

Рiшенням Конституцiйного суду України вiд 9.07.2007 року визнано такими, що не вiдповiдають ст.ст.1,3,6,8,19,21,22 Конституцiї України, у тому числi i норми ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рiк» - п.12 ст.71 та ст.111 Закону.

Згiдно до ч.2 ст.73, ст.74 ЗУ «Про Конституцiйний Суд України», якщо акти або їх окремi положения визнаються такими, що не вiдповiдають Конституцiї України, вони втрачають чиннiсть з дня прийняття Конституцiйним судом України рiшення про їх неконституцiйнiсть, що має преюдицiальне значення для судiв загальної юрисдикдiї при розглядi ними позовiв у зв’язку з правовiдносинами, якi виникли внаслiдок дії положень статтей вищезазначених законiв, якi визнанi неконституиiйними.

Таким чином, починаючи з 9.07.2007 року i по 31.12.2007 року управлiння ПФУ в Красноперекопському районi АР Крим повинно було нараховувати та виплачувати позивачу щомiсячну соцiальну допомогу вiдповiдно до ч. 1 ст.6 ЗУ «Про соцiальний статус дiтей війни» (у редакцiї Закону України вiд 18.11.2004 року), у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком, однак, в порушеннi вимог законодавства України, що не було зроблено.

З урахування вищевикладеного, суд приходить до висновку про можливiсть визнання протиправними дiї вiдповiдача у перiод з липня по грудень 2007 року.

Разом з там, вiдповiдно до ст.ст.99,100 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адмiнiстративного суду, встановленого цим Кодексом або iншими законами.

Для звернення до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та iнтересiв особи встановлюсться рiчний строк, який, якшо не встановлено iнше, обчислюється з дня, коли особа дiзналася або повинна була дiзнатися про порушення своїх прав, свобод чи iнтересiв.

Пропущення строку звернення до адмiнiстративного суду є пiдставою для вiдмови у задоволеннi адмiнiстративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна iз сторiн.

Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адмiнiстративна справа розглядається i вирiшується в порядку, встановленому цим Кодексом.

З матерiалiв справи та пояснень сторiн слідує, що позивач звернувся до адмiнiстративного суду за захистом своїх порушених прав щодо нарахуваная недоплаченої щомiсячної допомоги з 01.01.2006 року по теперішній час лише 22.07.2009 року, тобто за межами рiчного строку.

Доказiв поважностi причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 не надано, при цьому представник вiдповiдача в своїх запереченнях на позов наполягає на застосуваннi положень ст.ст.99, 100 КАС України в частинi вiдмови в задоволеннi позову у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

За таких обставинах суд приходить до висновку про те, що у позовi ОСОБА_1 в частинi зобов’язання вчинити певні дії за перiод з 01.01.2006 року по 01.07.2008 року, слiд вiдмовити з пiдстав пропуску ним строку звернення до суду.

Доводи ОСОБА_1 про те, що про належнiсть права на вказанi соцiальнi виплати, йому стало вiдоме лише у теперiшнiй час iз засобiв масової iнформації, суд визнає необгрунтованими, оскiльки він свосчасно був повiдомлений Красноперекопським УПСЗН про отримання статусу «дитини війни» i про можливість користування пiльгами вiдповiдно до ЗУ «Про соцiальний захист дiтей вiйни», а тому міг, в разi незаконної вiдмови у виплатi державної соціальної допомоги, звернутися за захистом своїх прав у встановлений законом строк до суду.

Також ОСОБА_1 нiчого не заважало самостiйно своєчасно дiзнатися про прийняття рiшення Конституцiйного суду України вiд 09.07.2007 року iз засобiв масової iнформацiї або вiд представникiв вiдповiдача, однак він цього не зробив.

Пiдпунктом 2 пункту 41 роздiлу 2 ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесения змiн до деяких законодавчих актiв України” були внесенi змiни до статгi 6 ЗУ “Про соцiальний захист дiтей вiйни”, вiдповiдно до яких, вона викладена в новiй редакцiї, зокрема, встановлено, що дiтям вiйни встановлюється державна соцiальна допомога у виглядi надбавки до пенсiї у розмiрi 10 % прожиткового мiнiмуму для осiб, якi втратили працездатнiсть.

Рiшенням Конституцiйного суду України вiд 22.05.2008 року визнано, що п.п.2 п.41 роздiлу 2 ЗУ «Про державвий бюджет України на 2008 рiк та про внесения змiн до деяких законодавчих актiв України» не вiдповдає Конституцiї України.

Оскiльки дана норма Закону втратила силу лише вiд дня прийнятгя рiшення Конституцiйного суду, то ст.6 ЗУ «Про соцiальний захист дiтей вiйни», починаючи з 22.05.2008 року, дiяла у редакцiї, згiдно якої, дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя ЗУ «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту») пенсii або щомiсячне довiчне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачусться замiсть пенсй, пiдвищусться на 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсii за вiком.

Відповідно до ст.8 ч.1, 4 КАСУ, суд, при вирішенні справи керується верховенством права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Оскільки на час розгляду справи у суді мінімальний розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми, мiнімальний розмiр пенсiй за вiком встановлюється у розмiрi прожиткового мiнiмуму для осiб, якi втратили працездатнiсть.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ “Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, має застосовуватись розмір мінімальнох пенсії за віком, який визначений ст. 28  ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Статтею 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесения змiн до деяких законодавчих актiв України» встановленi розмiри прожиткового мiнiмуму для осiб, які втратили працездатнiсть, з 01.07.2008 року —482 грн, з 01.10.2008 року —498 грн. Статтею 54 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009р.”, встановлено, що у 2009р. прожитковий мінімум  на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008р.

Таким чином, щомiсячна державна соцiальна допомога дiтям вiйни за період з 01 липня по 01 серпня 2009 року, мала становити 1927,8 грн.:

з липня по вересень 2008 року — по 144,6 грн (482,00 грн х 30%) х3 місяці=433,8 грн.; з жовтня 2008р. по 01 серпня 2009р. — по 149,4 грн (498,00 грн х 30%)х10 місяців=1494 грн.

Однак, відповідач на пiдставi п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року «Про деякi питания соцiального захисту окремих категорiй громадян», виплатив надбавки до пенсії позивачу, як дитинi вйни, у таких розмiрах: — з 01.07.2008 року — по 48,20 грн (48,20х3 місяці=144,6 грн.) та з 01.10.2008 року — по 49,80 грн (49,8х10місяців=498 грн.), на суму 642,6 грн.

Крiм того, суд не приймає до уваги доводи представника вiдповiдача про необхiднiсть застосування положень Постанови КМУ вiд 28.05.2008 року «Про деякi питання соцiального захисту окремих категорiй громадян» для визначення розмiру соцiальної допомоги дітям війни у перiод з 22.05.2008 року, оскiльки визначений в ній розмiр даної допомоги суперечить вищевказаним положениям ст.6 ЗУ «Про соцiальний захист дiтей війни».

З урахування викладеного, а також вимог ст. 113 Конституцiї України, суд вважає за необхiдне застосувати для визначення розмiру соцiальної допомоги позивача, як дитинi вiйни, вищевказану норму дiючого на той час ЗУ «Про соцiальний захист дiтей війни».

Керуючись ст.1, 6, 7 ЗУ «Про соцiальний захист дiтей війни» (у редакцї Закону України вiд 18.11.2004 року), ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006р.», п.12 ст.71 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рiк”, ст.58, п.41 р.2 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесения змiн до деяких законоданчих актiв України», ст. 54 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009р.”, ст.ст.28, 58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування», рiшеннями Конституцiйного Суду України вiд 09.07.2007 року, 22.05.2008 року, ст.113 Конституцiї України, ст.ст.9, 11, 12, 71, 94, 99, 100, 122, 159- 163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати противоправними бездіяльність управлiння Пенсiйного фонду України в Красноперекопському районi АР Крим щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 як дитинi вiйни, щомiсячної державної соціальної допомоги, вiдповiдно до ст.6 ЗУ ,,Про соцiальний захист дiтей вiйни” (у редакцiї Закону України вiд 18.11.2004 року), в розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мiнiмуму для осiб, які втратили працездатнiсть, згiдно до ст.58 ЗУ ,,Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесения змiн до деяких законодавчих актiв України”, за перiод з 01.07.2008 року по 01.08.2009 року.

Зобов’язати Управлiння Пенсiйного фонду України в Красноперекопському районi АР Крим провести перерахунок ОСОБА_1 щомiсячної державної соціальної допомоги, як дитинi вiйни, вiдповiдно до ст.6 ЗУ ,,Про соцiальний захист дiтей вiйни”, в розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мiнiмуму для осiб, які втратили працездатнiсть, згiдно до ст.58 ЗУ ,,Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесения змiн до деяких законодавчих актiв України”, ст. 54 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009р.”, за перiод з 01.07.2008 року по 01.08.2009 року.

В iншiй частині позовних вимог ОСОБА_1 вiдмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :