ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 року м. Чернівці

справа № 725/6968/18

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Височанська Н. К.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар Скрипка С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування завданої матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 5 березня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Іщенка І.В.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - ТДВ СК «Альфа-Гарант») про відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Посилався на те, що 22 січня 2018 року близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті з виїздом до будинку №3Ф по вул. Комунальників в м.Чернівці , при виконанні обгону не впевнилась в безпечності маневру та скоїла зіткнення з його транспортним засобом марки «GEELY Emgrand», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч. Вказані обставини підтверджуються постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 13 лютого 2018 року, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення. Внаслідок вказаної ДТП вищевказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час ДТП була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант».

В порядку передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ним було повідомлено ТДВ СК «Альфа-Гарант» про ДТП у телефонному режимі, за допомогою електронної пошти та в подальшому письмово. Однак понад два місяці аварійний комісар з ним не зв`язувався, незважаючи на те, що він неодноразово просив пришвидшити огляд його автомобіля аварійним комісаром.

Зазначав, що ним було повідомлено страхову компанію про те, що у зв`язку з необхідністю в користуванні власним автомобілем він змушений звернутися до СТО для здійснення ремонту автомобіля за власні кошти та надасть відповідні документи, що підтвердять його витрати на ремонт.

1 березня 2018 року його автомобіль було повністю відновлено ФОП ОСОБА_3 , на що ним було витрачено 57442,50 грн, що підтверджується рахунком-фактурою, нарядом замовлення та актом про надання послуг.

В подальшому ним було подано заяву про страхове відшкодування з наданням ТДВ СК «Альфа-Гарант» усіх необхідних документів.

25 червня 2018 року з ним зв`язався аварійний комісар та попросив надати для огляду пошкоджений автомобіль, тобто уже після проведення ним відновлювального ремонту, а 22 жовтня 2018 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1000 грн матеріальної шкоди та стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на його користь 56442,50 грн матеріальної шкоди. Вирішити питання про стягнення судових витрат.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 5 березня 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн у якості відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 56442,50 грн у якості відшкодування матеріальної шкоди.

На вказане рішення ТДВ СК «Альфа-Гарант» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог до товариства скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» відмовити.

Вказує на те, що 30 березня 2018 року від позивача надійшло повідомлення про ДТП від 23 січня 2018 року та заява про виплату страхового відшкодування від 23 січня 2018 року, в тому числі акт про надання послуг, наряд-замовлення і рахунок-фактура від 1 березня 2018 року, тобто разом із повідомленням про ДТП позивач надав докази того, що автомобіль повністю відремонтовано.

Відповідно до п.33.3 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Зазначає, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» виконало свій обов`язок і направило заявку суб`єкту оціночної діяльності для проведення огляду транспортного засобу та визначення розміру матеріальної шкоди, однак під час огляду суб`єктом оціночної діяльності було встановлено, що транспортний засіб позивачем відремонтовано.

Крім цього, позивач направив повідомлення про ДТП та інші документи до ТДВ СК «Альфа-Гарант» після того, як транспортний засіб ним було відремонтовано. Дані обставини підтверджуються копією конверта та витягом відстеження поштового відправлення. Дані обставини унеможливили оглянути автомобіль та оцінити характер і вартість пошкоджень.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення коштів з ТДВ СК «Альфа-Гарант» є незаконними та необґрунтованими, а рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було прийнято на підставі невиконання позивачем встановлених Законом обов`язків щодо збереження транспортного засобу у стані, в якому він знаходився після ДТП поки його не огляне представник страхової компанії, з метою встановлення обставин та причин ДТП, а також розміру заподіяної шкоди.

Крім того вказує, що судом було введено в оману товариство та повідомлено, що засідання відбудеться 15 березня 2019 року, тоді як насправді воно відбулося 5 березня 2019 року.

Також, разом з відзивом 25 січня 2019 року товариство подало до суду першої інстанції клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції, однак жодної відповіді на це клопотання не отримало.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в частині задоволення позовних вимог до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» скасуванню з наступних підстав.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2 сторонами не оскаржується, а отже в силу положень ст.ст.13, 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що страхову компанію про розгляд справи було повідомлена на 15 березня 2019 року, однак справа судом розглянута 05 березня 2019 року. На підтвердження даної обставини надав копію повідомлення його про розгляд справи саме на 15 березня 2019 року.

Колегія суддів погоджується з такими доводами.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частини 2 та 3 статті 128 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відтак, під час розгляду справи у суді першої інстанції належним доказом вручення судової повістки, відправленої поштою, було, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В матеріалах справи відсутні дані про направлення відповідачу ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомлення про розгляд справи на 5 березня 2015 року, натомість відповідача було повідомлено про розгляд його справи на 15 березня 2019 року.

Суд першої інстанції порушив право відповідача знати про час і місце судового засідання та фактично позбавив його можливості надати свої пояснення та брати участь в розгляді справи саме 5 березня 2019 року. Внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд.

Тому доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідачки про розгляд справи є обґрунтованими, що відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

Щодо вирішення справи по суті позовних вимог, то колегія суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги виходить з наступного.

Судом установлено, що 22 січня 2018 року близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті з виїздом до будинку №3Ф по вул. Комунальників в м. Чернівці , при виконанні обгону не впевнилась в безпечності маневру та скоїла зіткнення з його транспортним засобом марки «GEELY Emgrand», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч.

Зазначені обставини встановлені постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 13 лютого 2018 року, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення (а.с.8-9).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно з полісом АК №6967562 від 22 червня 2017 року з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну 100 000 грн, з франшизою - 1000 грн (а.с.18).

З відповіді ТДВ СК «Альфа-Гарант» від 22 жовтня 2018 року вбачається, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» відмовило у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на пп.37.1.3 ст.37 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.16).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Відповідно до п.33-1.1 ст.33-1 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Згідно п.33.3 ст.33 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Пунктом 36.1статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до пп.37.1.3 п.37.1 підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяння шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся із заявою до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про виплату страхового відшкодування - 28 березня 2018 року, в тому числі до заяви ним було додано акт про надання послуг, наряд-замовлення і рахунок-фактура від 1 березня 2018 року.

На підтвердження вказаних обставин ТДВ СК «Альфа-Гарант» було надано суду копію конверта, в якому надійшла заява, та витяг з реєстру поштових відправлень (а.с.43-44).

ТДВ СК «Альфа-Гарант» було призначено аварійного комісара, про що повідомлено позивача (а.с.51).

Із акту огляду транспортного засобу від 25 червня 2018 року вбачається, що на момент огляду аварійним комісаром автомобіль позивача був повністю відновлений.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач підтвердив, що дійсно транспортний засіб ним було відремонтовано у зв`язку з необхідністю в користуванні цим автомобілем.

Виходячи з вимог статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» неможливість страховика встановити розмір заподіяної шкоди є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Ураховуючи вказані вище положення апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки на момент звернення позивача до страховика із заявою про страхове відшкодування, після проведення відновлювального ремонту автомобіля, то ТДВ СТДВ «Альфа-Гарант» правомірно відмовило йому у виплаті страхового відшкодування, оскільки було позбавлене можливості встановити характер пошкоджень та відповідно розмір заподіяної шкоди.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним у справі доказам, не встановив фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, тому рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Пунктом 13 ст.141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову до ТДВ СТДВ «Альфа-Гарант».

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТДВ СТДВ «Альфа-Гарант» слід стягнути 1057,20 грн в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» задовольнити.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 5 березня 2019 року в частині задоволення позовних вимог до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування завданої матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1057,20 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 24 травня 2019 року.

Головуючий /підпис/ Н.К. Височанська

Судді: /підпис/ А.І. Владичан

/підпис/ І.Н. Лисак

З оригіналом згідно: