Справа № 2- 409 /09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 квітня 2009 року Суворовський райсуд м. Херсона у складі:

головуючого судді                  Слюсаренко О.В.

при секретарі                          Фроловій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації, третя особа Новокиївська спеціальна загальноосвітня школа – інтернат І-ІІ ступенів Херсонської обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду зі вказаним позовом, в якому зазначив, що був звільнений наказом начальника управління освіти та науки № 382-к від 03.11.2008 р. з посади вчителя Новокиївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату за п. 3 ст. 41 КЗпП України з 05.11.2008 р. Вважає своє звільнення незаконним та просить суд поновити його на роботі. Підставою для поновлення на посаді  зазначає те, що відповідач не врахував його трудову діяльність, характеристику і застосував до нього дуже суворе дисциплінарне стягнення, тоді як міг би обмежитися доганою.

Позивач в судовому засіданні підтвердив обставини викладені в позові; доповнив позовні вимоги: просить поновити його на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, а також витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивача було звільнено з посади вчителя на законних підставах за п. 3 ст. 41 КЗпП України, а саме за вчинення ним аморального поступку, за який ОСОБА_1 було притягнуто до кримінальної відповідальності за вироком Каланчацького райсуду Херсонської області від 12.05.2008 р. Вважає позов необґрунтованим та просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача.

Ухвалою суду в якості третьої особи притягнуто Новокиївська спеціальна загальноосвітня школа – інтернат І-ІІ ступенів Херсонської обласної ради , представник  якої просить відмовити у задоволенні позову.   Пояснила, що направила подання  про звільнення ОСОБА_1 з посади, оскільки він вчинив проступок, який не сумісний з посадою учителя.  Факт наявності конфліктів  чи упередженого ставлення до ОСОБА_1  заперечила.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

Наказом  начальника  управління освіти і науки № 382-к від 03.11.2008 р. було звільнено ОСОБА_1 з посади вчителя трудового навчання у зв’язку із вчиненням аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи за ч. 3 ст. 41 КЗпП України з 05.11.2008 р.

Відповідно до Наказу, підставою звільнення позивача став вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 12.05.2008 р. щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст. 125 ч. 1 КК України, який набрав законної чинності.

Вироком  Каланчацького райсуду  Херсонської області  від  12.05.2008 р. ОСОБА_1 визнано винним  в тому. Що він  19.11.2007 р. близько 12.00 год. проводячи урок столярної справи у 8 класі Новокиївської  спеціальної школи- інтернату завдав два удари по руці  та два удари по голові учню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,  чим заподіяв легкі тілесні   ушкодження.

За змістом ст.  41 ч 3 КЗпП  трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу   може бути розірваний у випадку  вчинення  працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. Звільнення  працівника з підстав передбачених ч 3 ст. 41 КЗпП не являється дисциплінарним стягненням , тому посилання позивача на ту обставину,  що  відповідач  міг обмежитися оголошенням догани, а не звільняти з посади  судом до уваги не приймаються, як необґрунтовані.

На підставі вимог ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає  справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Позивач як на підставу своїх вимог вказує на те, що відповідач, звільняючи його з посади не врахував його особу,  бездоганну трудову діяльність , та те, що ця робота було єдиним джерелом для існування.

Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог   позивача з заявлених ним підстав суд вважає, що відповідач підставмо  прийшов до висновку, що побиття учня під час ведення уроки є аморальним проступком, який не сумісний з продовженням  роботи вчителя.

 Звільнення за ст . 41 ч 3 КЗпП  не є  заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги ст. 148, 149 КЗпП України не поширюються на даний випадок.

При звільненні відповідач отримав згоду профспілкового комітету  на звільнення ОСОБА_1, хоча останній  з  10.05.2008 р. не є членом профспілкового комітету.

Суд критично відноситься до пояснень позивача щодо упередженого та не об’єктивного ставлення до нього з боку директора Новокиївської ЗОШ-інтернату, що вплинуло на його звільнення, оскільки позивач не довів дані ствердження належними доказами. Сам позивач зазначив, що  будь-яких конфліктів чи непорозумінь  з начальником Управління  освіти  та науки у нього не було.  

Наказ начальника  управління освіти і науки № 382-к від 03.11.2008 р. було звільнено ОСОБА_1 з посади вчителя трудового навчання у зв’язку із вчиненням аморального проступку виданий в межах компетенції начальника управління і з дотримання вимог чинного законодавства, тому  суд приходить до висновку, що вимоги позивача про поновлення його на посаді з підстав заявлених у позові задоволенню не підлягають.

Крім того суд враховує, що позивач звернувся до суду з пропуском  строку звернення. Як на причину пропуску він вказав те, що він чекав відповіді від начальника управління на свою заяву, в зв’язку з чим просить поновити строк звернення до суду. Суд вважає, що причина пропуску строку  , зазначена позивачем не є поважною, і тому підстав для поновлення строку не вбачає.

Вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки  є необґрунтованими, оскільки з досліджених у справі доказів вбачається, що позивачу у день звільнення  05.11.2008 р. було запропоновано отримати трудову книжку. Від отримання він відмовився. Того ж дня позивачу було направлено листа з пропозицією отримати трудову книжку . Вказаний лист він отримав 12.11.2008 р., що не оспорює позивач.  Однак позивач до теперішнього часу трудову книжку не отримав без поважних причин, тому вини відповдіача у затримці видачі трудової книжки суд не встановив.  

Вимоги про  стягнення витрат на правову допомогу  в розмірі 500 грн. також задоволенню не підлягають, оскільки  позивач не надав доказів понесення таких витрат і  витрати на правову допогу не підлягають стягненню з в”язку з відмовою позивачу у задоволенні його позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, та не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 43, 41, 233, 235 КЗпП України, ст. 10, 11, 60, 61, 212- 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні вимог ОСОБА_1 до Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн., стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки – відмовити.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області  через Суворовський райсуд м. Херсона шляхом подачі  в 10-ти денний строк  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з або в порядку ч 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя