ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.05.2019Справа № 910/6968/16

Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1

до: Державного підприємства "Укрветсанзавод"

про: стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрат частини доходів (інфляційних втрат) та середнього заробітку

в межах справи № 910/6968/16

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин"

до Державного підприємства "Укрветсанзавод" (ідентифікаційний код 38519326)

про банкрутство

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У квітні 2016 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" у зв`язку з неможливістю останнього в порядку встановленому чинним законодавством погасити існуючу заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 № 910/6968/16 заяву Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 16.05.2016, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Талана Л.Г. зобов`язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326). Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Укрветсанзавод" в розмірі 4 478 872,95грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) за номером 32720 від 19.06.2016р. Призначено розпорядником майна Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича (свідоцтво №26 від 08.02.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 08.08.2016.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 16.04.2018 припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) та повноваження розпорядника майна Усачова О.М. Введено процедуру санації боржника - Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) строком на шість місяців. Керуючим санацією Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) призначено його керівника Заглоцького Сергія Павловича. Розпорядником майна Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) призначено арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича (свідоцтво № 362 від 27.02.2013 р.). Задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" про заміну кредитора. Замінено кредитора у справі №910/6968/16 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" на суму 7 869 734,26грн. Визнано кредиторами по відношенню до боржника Державного підприємства "Укрветсанзавод":- Головне управління ДФС у тернопільській області з грошовими вимогами на суму 545 564,28грн., з яких 3200, 00грн.-вимоги першої черги, 542 364,28грн.-вимоги шостої черги задоволення, яка погашатиметься у ліквідаційній процедурі, зважаючи на пропуск строку для заявлення кредиторських вимог;- Ковельське об`єднане управління Пенсійного фонду України з грошовими вимогами на суму 366 382,43грн.- вимоги шостої черги задоволення, яка погашатиметься у ліквідаційній процедурі, зважаючи на пропуск строку для заявлення кредиторських вимог;- ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 115 414,30грн.-вимоги першої черги.

До Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрат частини доходів (інфляційних втрат) та середнього заробітку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укрветсанзавод» про заборгованості по заробітній платі, компенсації втрат частини доходів (інфляційних втрат) та середнього заробітку в межах справи № 910/6968/16, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

24.01.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав позовні вимоги частково, повідомив що заборгованість по заробітній платі, оскільки вона була сплачена 07.12.2018, щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, просив суд зменшити розмір нарахування у відповідності до практики Верховного суду України, щодо компенсації втрати частини доходів визнав частково у розмірі 10 166,35 грн.

Будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень від сторін по справі до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 01.06.2013 прийнятий на посаду завідувача гаражу до Коломийської філії державного підприємства "Укрветсанзавод", а з 16.01.2015 переведений на посаду водія спец автомобіля, що підтверджується копією трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи 02.03.2015 позивача звільнено з займаної за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, що підтверджується копією трудової книжки.

Після звільнення ОСОБА_1 роботодавець не виплатив йому існуючу заборгованість по заробітній платі у розмірі 19 222,23 грн., проте, як вбачається з матеріалів справи (відзиву на позовну заяву) вказана заборгованість була виплачена заявнику 07.12.2018, що підтверджується платіжним дорученням №13322 від 07.12.2018.

Оскільки, погашення боргу по заробітній платі відбулося раніше ніж подано позовну заяву, то підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.

Також позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 74 941,59 грн. за період з 03.03.2015 по 05.12.2018.

У відповідності із ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум,що належить йому від підприємства,установи,організації, провадиться в день звільнення.

Згідно із частиною 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року, з наступними змінами, «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Згідно із ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. №95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 6 статті 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звільнений з 02.03.2015, а тому правомірне нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені є у період з 03.03.2015 по 05.12.2018.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 зі змінами, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки, суд приходить до наступного висновку.

Середньоденна заробітна плата = 79.81 грн., що підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Середній заробіток = середня заробітна плата * на кількість робочих днів (939 днів) = 74 941,59 грн.

Згідно п. 3 Порядку, всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Як роз`яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Зазначені роз`яснення Пленуму Верховного Суду України узгоджуються з вимогами Податкового кодексу України.

Тому, враховуючи, що середньоденна заробітна плата позивача 79,81 грн. вирахувана без виключення сум податків та інших обов`язкових платежів, то з утриманням з 74 941,59 грн. (середній заробіток), передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 60 327,98 грн.

Суд відмовляє в задоволення клопотання відповідача щодо зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, оскільки відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Крім того, судом встановлено, та не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, що на день звільнення ОСОБА_1 відповідач не виплатив йому заробітну плату у розмірі 19 222,23 грн., а тому середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 60 327,98 грн., що належить до сплати (розмір встановлений судом) є співмірним з урахуванням розміру спірної суми по заробітній платі, та істотним порівняно із середнім заробітком та період за який він підлягає сплаті.

Таким чином, суд не вбачає підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Також ОСОБА_1 у свої заяві заявив до стягнення компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" у розмірі 15 244,97 грн.

В силу п.3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМ України за №159 від 21.02.2001 року, компенсації підлягає, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Розрахунок проіндексованої втрати частини заробітної плати здійснюється у відповідності з вимогами, викладеними у ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", згідно якої сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за яким виплачується доход, до уваги не береться).

Суд здійснив розрахунок з урахуванням, встановлених встановленого періоду нарахування, тобто з 03.04.2015 по 05.11.2018, а тому правомірним розміром індексації заробітної плати є 12 629,00 грн.

Сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку є об`єктом оподаткування ПДФО та військового збору за ставками 18% та 1,5 % відповідно.

За таких обставин сума компенсації втрати частини заробітної плати становить 12 629,00 - (12 629,00/100-19,5) = 10 166,35 грн., що задовольняється судом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково та стягнення з боржника середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку у розмірі 60 327,98 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати у розмірі 10 166,35 грн.

На підставі викладеного, керуючись КЗпП України, ст.10, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 129, 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1; ідентифікаційний код 38519326) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку у розмірі 60 327 (шістдесят тисяч триста двадцять сім) грн. 98 коп. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 10 166 (десять тисяч сто шістдесят шість) грн. 35 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Суддя А.В. Яковенко