20.05.19

33/812/179/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 травня 2019 року                                                   м. Миколаїв

         Миколаївський апеляційний  суд  в складі судді  Міняйла М.П., за участі секретаря Клімової Л.В., особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 .І, представника потерпілого ОСОБА_3 . - Воробйова В.Л., розглянувши апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва  від 28.05.2015 року,  якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, працює водієм в 2ДПРЧ ГУ ДСНС України в Миколаївській області, мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, що становить 425 гривень,

Постановлено  стягнути з ОСОБА_1  на користь держави судовий збір у розмірі  36 грн. 54 коп. 

в с т а н о в и в:

  Згідно постанови суду, 17 лютого 2015 року, близько 18 год. 55 хв., ОСОБА_1 , керуючи оперативним транспортним засобом ЗИЛ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у власності ГУ ДСНС України у Миколаївській області, рухаючись проїзною частиною проспекту Леніна в м. Миколаєві з увімкненими проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, порушивши вимоги п.п. 3.1, 12.3, 8.7.3 "е" Правил дорожнього руху України, виїхав на перехрестя з вул. Садовою на сигнал світлофору "червоний", що забороняє рух, не впевнившись, що цим не створить небезпеки чи перешкоди у русі іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який почав перетинати вказане перехрестя, рухаючись вулицею Садовою на сигнал світлофору, що дозволяє рух. Після зіткнення транспортний засіб «Шевроле», під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок втрати водієм можливості контролювати його рух, змінив напрямок руху та зітнувся із транспортним засобом «РУТА», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який стояв перед перехрестям в очікуванні сигналу світлофора, що дозволяє рух. В результаті ДТП вказані вище транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову районного суду скасувати та закрити провадження у справі.

Зазначає, що він керував транспортним засобом при виконанні службових обов`язків і діяв відповідно до вимог п. п. 1, 3, 9 ч. 1 ст. 7, ч. 7 ст. 24, п. 3 ч. 1 ст. 58 Кодексу цивільного захисту України, в яких, зокрема, зазначено, що для здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій органи управління і формування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту використовують спеціальні транспортні засоби. Перевага таких засобів, а також правила встановлення спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв та нанесення кольорово - графічних позначень на них визначаються актами законодавства.

Звертає увагу на те, що виїзд здійснювався на надзвичайну ситуацію, а тому він знаходився при виконанні службових обов`язків по виконанню оперативного завдання, пов`язаного із надзвичайною ситуацією щодо врятуванням життя людей та майна від вибуху та пожежі.

Вказує, що під час руху на спецавтомобілі були включені проблискові маячки синього кольору та спеціальні звукові сигнали.

Зазначає, що саме водій автомобіля «Шевроле» під керуванням ОСОБА_3 не виконав вимоги п.3.2. ПДР, а саме: не дав спеціальному автомобілю з увімкненим синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом дорогу та не забезпечив безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу, що призвело до ДТП.

Вважає, що він повністю невинний в даному ДТП, та його дії є правомірними і заснованими на нормах закону та нормативно-правових актів, що регламентують порядок його дій при виконанні оперативних завдань по ліквідації надзвичайних ситуацій.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5 на підтримку апеляційної скарги, думку представника потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

При розгляді справи суд першої інстанції з`ясував всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, дослідив і належним чином оцінив докази та дійшов правильного висновку про порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 3.1, 12.3, 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, про прямий причинний взаємозв`язок його дій  із настанням дорожньо-транспортної пригоди та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за обставин, викладених у постанові суду.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини, його вина підтверджується наступними зібраними по справі матеріалами.

Згідно даних протоколу від 17 лютого 2015 року, близько 18 год. 55 хв., ОСОБА_1 , керуючи оперативним транспортним засобом ЗИЛ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною проспекту Леніна в м. Миколаєві з увімкненими проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, виїхав на перехрестя з вул. Садовою на сигнал світлофору "червоний", що забороняє рух, не впевнившись, що цим не створить небезпеки чи перешкоди у русі іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який почав перетинати вказане перехрестя, рухаючись вулицею Садовою на сигнал світлофору, що дозволяє рух. Після зіткнення транспортний засіб «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок втрати водієм можливості контролювати його рух, змінив напрямок руху та зітнувся із транспортним засобом «РУТА», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , чим порушив вимоги п.п. 3.1, 12.3, 8.7.3 "е" Правил дорожнього руху України. В результаті ДТП вказані вище транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. (а.с.1).

Протоколом про адміністративне правопорушення від 17 лютого 2015 року та схемою до нього зафіксовані обстановка на місці події та механічні пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до матеріалів справи зауваження щодо правильності складання схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від учасників події, зокрема водія ОСОБА_1 , не надходили (а.с.4).

Фактичні дані щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, схемі, фото та відеозаписі із реєстратору, які містяться в матеріалах справи, в поясненнях потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у тому, що останній, не дотримуючись безпеки руху, втративши уважність до дорожньої обстановки, здійснив нічим не виправданий вчинок та зіштовхнувся з транспортним засобом «Шевроле».

 Згідно з письмовими поясненнями іншого учасника ДТП – водія ОСОБА_3 , вбачається,  що 17.02.2015 року приблизно 18.50 годині він керував транспортним засобом «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Садовій в напрямку вул. Чкалова. Зупинившись на перехресті вул. Садова та пр. Леніна на червоний сигнал світлофору, дочекавшись зеленого сигналу, він почав рух в напрямку вул. Чкалова, перетинаючи пр. Леніна при перетинанні другої проїжджої частини проспекту Леніна сталося ДТП та в його транспортний засіб врізався ЗИЛ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після чого його транспортний засіб відкинуло в транспортний засіб «РУТА» (маршрутне таксі), реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який стояв на червоний сигнал світлофору по пр. Леніна в напрямку вул. Комсомольська.

З письмових  ОСОБА_4 , вбачається, що 17.0.2015 року близько 19.00 годині він управляв транспортним засобом «РУТА» реєстраційний номер НОМЕР_3 та рухався по пр.. Леніна в бік вул. Дзержинського. На вул. Садовій зупинився на червоний сигнал світлофору та відчув удар в задню частину його автомобілю.

Допитаний в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, підтвердив свої письмові пояснення та крім того вказав, що бачити автомобіль «Шевроле» під керуванням водія ОСОБА_3 йому заважала та частково перешкоджала огорожа, а саме рекламні банери, які були завдовжки приблизно 1 метр 10 см.

Твердження апелянта про відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не є обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Належні дії водія при виникненні небезпеки для руху регламентуються вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху, де вказано, що у випадку виникнення небезпеки для руху або перешкоди, які водій об`єктивно здатен виявити, він повинен негайно прийняти заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Твердження апелянта про те, що саме водій автомобіля «Шевроле» під керуванням ОСОБА_3 не виконав вимоги п.3.2. ПДР, а саме: не дав спеціальному автомобілю з увімкненим синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом дорогу та не забезпечив безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу, що призвело до ДТП є неспроможними та не заслуговують на увагу.

Так, згідно п.3.1. Правил дорожнього руху, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Отже, водіям оперативних транспортних засобів, які виконують невідкладне службове завдання, дозволяється відступати від вимог зазначених вище розділів Правил дорожнього руху України лише при одночасному додержанні двох умов: увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу; забезпечення при цьому безпеки дорожнього руху.

Хоча першої умови ОСОБА_1 й було дотримано, однак його письмові пояснення свідчать про недотримання другої умови, яка дає право відступати від вимог зазначених вище розділів Правил дорожнього руху України.

Таким чином апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції з приводу того, що Півненко допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, а саме проїзд перехрестя на сигнал світлофору, що забороняє рух, і це стало причиною ДТП.

Твердження апелянта про те, що постанова суду прийнята з грубим порушенням діючого законодавства, а її зміст не відповідає обставинам справи, в ході апеляційного перегляду свого підтвердження не знайшли.

Що стосується строків накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд приходить до висновку про порушення судом першої інстанції положень законодавства, закріплених в ст. 38 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення визначені ст. 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 ч 1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст. 38 цього Кодексу.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії АП1 №743071 від 17 лютого 2015 року відносно ОСОБА_1 днем виявлення правопорушення є 17 лютого 2015 року.

Виходячи        з        наведеного,        останнім        днем        для        накладення

адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, відносно ОСОБА_1 був день – 17 травня 2015 року включно.

Постанова судді Центрального районного суду Миколаївської області відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП винесена 28 травня 2015 року, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення, визначеного ст. 38 КУпАП.

Прийняття слідчим рішення від 21 травня 2015 року про закриття кримінального провадження за фактом вказаної ДТП не впливає на строки накладення стягнення, визначенні ст. 38 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 був складений 17 лютого 2015 року, направлений до суду для розгляду та відповідно до зазначеної статті стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а в даному випадку не пізніше 17 травня 2015 року.

У зв`язку з наведеним, судом першої інстанції необгрунтовано піддано ОСОБА_1 адміністративному стягненню за вчинення вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, постанова судді Центрального районного суду Миколаївської області від 28 травня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, як така, що містить вимогу про закриття провадження в справі.

Керуючись п.2 ч.8 ст.294 КУпАП апеляційний суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Центрального районного суду Миколаївської області від 28 травня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за т. 124 КУпАП скасувати.

ОСОБА_1 вважати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

          Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно  ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням        на        момент        розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Міняйло М.П.