ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року м. Чернівці

справа № 727/3555/18

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретаря Ковальчук Н.О.

за участю представника позивача ОСОБА_3

учасники справи

позивач ОСОБА_1

відповідач Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008», ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловський Володимир Анатолійович, державний реєстратор Жар Ілля Георгійович, комунальне підприємство «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу»

за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 листопада 2018 року, головуючий у першій інстанції Смотрицький В.Г.,

встановила:

ОСОБА_1 у квітні 2018 року звернувся до суду з позовом до

Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі

уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008», ОСОБА_2 з участю

Справа №727/3555/18-ц Головуючий у 1 інстанції Смотрицький В.Г.

Провадження №22-ц/822/248,249/19 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловського В.А., державного реєстратора Жар І. Г., комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу» про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації.

Зазначав, що Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 вчинено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року, за умовами якого сторони зобов`язалися не пізніше 22 листопада 2015 року укласти договір купівлі-продажу нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по

АДРЕСА_1 .

Рішенням Правління Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» від 20 листопада 2015 року №157 внесено зміни до попереднього договору між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 від 22 вересня 2015 року та встановлено термін внесення частини оплати до 20 листопада 2017 року.

Посилався на порушення права, визначеного попереднім договором між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року, на укладення Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 .

Вказував на вчинення правочину на підставі акту між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 8 листопада 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №26312-26313, здійснення державої реєстрації права власності приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 9 листопада 2017 року, та правочину на підставі акту між Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» та ОСОБА_2 приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 21 листопада 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №27266-27267, здійснення державної реєстрації права власності державним реєстратором Жар І.Г. комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу» 24 листопада 2017 року.

Зазначав, що Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» не набуто прав та обов`язків правонаступника Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

Вважав правочин нікчемним, оскільки постановою Правління Національного Банку України від 24 грудня 2015 року №934 було віднесено Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» до категорії неплатоспроможних». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24 січня 2015 року №239 запроваджено тимчасову адміністрацію у Публічному акціонерному товаристві «Український інноваційний банк». Постановою Правління Національного Банку України від 22 березня 2016 року №180 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 березня 2016 року №1709 запроваджено процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Український інноваційний банк» призначено Білу І.В.

Просив визнати правочин, вчинений на підставі акту між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 8 листопада 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №26312-26313 недійсним та скасувати державу реєстрацію права власності.

Визнати правочин, вчинений на підставі акту між Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» та ОСОБА_2 приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 21 листопада 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №27266-27267 недійсним та скасувати державу реєстрацію права власності.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17 листопада 2018 року позов задоволено, визнано правочин, вчинений на підставі акту між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 8 листопада 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №26312-26313 недійсним та скасовано державу реєстрацію права власності, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 9 листопада 2017 року, індексний номер 38024848, номер запису про право власності 23263502.

Визнано правочин, вчинений на підставі акту між Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» та ОСОБА_2 приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 21 листопада 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №27266-27267 та скасовано державу реєстрацію права власності, вчинену державним реєстратором Жар І.Г. комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу» 24 листопада 2017 року, індексний номер 38373550, номер запису про право власності 23595750.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 листопада 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації відмовити.

Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, інформацію в Єдиному реєстрі юридичних осіб існувала інформація щодо Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» як правонаступника публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» на дату підписання акту приймання-передачі нерухомого майна між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 8 листопада 2017 року.

Вважає, що ОСОБА_1 неправильно обрано спосіб захисту, оскільки ОСОБА_1 не є стороною оспорюваних правочинів, а Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» не зверталося до суду із позовом про витребування майна, якщо вважає себе власником,

Зазначає, що майно, яке є предметом попереднього договору між публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та ОСОБА_1 від 22 вересня 2015 року не існує.

Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачем не зазначено підстави визнання правочину на підставі акту прийомки-передачі нерухомого майна між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» від 8 листопада 2017 року, правочину на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівліміж товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» та ОСОБА_2 від 21 листопада 2017 року недійсними.

Вважає, що рішення правління Публічного акціонерного товариства Укрінбанк від 20 листопада 2015 року №157, яким було внесено зміни про терміни повного розрахунку за попереднім договором є нікчемним договором.

Посилається на не залучення до участі у справі власника земельної ділянки, на якій знаходиться спірне майно, Чернівецьку міську раду.

Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 листопада 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації відмовити

Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, втрату Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» статусу банку та виключення з Державного реєстру банків Національного банку України, відсутності банківської ліцензії на право здійснення банківської діяльності, правомірне поновлення діяльності керівних органів Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», відсутність необхідності погодження внесення змін до Статуту.

Вважає, що договір між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 оренди нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 від 6 березня 2012 року є підробленими.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційні скарги просить апеляційна скарги Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на апеляційні скарги просить апеляційна скарги Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації, суд першої інстанції керувався положеннями ч.2 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України та дійшов висновку про наявність підстав для визнання правочину, вчиненого на підставі акту між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» приймання-передачі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 8 листопада 2017 року, правочину, вчиненого на підставі акту між Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» та ОСОБА_2 приймання-передачі, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 21 листопада 2017 року, недійсними.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на постанову об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 3 серпня 2018 року у справі №910/8117/17 та вважав, що Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» не набуто цивільної дієздатності, не набуто право власності на нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 в порядку встановленому законом.

Водночас судом першої інстанції зазначено про належність способу захисту, обраного ОСОБА_1 , оскільки Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемко Р.А. позов ОСОБА_1 визнано, Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемко Р. А. та ОСОБА_1 висловили намір виконання умов попереднього договору між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року, укладення основного договору.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає.

Відповідно до правила, встановленого ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду у п.3 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.1 ЦПК та з урахуванням положення ч.4 ст.10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

За змістом статей 43 та 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову

При цьому згідно зі п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Відповідно до правил, встановлених п. 3 ч.2 ст.197 ЦПК України, суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них.

За змістом абз1, 4 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить

керуватися при вирішенні спору.

Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є визнання правочину, вчиненого на підставі акту між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» приймання-передачі нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 8 листопада 2017 року, правочину, вчиненого на підставі акту між Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» та ОСОБА_2 приймання-передачі нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 21 листопада 2017 року, недійсними та скасування державної реєстрації права власності.

Обставинами, якими ОСОБА_1 обгрунтовував позовні вимоги, зазначав порушення права, передбаченого попереднім договором між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 від 22 вересня 2015 року, на укладення Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу, нікчемність правочину, укладеного після початку процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», вчинення правочину Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія», яким не набуто прав та обов`язків правонаступника Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

Встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 вчинено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року, за умовами якого сторони зобов`язалися не пізніше 22 листопада 2015 року укласти договір купівлі-продажу нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по

АДРЕСА_1 .

Рішенням Правління Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» від 20 листопада 2015 року №157 внесено зміни до попереднього договору між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 від 22 вересня 2015 року та встановлено термін внесення частини оплати до 20 листопада 2017 року.

Вчинено правочин на підставі акту між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 8 листопада 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №26312-26313, здійснено державну реєстрацію права власності приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 9 листопада 2017 року.

Також вчинено правочин на підставі акту між Товариством з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» та ОСОБА_2 приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським В.А. 21 листопада 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №27266-27267, здійснено державну реєстрацію права власності державним реєстратором Жар І.Г. комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу» 24 листопада 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 ЦК України).

За змістом п.2 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

На підставі ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз. п.5 постанови від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч.3 ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК Українипередбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 635 ЦК Українивстановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

На підставі п.1 попереднього договору між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року, сторони зобов`язалися не пізніше 22 листопада 2015 року укласти договір купівлі-продажу нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 .

За змістом п.3.3 правочину об`єкт відчужується за ціною 1615000 грн., які за взаємною домовленістю сторін повинні бути сплачені Покупцем на рахунок Продавця №337394204000002 згідно з наступного графіку: в день підписання Попереднього договору 715000 грн. на доказ укладення та забезпечення виконання договору купівлі-продажу; протягом двох місяців з моменту укладання Попереднього договору 900000 грн.

Пунктом 3.4 правочину передбачено, що основний договір купівлі-продажу оздоровчого комплексу з кафе-баром по вул.Євгена АДРЕСА_1 Чернівці укладається сторонами після повної сплати вартості об`єкту купівлі-продажу на визначених попереднім договором умовах.

З матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 основний договір купівлі-продажу нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 не укладений протягом строку, встановленого п.1 попереднього договору між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (частина перша статті 635 ЦК України).

За змістом п.5 попереднього договору між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року, зміни до договору вносяться шляхом укладення додаткового договору з дотриманням вимог чинного законодавства, підписуються сторонами та посвідчуються нотаріально.

З огляду на наведене рішення Правління Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» від 20 листопада 2015 року №157 про внесення змін до попереднього договору між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 від 22 вересня 2015 року та встановлення терміну внесення частини оплати до 20 листопада 2017 року не є зміною до умов п.1 наведеного правочину з дотриманням вимог чинного законодавства та попереднього договору.

Згідно з ч.3 ст.635 ЦК україни зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не править другій стороні пропозицію про його укладення.

На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У матеріалах справи відсутні докази направлення жодною із сторін другій стороні пропозицію про його укладення.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на невиконання Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» зобов`язання за попереднім договором між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року через не вчинення додаткового договору, відчуження нерухомого майна.

Положення частини другої статті 635 ЦК Українимістять спеціальну норму, якою передбачено перелік правових наслідків порушення попереднього договору.

Відповідно до частини другої статті 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Положеннями ЦК України й інших актів цивільного законодавства не передбачено правових наслідків відсутності вини сторони у невиконанні попереднього договору.

Припинення зобов`язання за попереднім договором між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року внаслідок неукладення основного договору унеможливлює виникнення у ОСОБА_1 права, зумовленого подальшою можливістю реалізації заінтересованою особою прав за правочином.

Отже, оспорюваним правочином право ОСОБА_1 , що виникає з попереднього договору між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року, не порушено.

Попередній договір є консенсуальним (передбачає домовленість щодо вчинення певних дій сторонами) та не передбачає вчинення реальних дій щодо об`єкта майнових прав (його передачу, оплату, управління ним, тощо). З такого договору виникає єдине спільне для сторін зобов`язання - вчинити дії з укладення в майбутньому певного договору на узгоджених ними в попередньому договорі умовах.

Згідно із частиною 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Отже, договір купівлі-продажу належить до реальних договорів, укладення якого вимагає від сторін вчинення певних дій з передачі майна (товару) за обумовлену сторонами ціну.

Договір є різновидом правочину, а правочином є дія особи (осіб), спрямована на зміну, набуття або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 ЦК України).

Отже, визначення правової природи договору, як правочину, нерозривно пов`язано з оцінкою дій сторін, направлених на набуття (зміну, припинення) ними певних прав та обов`язків.

Зі змісту попереднього договору між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року, правочин не є майновим, тобто не передбачає передачу майна, його оплату, з договору виникає єдине спільне для сторін укласти в майбутньому договір на узгоджених ними умовах щодо об`єкту купівлі-продату та ціни.

Про передачу майна не свідчить і договір між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_1 оренди нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 від 6 березня 2012 року (а.с.228 т.2) та рішення Правління Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» від 15 травня 20112 року №34 про надання дозволу ОСОБА_1 на добудову приміщення (а.с.74 т.1), які мали місце до вчинення попереднього договору між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Скінтей Ю.І. 22 вересня 2015 року, .

З огляду на викладене сторонами було укладено не попередній договір в межах передбаченої ст. 635 Цивільного кодексу України правової конструкції,

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для захисту права ОСОБА_1 у обраний ним спосіб шляхом визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права власності на порушення норм матеріального права.

Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Тому рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 листопада 2018 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п..4 ч.1ст.376 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 листопада 2018 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008», ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловського Володимира Анатолійовича, державного реєстратора Жар Іллі Георгійовича, комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу» про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 20 травня 2019 року.

Головуючий - підпис (Половінкіна Н.Ю.)

Судді - підписи (Кулянда М.І., Одинак О.О.)

З оригіналом згідно: