Справа № 2-8436/09

З А О Ч Н Е       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

               27 січня 2010 року Суворовський районний суд м. Херсона

 під головуванням судді                                В.М. Палькової

при секретареві                                               Л.Л. Волинець

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Херсона справу за позовом   ОСОБА_1 до  ЗАТ КБ «Приватбанк» про визнання неправомірним дій та витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

     Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом,  мотивуючи тим, що  28.02.2008 року між  нею та ЗАТ КБ «Приват Банк» у Херсонському філіалі «Центральний офіс» за адресою м. Херсон, пр.-т Ушакова буд. 43 було укладено Кредитно-заставний Договір № HECFAE00000078

    Відповідно до п.2.1 Договору – за договором  відповідач зобов’язується надати позивачеві кредит у розмірі та на умовах, встановлених у цьому договорі, а позивач зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору. Кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру.

    Відповідно до п. 8.1 Договору предметом застави за цим Договором є  автомобіль, власником  якого є позивач і детальний опис якого наведено у статті Договору.

    Згідно із п. 17.9 Договору предметом застави є автомобіль Lexus GS 300 кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2.

    17.12.2009 року співробітниками Банку без відому, без згоди та у  відсутність позивача, з майданчику для паркування розташованого по вул. Белінського, було вилучено т/з автомобіль Lexus GS 300 кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, у зв’язку з чим просить постановити рішення яким  визнати дії ЗАТ КБ «Приват Банк», щодо вилучення з її володіння т/з автомобіля Lexus GS 300 кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 – неправомірними, та витребувати у ЗАТ КБ «Приват Банк», з незаконного  володіння зазначений автомобіль

           В судовому засіданні представник позивача, за дорученням ОСОБА_2, підтримав вимоги позову з підстав в ньому зазначених, та просив позов задовольнити.

Відповідач   про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про  причину неявки свого представника суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочної розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.                    

         Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши належним чином матеріали справи, судом  встановлено наступні факти та відповідні до них  правовідносини, так з матеріалів справи вбачається, що між сторонами  28.02.2008 року укладено Кредитно-заставний Договір № HECFAE00000078 та відповідно до п. 8.1 Договору предметом застави за цим Договором є автомобіль Lexus GS 300 кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2,  власником  якого є  позивач, згідно копії свідоцтва про реєстрацію.  17.12.09 р.  працівники відповідача вилучили спірний автомобіль, не повідомивши про даний факт позивача.

                З умов договору (п.11.2.1) вбачається, що     у разі настання Події Дефолту  відповідач  (Банк) надає  позивачеві (Позичальнику) письмове повідомлення про настання Події Дефолту та реєструє у Державному Реєстрі відомості про звернення стягнення на Предмет Застави. У повідомленні про Дефолт, окрім інформації, зазначення якої вимагається законодавством, Банк ставить вимогу про повернення наданої суми Кредиту в повному обсязі, виплати винагороди, процентів за фактичний строк користування наданим Кредитом, виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов’язань за Договором.

    Пункт 11.2.2 Договору відзначає, що Позичальник зобов’язаний усунути Подію Дефолту негайно або передати Предмет Застави у володіння Банку за актом приймання-передачі за адресою, що вказана в статті Договору протягом 30 днів з моменту реєстрації відомостей про звернення стягнення на Предмет Застави у Державному Реєстрі. П. 17.13 Договору зазначено, що адреса доставки Предмету Застави у випадках, передбачених статтями 11.2.2. Договору є Херсонський філіал, «Центральний офіс», 73000, м. Херсон, пр.-т. Ушакова, 43.

    Відповідно до п. 11.2.3 Договору, якщо Предмет застави не був переданий у володіння Банку у порядку та строки, визначені статтею, Позичальник надає Банку право здійснити доставку Предмета Застави за адресою, вказаною у статті Договору, у володіння Банку для забезпечення його схоронності, як власними силами, так і на договірних засадах з третіми особами. Витрати, пов’язані з доставкою Предмета Застави покладаються на Позичальника.

           Виходячи з вищезазначеного Позичальник надає Банку право здійснити доставку Предмета Застави за адресою, вказаною у статті Договору, у володіння Банку для забезпечення його схоронності, лише за умови, якщо Позичальнику у відповідності до п. 11.2.1 Договору було направлено письмове повідомлення про настання події Дефолту та ним не було усунено добровільно Подію Дефолту, та в 30 денний строк не передано Предмет Застави у володіння Банку в разі неможливості усунути Подію Дефолту.

          Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України – кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись при цьому рівними правами, на засадах змагальності згідно ст. 10 ЦПК України.

     Суд вважає, що  відповідачем не надано суду доказів на спростування позовних вимог, які суд знаходить обгрунтованними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки  відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на  предмет  застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом та згідно  до ст. 586 ЦК України з аставодавець має право користуватися предметом  застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.

             Відповідно до вимог ст.  321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, та згідно до ст.. 391 ЦК України – власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

             Стаття 387 ЦК України чітко відзначає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

             Враховуючи вищезазначене суд вважає, що співробітники Банку не мали правових підстав для вилучення предмета застави у позивача та передачі предмета застави у володіння Банку, внаслідок невиконання ЗАТ КБ «Приват Банк» вимог п. 11.2 Договору.

             На підставі наведеного, керуючись ст.. 321,387, 391, 586,590 ЦК України, ст.ст. 10,60,212-215,218,224-226  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

      Позовні вимоги  ОСОБА_1 – задовольнити.

      Визнати дії ЗАТ КБ «Приват Банк», щодо вилучення з володіння ОСОБА_1 т/з автомобіля Lexus GS 300 кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 – неправомірними.

    Зобов’язати  ЗАТ КБ «Приват Банк», повернути ОСОБА_1 т/з автомобіль марки Lexus GS 300, 1999 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                              В.М. Палькова