справа № 2-а-103/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

(вступна та резолютивна частина)

    19 лютого  2010  року             м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

судді Олійника В.П.,

при секретарі-Павленко О.В.,

з участю позивача,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Ніжині Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії по перерахунку та виплаті пенсії,

встановив:

    Відповідно до правил ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкладається  до 24 лютого 2010 року.

    Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст.19, 46, 152 Конституції України,  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 71, 87, 94, 100,  159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Ніжині Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії по перерахунку та виплаті пенсії,- задовольнити частково.

    Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Ніжині Чернігівської області по нарахуваню та виплаті ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    Зобов"язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Ніжині Чернігівської області здійснити перерахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період  з 06 січня 2009 року по 31 січня 2010 року, з урахуванням отриманих ним сум за даний період.

    В задоволені інших позовних вимог,-відмовити.    

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 00 гривень 85 копійок.

    Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ст. 186 ч.5 КАС України.

    Суддя                     Олійник В.П.     .

справа № 2-а-103/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

    19 лютого  2010  року                 м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П.,

при секретарі-Павленко О.В.,

з участю позивача,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Ніжині Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії по перерахунку та виплаті пенсії,

встановив:

    Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому, посилаючись на порушення Управлінням Пенсійного Фонду України в м.Ніжині (далі-відповідачем) норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить визнати дії відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії протиправними, зобов”язати здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у розмірі згідно ст.28 ч.1 Закону України "Про загальнообов"язкове пенсійне страхування" за період з 01 січня 2006 року по даний час із врахуванням індексу інфляції, при цьому просить поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на те, що являється дитиною війни, має право на виплату щомісячної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, про порушення права на виплату соціальної допомоги в повному обсязі дізнався із засобів масової інформації 30 жовтня 2008 року, після чого звертався до відповідача з вимогою перерахунку соціальної допомоги в повному обсязі.

    В запереченнях на адміністративний позов відповідач просить відмовити позивачу в задоволені позову, оскільки дія положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006, 2007 роки була призупинена, за 2008 рік надбавка до пенсії позивача виплачена в розмірі, встановленої для учасників війни, з 01 січня 2009 року позивачу виплачується соціальна допомога як дитині війни у розмірі 49 грн. 80 коп., позивач пропустив строк звернення до суду, який не підлягає поновленню, при цьому просив розглянути справу за відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

    В судовому засіданні позивач підтримав позов за вищевикладених обставин, при цьому просив здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 січня 2010 року.    

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до слідуючих висновків.

    Відповідно до ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Громадяни мають право на соціальний захист (ст.46 Конституції України).

    Згідно ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, при цьому компетенція суду не поширюється на публічно-правові справи, зокрема, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України, тобто оцінка відповідності певного нормативного акту щодо його відповідності Конституції України не відноситься до повноважень адміністративного суду.

    Відповідно до ст.71 ч.1 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення.

      Згідно положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року N 2195-IV (далі-Закон  2195-IV) дитиною війни являється особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється дитиною війни, отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується матеріалами справи, і не заперечується відповідачем в запереченнях на позов, тобто позивач має право на пільги, передбачені  Законом  2195-IV, при цьому доплату до пенсії здійснює відповідач.

      Статтею 6 Закону  2195-IV ( в редакції до 28.12.2007 року) передбачено, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі на 30 % мінімальної пенсії за віком.

    До спірних відносин суд вважає можливим примінити ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-ІV, нормами якої визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, який у свою чергу встановлюється відповідним законом про державний бюджет на відповідний період, при цьому в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом  2195-IV.

    Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію ст. 6  Закону  2195-IV. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року N 3367-IV п. 17 ст. 77 виключено та ст. 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст.5 Закону 2195-IV, запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Даний Закон набрав чинності 02 квітня 2006 року. Тобто, з 02 квітня 2006 року ст. 6 Закону  2195-IV знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися. З огляду на те, що встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, підстави для задоволення позову в цій частині не вбачаються.

    Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, зокрема п.12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону  2195-IV та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закон  2195-IV виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону  2195-IV. Таким чином, із 01 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягають приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 6 Закону  2195-IV. Після прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення знову почали діяти положення ст. 6 Закону  2195-IV, тобто з часу прийняття цього Рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином, із 01 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягають приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону  2195-IV, у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року. Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

    Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  Нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії станом на час розгляду справи (за січень 2010 року) повинні також здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    У відповідності до ст.ст. 99, 100 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін; якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

    В судовому засіданні встановлено, що позивач, який дізнався про порушення свого права 30 жовтня 2008 року, звернувся до суду 06 січня 2010 року, тобто позовні вимоги за період з 01 січня 2006 року по 06 січня 2009 року заявлені позивачем з пропущенням річного строку звернення до суду, на застосуванні якого наполягає відповідач, докази поважності пропуску строку звернення до суду не надано, при цьому позивач міг і повинен бути дізнатися про порушення свого права в момент нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги, при цьому законодавство, згідно якого позивачу призначена і виплачується допомога, доведено до відома громадян через засоби масової інформації, має загальнодоступний характер.

    Підстави для додаткового визначення порядку виконання судового рішення не вбачаються, оскільки дане питання врегульоване Розділом 5 КАСУ.

    Враховуючи   правовідносин, що склалися між сторонами, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов"язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги із врахуванням індексу інфляції, оскільки індекс інфляції  не є фінансовою санкцією, а являються втратою майнового характеру кредитора і особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов”язання згідно положень ст. 625 ч.2 Цивільного кодексу України.

    Положеннями ст. 87 КАСУ встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу, витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

    Згідно ст. 94 КАСУ в разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), в разі задоволення позову частково судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.  Позивачем здійснено і документально підтверджені судові витрати- судовий збір в розмірі 03 грн. 40 коп., які підлягають стягненню частково відповідно до положень ст.94 КАСУ.

    Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст.19, 46, 152 Конституції України,  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 71, 87, 94, 100,  159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Ніжині Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії по перерахунку та виплаті пенсії,- задовольнити частково.

    Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Ніжині Чернігівської області по нарахуваню та виплаті ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    Зобов"язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Ніжині Чернігівської області здійснити перерахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 06 січня 2009 року по 31 січня 2010 року, з урахуванням отриманих ним сум за даний період.

    В задоволені інших позовних вимог,-відмовити.    

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 00 гривень 85 копійок.

    Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ст. 186 ч.5 КАС України.

    Суддя                     Олійник В.П.     .