Номер провадження: 11-кп/813/492/19

Номер справи місцевого суду: 520/12249/17

Головуючий у першій інстанції Борщов І.О.

Доповідач Потанін О. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2019 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Потаніна О.О.

суддів: Копіца О.В., Толкаченко О.О.

за участю:

секретаря – Янковської Ю.Л.

прокурора – Каражеляско А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 30.01.2018 року в кримінальному провадженні №12017160480003806 від 11.09.2017 року, яким

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, українець, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, судимого:

-20.01.2006 року Малиновським райсудом м.Одеси за ч.1 ст.187 КК України  до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки;

-14.12.2006 року Суворовським райсудом м.Одеси за ч.3 ст.187, 69 КК України  до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений по відбуттю строку покарання 15.02.2010 року;

-16.08.2010 року Малиновським райсудом м.Одеси за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений по відбуттю строку покарання 10.05.2013 року;

-10.02.2014 року Київським райсудом м.Одеси за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки;

-08.05.2014 року Комінтернівським райсудом Одеської області ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 до 2 років позбавлення волі, в силу ст.70 ч.4 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі невідбутних за вироком Київського райсуду м.Одеси від 10.02.2014 року, до відбування 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився 23.03.2016 року на підставі ухвали Малиновського райсуду м.Одеси  від 11.03.2016 року за ч.5 ст.72 КК України, 537, 539 КПК України;

-15.09.2016 року Малиновським райсудом м.Одеси за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, звільнився по відбуттю строку покарання 24.09.2016 року;

-11.05.2017 року Київським райсудом м.Одеси за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, звільнений по відбуттю строку покарання 22.08.2017 року,

-09.11.2017 року Малиновським райсудом м.Одеси за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до арешту строком на 3 місяця, звільнений 29.12.2017 року по відбуттю строку покарання,

Обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

       Відповідно до вироку ОСОБА_1 визнаний винуватим вироком районного суду за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та йому призначено покарання 4 місяці арешту за наступних обставин.

        ОСОБА_1 11.09.2017 року в період часу приблизно з 16:00 годин по 16:30 годин, знаходячись в супермаркеті «Таврія-В ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться у торгівельному центрі, розташованому за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 .140/1, діючи умисно та з корисливих спонукань, бажаючи поправити своє матеріальне становище за чужий рахунок, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу із полиць супермаркету таємно викрав майно, яке належить ТОВ «Таврія-В», а саме: Шия свиняча Б, вага 2,908 кг., вартістю 441,73 грн., Биток свинячий ОСОБА_2 , вага 3,790 кг., вартістю 551,27 грн., 3 одиниці Сиру «Клуб сиру» Кримський (з козячим молоком), вага 1,152 кг., на суму 276,86 грн., 2 одиниці Сиру «Комо» Пепенеро 50%, вага 0,582 кг., на суму 160,57 грн., 2 одиниці  Сиру «Новгород-Сіверський» Сметанковий, вага 0,788 кг., на суму 143,01 грн., Гомілка куряча Б, вага 1,422 кг., вартістю 84,61 грн., Равіолі «Економка» зі свининою та яловичиною, вага 1,01 кг., вартістю 29,19 грн., Банан, вага 0,554 кг., вартістю 11,96 грн., Нектарин, вага 0,962 кг., вартістю 32,70 грн., кульок «Таврія-в» № 7 (44*68), вартість 2,99 грн., Хліб «Одеський Коровай», Обідня домашній 850/900 р, вартістю 10,19 грн., на загальну суму 1705,34 грн.

       Однак ОСОБА_1 довести свій злочинний намір та розпорядитися викраденим майном не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки він був затриманий співробітником супермаркету при виході з торгівельного центру «Таврія-В Вузовський».

       Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

       На вказаний вирок суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_1 , звернувся до Апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою, в якій просить вироку суду змініти та призначити йому більш м`яке покарання, ніж те, яке призначене судом першої інстанції при ухваленні вироку. Зазначає, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, працевлаштований, має позитивні характеристики.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги не подавали.

       Заслухавши суддю-доповідача; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

       Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

       Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

       Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в ній доказами, які судом досліджувались в обсязі, визначеному в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Перевіряючи вирок районного суду на відповідність його вимогам закону, апеляційний суд прийшов до висновку про його законність та обґрунтованість.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого про суворість призначеного покарання, апеляційним судом не знайшли свого підтвердження в ході перегляду вироку у вказаному кримінальному провадженні та спростовуються виходячи з наступного.

       Судом згідно ч.3 ст.349 КПК України на підставі відсутності заперечень з боку учасників судового провадження було визнано недоцільним дослідження інших доказів, що є у справі, відносно фактичних обставин замаху на таємне викрадення ОСОБА_1 продуктів харчування ТОВ «Таврія-В» на загальну суму 1705,34 грн., вчиненого повторно, які правильно розуміються учасниками судового провадження та ніким не оспорюються.

       Обвинуваченому було роз`яснено наслідки застосування даного закону і що він буде позбавлений можливості оскаржувати доказаність і правильність визначеної кваліфікації. В зв`язку з чим апеляційна скарга розглядається в межах призначеного покарання.

       Органи досудового розслідування і суд першої інстанції дії обвинуваченого кваліфіковали за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

       При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував обставини, які пом`якшують покарання, щире каяття у скоєному, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину. Суд також врахував, що потерпілому фактично повернуто викрадено майно та представник потерпілого не має претензій до обвинуваченого і не наполягає на суворому покаранні винного.

       Однак, як то вбачається з матеріалів справи, а саме, згідно висновку органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_1 оцінюється, як високий. Виправлення ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства.

       З огляду на зазначене, доводи обвинуваченого, на які він посилаються в своїй апеляційній скарзі, судом першої інстанції були враховані в повній мірі. При цьому, районний суд врахував всі обставини справи і то що, він вісім разів притягувався до кримінальної відповідальності, судимості не зняті і не погашені. Більш того, він ні ОСОБА_3 не працює, не одружений, по місцю регістрації не проживає. Такі дані про особу свідчать про те, що районний суд обрав правильним вид покарання, як арешт.

       На переконання апеляційного суду покарання призначене обвинуваченому відповідає ступеню тяжкості вчиненому обвинуваченим кримінального правопорушення є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, тобто для досягнення мети покарання, відповідно до положень, які містяться в ст. 50 КК України, тому підстав для зміни або скасування вироку відсутні.

       За таких обставин, оскільки апеляційна скарга обвинуваченого не містить у собі достатніх підстав для зміни вироку суду та пом`якшення призначеного покарання, та судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких нових обставин, які не були враховані судом першої інстанції при ухвалені вироку, апеляційний суд вважає необхідним вирок районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

       Керуючись ст.ст. 370, 376, 404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний

суд, -

УХВАЛИВ:

       Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

       Вирок Київського районного суду м. Одеса від 30.01.2018 року, яким ОСОБА_1 визнаний винуватим в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України - залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, з дня отримання копії ухвали.

Судді Одеського

апеляційного суду О.О. Потанін Копіца О.В. Толкаченко О.О,