Копія                                      Справа № 2 – 50 / 2010 рік  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ      

 20  січня    2010 року                                   м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого  судді -   Альошиної Н. М.

 при секретарі          - Сахненко Н.Ю.

з участю  представника позивача - ОСОБА_1,

                 представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом Кредитної спілки «Полтава і полтавці» в особі Миргородської філії КС «Полтава і полтавці» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  про   стягнення заборгованості  за кредитним договором, ціна позову 36.014,11 грн.

 В С Т А Н О В И В ;

   Позивач КС «Полтава і полтавці» звернулася до Миргородського міськрайонного суду з відповідним позовом до  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  про   стягнення заборгованості  за кредитним договором, ціна позову 36.014,11 грн. та судових витрат, пов’язаних з розглядом справи в суді.

 На обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що 7 квітня 2008 року між Кредитною спілкою «Полтава і полтавці» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 40 (надалі-договір) про надання кредиту в сумі  20000,00 грн.

            Відповідно до п. 1.1. договору Кредитна спілка «Полтава і полтавці»  зобов’язалась надати боржнику кредит, а позичальник зобов’язувався погасити кредит та відсотки за користування кредитом у розмірі 3,87% щомісячно.

Забезпеченням кредиту виступила як поручитель ОСОБА_4, яка уклала з КС «Полтава і полтавці» 7 квітня 2008 року Договір поруки № 30, згідно якого прийняла на себе обов’язок Боржника, що виникає з кредитного договору № 40 від 07.04. 2008 року, та взяла на себе обов’язок  разом з боржником  нести солідарну відповідальність перед Кредитором у випадку невиконання ним зобов’язань по поверненню кредиту та сплаті нарахованих процентів, передбачених вищевказаним кредитним договором.

Також забезпеченням кредиту виступили як  поручителі ОСОБА_5, ОСОБА_6, які також уклали з КС «Полтава і полтавці» 7 квітня 2008 року Договори поруки № 28,29  згідно яких зобов’язувались нести солідарну відповідальність з боржником перед Кредитором у випадку невиконання ним зобов’язань по поверненню кредиту та сплаті нарахованих процентів, передбачених вищевказаним кредитним договором.

Так як відповідач (Позичальник) постійно  порушує графік сплати кредиту кредитна спілка має право  згідно п. 9.1.  договору в разі порушення строків сплати кредиту (та/або) відсотків, вказаних у графіку погашення кредиту більше ніж на три дні –  самостійно, в односторонньому порядку подвоювати процентну ставку, вказану в п. 1.1. Кредитного договору до моменту повного погашення простроченої заборгованості. Якщо після закінчення місячного строку з дня подвоєння процентної ставки Позичальник порушує строк сплати кредиту (та/або) відсотків, то Кредитор – кредитна спілка  потроює процентну ставку до моменту повного погашення простроченої заборгованості.

Відповідачеві 6 червня 2009 року було надіслано лист - попередження стосовно заборгованості  по кредиту і вимогою погасити заборгованість по кредиту до 16.06.2009 року, але боржник не сплатив заборгованість.

Загальна сума заборгованості складає 36014 грн. 11 коп., в т.ч.:

•   заборгованість за основною сумою кредиту – 16549 грн. 31 коп.

•   сума нарахованих процентів – 19464 грн. 80 коп.

         В ході слухання справи 23.12.2009 року ОСОБА_3 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із зустрічним позовом до КС «Полтава і полтавці» про визнання недійсним кредитного договору № 40 від 07.04.2008року, посилаючись на те, що на його думку, умови договору носять зловмисний характер з боку кредитодавця і укладений з порушенням норм Цивільного кодексу України, ЗУ «Про кредитні спілки», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів». Як зазначав ОСОБА_3, починаючи з червня по вересень 2009 року позивач направляв йому листи попередження із зазначенням різних сум боргу. Він вважає, що кредитною спілкою порушені вимоги Закону щодо справедливості добросовісності, розумності між стронами, поскільки нею ігнорувались його вимоги в запровадженні нелюдських умов договору, які полягали в тому, що у випадку затримки платежів по кредиту більше ніж на три дні кредитор в односторонньому порядку подвоює процентну ставку, яка і так є не малою – 45,6% річних, а у випадку закінчення місячного строку після подвоєння ставки кредитор потроює процентну ставку до моменту повного погашення заборгованості. Ці умови йому виконувати ставало дедалі складніше, його доходи у зв’язку з кризовою ситуацією в країні значно зменшились, але він до останнього моменту сплачував кошти, які  відповідач зараховував як сплату відсотків, а на суму, що залишилась несплаченою нараховував відсотки у потроєному розмірі.

                 Таким чином він вважає, що відповідач за його рахунок отримує надприбутки, так як він опинився в «борговій ямі» хоча згідно ст.1 ЗУ «Про кредитні спілки» остання – неприбуткова організація заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Запроваджені умови даного кредитного договору зводяться до вічного рабства, так як внаслідок його несправедливих щодо нього умов, які через три дні при порушенні умов кредитного договору складають відсоткову ставку 91,2 %, а через один місяць при порушенні умов кредитного договору ця відсоткова ставка за користування кредитом становить 126% що є надприбутком кредитодавця, сплачувати вчасно такий кредит стає неможливим, до того ж працівники відповідача при укладенні договору запевняли його про врівноваженість прав і обов’язків сторін, про внесення якихось змін до договору його не попереджали, бо тоді б він такого договору не укладав. Крім того вважав суттєвим порушення відповідачем ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» які не були виконані  та те, що його при укладенні споживчого кредиту зобов’язано було укласти договори поруки з трьома поручителями, а не договір з третьою особою, визначеною кредитодавцем, а тому просив визнати недійсним кредитний договір № 40 від 07.04.2008 року.

            19.01.2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про внесення змін до зустрічної позовної заяви, що заключалися в тому, що із укладеного договору з відповідачем він зрозумів, що замість зниження щомісячних внесків за погашення платежів станом на теперішній час кредитна спілка «Полтава і полтавці» вимагає від нього повернення коштів в сумі 36.014,11 грн. при тому, що він брав у борг 20.000грн. із яких як основну суму до 20.01.2009 року сплатив 3450,69 грн., та 9429,71 грн. відсотки згідно з графіком погашення кредиту. В період з 20.01.2009 року по 10.09.2009 року ним було сплачено 1600 грн., які відповідачем були враховані як відсотки по кредиту. Загальна сума сплачених ним за цей період по відсоткам та основній сумі кредиту – 14.480,40 грн.

              Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги основного позову не визнали пославшись на те, що спірний кредитний договір був укладений в порушення ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а тому цей договір № 40 від 07.04.2008 року необхідно визнати недійсним та задовольнити вимоги зустрічного позову.  

            Відповідачі  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, будучи належним чином повідомлені звернулися до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи у їх відсутність.

              Заслухавши пояснення сторін, детально вивчивши та проаналізувавши матеріали справи  судом встановлено, що 7 квітня 2008 року між Кредитною спілкою «Полтава і полтавці» відповідно до ліцензії  серії АБ № 218178 від 05.07.2005року на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та членом цієї спілки ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 40 про надання кредиту в сумі  20000,00 грн. з доданим до нього графіком погашення розрахунків. Сторони в судовому засіданні не заперечували факту передачі та отримання кредиту в сумі обумовленій кредитним договором.(а.с.6,7).

            Відповідно до п. 1.1 договору Кредитна спілка «Полтава і полтавці»  зобов’язалась надати боржнику кредит, а позичальник зобов’язувався погасити кредит та відсотки за користування кредитом у розмірі 3,87% щомісячно в строк, зазначений у графіку розрахунків,  тобто до 07.04.2010 року.

             Пунктом 9.1 зазначеного договору передбачена відповідальність при порушенні строків сплати кредиту (та /або) відсотків у графіку розрахунків більше ніж на три дні- Кредитор самостійно в односторонньому порядку подвоює процентну ставку, вказану в п.1.1 до моменту повного погашення простроченої заборгованості. Якщо після закінчення місячного строку з дня подвоєння процентної ставки позичальник порушує строк сплати кредиту (та /або) відсотків, то кредитор самостійно в односторонньому порядку потроює процентну ставку в п.1.1 до моменту повного погашення простроченої заборгованості. Цей договір як позивачем так і відповідачем ОСОБА_3 підписаний.

   Частиною 1 і ч.2 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні  боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

                З відповідачками ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, позивачем укладено  договори поруки відповідно № 28,29,30 від 07.04.2008року, де останні  у відповідності з п.1.2 зазначеного договору взяли на себе добровільні зобов’язання перед кредитором відповідати по борговим зобов’язанням боржника ОСОБА_3, що виникають з умов Кредитного договору, а саме ;сплати заборгованості по кредиту, процентів, штрафних санкцій, відшкодування збитків та інших платежів, передбачених кредитним договором.

П.3.1 Договору поруки передбачено, що сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником всіх або окремо взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором виконання боргових зобов’язань у тому ж обсязі що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків(а.с.11-22).

                Кредитний договір № 40 від 07.04.2008року з усіма його умовами та графік розрахунків відповідачем ОСОБА_3 підписаний та отриманий на руки, тобто надана повна інформація щодо умов його укладення та виконання, з моменту його укладення його умови залишились незмінними, а тому посилання відповідача в судовому засіданні на те, що він не прочитавши цей договір, підписав його, не може бути прийняте судом до уваги, поскільки з моменту його підписання до судового розгляду відповідач погоджувався з цим договором, в разі не задоволення хоч однією з цих умов не повернув кредитну суму та нараховані відсотки, користується ним на сьогодні та порушує узгоджений графік погашення кредиту, заборгувавши тільки в його основній сумі станом на 10.09.2009 року – 16.549,31 грн.  

                Відповідно до наданого розрахунку (а.с.5) крім суми заборгованості по основній сумі кредиту зазначеній вище за відповідачами рахується сума відсотків за користування кредитом з додатковим відсотком за прострочення – 19.464,80 грн, а всього 36.014,11 грн.

               Згідно ст.1049 ч.1 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у такій сумі, у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ч. 1 ЦК України позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 1050 ч. 2 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням процентів, встановлених договором.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610 та 623 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання.

Представник позивача вважає, що цей борг відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, повинні сплачувати нарівні з ОСОБА_3

 А тому виходячи із встановленого суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 36.014,11грн. боргу підлягають до задоволення.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_3 до КС «Полтава і полтавці» про визнання недійсним кредитного договору №40 від 07.04.2008року суд вважає його таким, що не може бути задоволений по вищенаведеним обгрунтуванням, а тому в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК  України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

       Позивачем при подачі позову було сплачено (а.с. 1,2) 360 грн. 15коп. судового збору та 120 грн з ІТЗ, та із-за неможливості вручення судових повісток відповідачам відповідно до акту судового розпорядника за клопотанням представника позивача судом був здійснений виклик відповідачів через засоби масової інформації (а.с.39), на що позивачем згідно платіжного доручення № 2577 від 12.11.2009 року перераховано 144,12 грн., тому на підставі цього необхідно стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з кожного  по 156,06 грн. понесених судових витрат на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці».

                     Керуючись ст.ст.10, 11,81, 88, 213-215,218, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 553,554,610, 623,629,1048- 1050,   ЦК України

                                              В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Кредитної спілки «Полтава і полтавці» задовольнити.                                                                                                                                                                                                                                                                                                  Солідарно стягнути з;

   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2;

        ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки і жительки с. Зуївці  Миргородського району,

         ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки і жительки м. Миргород вул. Гоголя 139,.квартира 6,

          ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6 – Подольськ  Вінницької області, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_7,

  на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці», розрахунковий рахунок № 26003054525726 в ПРУ  КБ «Приват Банк», МФО 331401, код ЄДРПОУ 33457978;

 заборгованість за кредитним договором № 40  від 07 квітня  2008 року та договорами поруки № 28, 29, 30 від 07 квітня 2008 року в сумі 36.014 грн.11 коп.( тридцять шість тисяч чотирнадцять  грн.11 коп.)  

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з кожного  по 156,06 грн. понесених судових витрат на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці».

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви через Миргородський міськрайонний суд до  Апеляційного суду Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після  закінчення строку подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя:             (підпис)         ОСОБА_7

Оригіналу відповідає; суддя Миргородського

міськрайонного суду                                           ОСОБА_7.