Справа № 2-373/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 лютого 2010 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді                                  Слюсаренко О.В.

при секретарі                                          Федірко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» про стягнення суми вкладу, –

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем був укладений депозитний договір № 2938-6 від 19.12.2007 року з додатковою угодою від 20.12.2007 р., відповідно до яких позивач вніс до банківської установи грошові кошти у розмірі 4000 грн. на строк до 20.06.2009 року з відсотковою ставкою 14 % річних. Крім того, був укладений депозитний договір № 2938-7 від 19.12.2007 року з додатковими угодами відповідно до яких позивач вніс до банківської установи грошові кошти у розмірі 373,52 євро на строк до 20.06.2009 року з відсотковою ставкою 8,5 % річних. Зважаючи на те, що відповідачем зобов’язання не виконано в повному обсязі, позивач просить стягнути з останнього на свою користь суму вкладу з урахуванням належних відсоткових платежів та індексу інфляції у розмірі 4290,96 грн. та 492,08 євро; витрати на правову допомогу у розмірі 750 грн. та 50000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні підтвердили обставини, викладені у позові, змінили заявлені позовні вимоги, зазначивши, що оскільки відповідачем було виплачено частково суму вкладу за договором № 2938-6 від 19.12.2007 року у розмірі 2000 грн. позовні вимоги слід викласти наступним чином: стягнути з відповідача на її користь суму вкладу за договорами № 2938-6 від 19.12.2007 р. та № 2938-7 від 19.12.2007 р. у розмірі 2000 грн. та 373,52 євро відповідно, проценти за користування вкладом за час прострочення його повернення у розмірі 2129,48 грн. та 158,27 євро відповідно; суму інфляції  та 3 % штрафу за час прострочення повернення суми вкладу за договором  № 2938-6 від 19.12.2007 року у розмірі 101,75 грн. та         354,24 грн. відповідно;  витрати на правову допомогу у розмірі 750 грн. та 50000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.  

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме в частині стягнення суми вкладів у розмірі 2000 грн. та 373,52 євро та судових витрат, мотивуючи це тим, що у зв’язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, не можуть бути нараховані будь-які фінансові та економічні санкції (в тому числі пеня, штраф та інш.). Вказала, що  проценти за час користування коштами позивачці виплачені за час дії договорів по 20.06.2009 р.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

Між сторонами виникли договірні відносини на підставі укладених депозитних договорів «Транс-Преміум» № 2938-6 від 19.12.2007 р. та № 2938-7 від 19.12.2007 р. із додатками до них, за умовами яких позивач вніс до установи банку (Філії «Херсон-Трансбанк») грошові кошти (суми вкладу) на строк до 20.06.2009 року у розмірі 4000 грн. з відсотковою ставкою 14% річних та 373,52 євро з відсотковою ставкою 8,5 % річних - відповідно.

З пояснень сторін та письмових матеріалів, встановлено, що відповідач сплатив ОСОБА_1 відсотки за користування грошовими коштами (вкладом) в повному обсязі по всім депозитним договорам на день закінчення строку дії договорів 20.06.2009 р.  та здійснив часткове повернення суми вкладу за договором № 2938-6 від 19.12.2007 р. у розмірі – 2000 грн.

Постановою правління Національного банку України № 97 від 28.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації в АКБ «Трансбанк» призначено Тимчасового адміністратора АКБ «Трансбанк» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до 01.09.2009 року. Постановою правління НБУ №519 від 01.09.2009 року «Про продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів АКБ «Трансбанк» продовжено мораторій з 02.09.2009 року до 02.12.2009 року. Постановою правління НБУ №716 від 02.12.2009 року «Про продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів АКБ «Трансбанк» продовжено мораторій після 03.02.2010 року .

Вирішуючи питання про задоволення вимог позивача, суд на підставі досліджених у справі доказів, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню   в частині стягнення з відповідача суми залишку вкладу у розмірі 2000 грн та  373, 53 євро , оскільки вони ґрунтуються на нормах ст.ст. 525, 526, 1060 ЦК України.  Наявність мораторію    та існування тимчасової адміністрації в АКБ «ТрансБанк», не можуть бути підставами для відмови у позові в цій частині.

Вимоги позивача щодо стягнення  процентів за період після закінчення строку дії договору (за час прострочення повернення суми вкладу), тобто 20.06.2009 року по 21.12.2009 року  задоволенню не підлягають,  оскільки нормами діючого законодавства та умовами депозитних договорів «Транс-Преміум» № 2938-6 від 19.12.2007 р. та № 2938-7 від 19.12.2007 р. нарахування та виплата процентів після закінчення строку дії договору не передбачається, а відповідальність за прострочення виконання грошового зобов’язання боржником, передбачена статтею 625 ЦК України.  

Проте, ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», встановлено, що протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф,  пеня),  інші фінансові (економічні)  санкції  за  невиконання  чи неналежне виконання зобов'язань  перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у зв’язку з чим суд приходить до висновку про відсутність законних підстав щодо стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  три проценти річних від простроченої суми та процентів після закінчення строку дії договорів.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки спірні правовідносини виникли з виконання договорів банківського вкладу (депозиту), за умовами яких не визначено та не передбачено підстави для відшкодування моральної шкоди. За нормами Закону України «Про захист прав споживачів», моральна шкода відшкодовується лише в разі завдання шкоди життю чи здоров’ю споживача.

Таким чином, суд вважає, що підстави для відшкодування позивачеві моральної шкоди у розмірі 50000 грн. - відсутні.

Крім того, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, на думку суду не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 56 ЦПК, правову допомогу  може  надавати особа,  яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Позивачка  не надала доказів того, що  її представнику за усною заявою ОСОБА_2  за законом надано  право на надання правової допомоги.  

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. 16, 625, 1060 ЦК України, ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»,  ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором від 19.12.2007 р. у розмірі 2000 грн., за договором               № 2938-7 від 19.12.2007 р. – 373,52 євро, витрати на ІТЗ у розмірі 120 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» в доход держави судовий збір у розмірі 61,83 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя