копія                                                                              справа № 2- 137,2010р.                          

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

19  лютого  2010 року                 м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

Головуючої, cудді                  Альошиної Н.М.                                                                            при секретарі      -                        Кононенко Н.О.,

Представника позивачки, за довіреністю  -  ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні в залі суду міста Миргорода  справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3   про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої  дитини ,

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2009 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом  про стягнення аліментів на неповнолітню дитину із ОСОБА_3, в якому просила стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 1000грн.щомісячно з їх індексацією з дня подачі заяви до повноліття дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що 14 листопада 2005 року було зареєстровано розірвання шлюбу з відповідачем.

 Від цього шлюбу вони мають  дитину – сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом з нею та знаходиться на її повному  утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на  утримання дитини не надає, хоча працездатний і може надавати таку допомогу. Відповідач офіційно не працює, але вона вважає, що він має доходи від виконання роботи та послуг за цивільно – правовими договорами, отримує винагороду як в грошовій так і натуральній формі і може надавати допомогу на утримання дитини в твердій грошовій сумі.

                     Представник позивачки ОСОБА_2 – ОСОБА_1, діючий за довіреністю (а.с.9) в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання   на виклик суду не з'явився, згідно акту судового розпорядника ( а.с.16) вручити судову повістку відповідачеві неможливо із-за відсутності вдома, а батько від  її отримання відмовився.

За інформацією  СГІРФО ОСОБА_3 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому на клопотання представника позивачки судом було викликано відповідача ОСОБА_3 через засоби масової інформації і таке повідомлення розміщене в газеті «Зоря Полтавщини» за 19 січня 2010 року. Таким чином у відповідності зі ст.74 ЦПК України відповідач ОСОБА_3 вважається належно повідомлений.

 Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, вважає, що справу можливо розглянути  з постановленням заочного рішення, а позовні вимоги позивачки необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Частина 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачає розмір аліментів, який в будь-якому разі не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом достовірно встановлено, що від шлюбу сторін по справі народився  01 липня 2004 року син – ОСОБА_4,  батьком якого записаний у свідоцтві про народження відповідач – ОСОБА_3 ( а.с.3). Дитина знаходиться на утриманні матері, відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання сина не надає. Як зазначає позивачка ОСОБА_3 нікому іншому аліменти не виплачує, працездатний і може надавати таку допомогу.

Із встановленого в суді слідує, що відповідач офіційно ніде не працює, суду невідомо що відповідач отримує дохід в натурі, а тому в інтересах неповнолітнього та його соціальної захищеності суд вважає, що аліменти з відповідача необхідно стягувати в частині від заробітку, а саме в його ј частині всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, починаючи з 02 грудня 2009 року - моменту звернення позивачки до суду до повноліття дитини.

 Відповідно до частини 1 пункту 5 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 30.04.1993 року „Про державне мито” від сплати державного мита звільняються позивачі по позовним заявам про стягнення аліментів.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до частини 2 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли.

 В зв’язку з вищенаведеним підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь Місцевого бюджету м. Миргорода 51 гривня судового збору, від сплати якого була звільнена позивачка ОСОБА_2 при зверненні до суду, та на користь Державного бюджету м. Миргорода -120 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 183 СК України, ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст.ст. 10, 11, 81, 88, 208, 209, 213, 215, 218,224-228, 294, ЦПК України, суд –

    В И Р І Ш И В:    

Позов ОСОБА_2  задовольнити, частково.

Стягувати із ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого  аліменти на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 на утримання неповнолітньої дитини: сина  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно - в розмірі 1/4 частини всіх видів  заробітку (доходу) відповідача,  але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02 грудня 2009 року і до повноліття дитини.

Стягнути із ОСОБА_3 51 гривню судового збору на користь Державного бюджету м. Миргорода  та 120  грн. - витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Копію рішення направити відповідачеві.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з моменту його отримання.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з часу подачі заяви до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя:            (підпис)                          ОСОБА_6.

 Оригіналу відповідає; суддя

Миргородського міськрайонного суду                                  ОСОБА_6.