УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2006 року                                                              м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого             Ясеновенко Л.В.,

суддів                         Фединяка В.Д., Мелінишин Г.П.,

секретаря                  Юрків І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення та усунення перешкод у користуванні житлом, -

встановила:

Рішенням Косівського районного суду від 28 квітня 2006 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення та усунення перешкод у користуванні житлом.

Постановлено виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1 та зобовязано відповідачів не чинити позивачці перешкод у користуванні цим будинковолодінням.

У апеляційній скарзі відповідачі посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, вони вказують на те, що вони ніколи не виписувались зі спірного будинковолодіння, а ОСОБА_3 взагалі споруджувала цей будинок разом зі своїм чоловіком. Просять рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником будинків АДРЕСА_1. Наведена обставина підтверджується витягами з реєстрації права власності на нерухоме майно (а.с. 8, 9).

Рішенням Косівського районного суду від 19 лютого 2002 року було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про виселення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 після постановлення вищезгаданого рішення суду фактично проживала у господарстві своєї дочки, а на час розгляду даної справи проживала у спірному господарстві. ОСОБА_2 належить на праві власності житловий будинок в АДРЕСА_2, однак він також без згоди позивачки проживав у її будинку.

Відповідно до вимог ст. 157 ЖК, членів сім"ї власника житлового будинку може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст. 116 цього Кодексу, тобто у зв"язку з систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття, що робить неможливим

Справа № 22-ц-832/2006р.                                      Головуючий у 1 інстанції Цалин Б.М.

Категорія 28                                                             Доповідач Ясеновенко Л.В.

для інших проживання з ним в одній квартирі чи одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до Косівського РВ УМВС в Івано-Франківській області з заявою про порушення кримінальної справи відносно відповідачів, однак їй було відмовлено та роз"яснено її право на звернення до суду в порядку ст. 22 КПК України.

Судом також встановлено, що між сторонами часто виникають конфлікти, чого не заперечував в засіданні суду першої інстанції і сам відповідач ОСОБА_2

При таких обставинах справи суд прийшов до правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності і обгрунтованості рішення суду.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити, а рішення Косівського районного суду від 28 квітня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді:                                                                               Л.В. Ясеновенко

                                                                                                                   В.Д.Фединяк

                                                                   Г.П. Мелінишин