ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2007 р. Справа № 13/408-06
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області): Коваленка - О.С. - представника за довіреністю №07-17/2023 від 06.06.2007р.
від відповідачів:
- ВАТ "Птахофабрика "Степанівська": П'ятак В.П. - голова правління- ТзОВ птахофабрика "Степанівська": Таранюк В.Л. - представник за довіреністю №17 від 11.05.2006р.;
від третьої особи ТзОВ "Каміа" - не з'явився
в судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах України прокуратури Житомирської області Чирко Н.В., посвідч.№43 від 14.04.2003р.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю птахофабрика "Степанівська", с.Степанівська Вінницького району Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "27" листопада 2006 р. у справі № 13/408-06 (суддя Тісецький С.С.)
за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, м.Вінниця
до - Відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Степанівська",с.Степанівка Вінницького району Вінницької області
- Товариства з обмеженою відповідальністю птахофабрика "Степанівська", с.Степанівка Вінницького району Вінницької області
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа", м.Обухів Київської області
про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Птахофабрика "Степанівська", укладеного 04.02.2004р. між відповідачами, а також зобов'язання ТОВ "Птахофабрика "Степанівська" повернути ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" переданий за договором цілісний майновий комплекс,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.11.2006р. у справі №13/408-06 позов заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (м.Вінниця), заявлений до відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Степанівська" (с.Степанівка Вінницького району Вінницької області) та товариства з обмеженою відповідальністю птахофабрика "Степанівська" (с.Степанівка Вінницького району Вінницької області) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа" (м.Обухів Київської області) задоволено частково: визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу підприємства ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" від 04.02.2004р., укладеного між відповідачами, та відмовлено в позові в частині зобов'язання ТОВ "Птахофабрика "Степанівська" повернути ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" переданий за договором цілісний майновий комплекс. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь Державного бюджету України 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також скасовано арешт на цілісний майновий комплекс по виробництву яйця та м'яса притиці, який розташований за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с.Степанівка, вул.Обревського, 1, що був накладений на підставі ст.ст.66,67 ГПК України ухвалою суду від 26.09.2006р .
Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого суд визнав встановленими обставини справи, які є недоведеними та які мають істотне значення для справи, товариство з обмеженою відповідальністю птахофабрика "Степанівська" звернулось до господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Апеляційна скарга ТзОВ птахофабрика "Степанівська" мотивована наступним:
- судом першої інстанції не в повній мірі була врахована та обставина, що продаж цілісного майнового комплексу ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" проводився з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в рамках процедури банкрутства даного товариства шляхом укладення керуючим санацією договору купівлі-продажу з конкретним покупцем, і був передбачений планом санації, схваленим комітетом кредиторів та затвердженим ухвалою господарського суду Вінницької області;
- правомірність оспореного договору визначалася не сторонами, а господарським судом, який ухвалою від 26.02.2004р. у справі №770/5-517 затвердив договір купівлі-продажу від 04.02.2004р. Крім того, дійсність цього договору була додатково підтверджена рішенням третейського суду від 19.05.2004р., на підставі якого, а також ухвали господарського суду Вінницької області від 26.02.2004р. у справі №770/5-517 була проведена державна реєстрація права власності за ТОВ птахофабрика "Степанівська" на майновий комплекс;
- при розгляді справи місцевий господарський суд вийшов за межі своїх повноважень, поставивши під сумнів правомірність рішень іншого суду в процедурі банкрутства ВАТ "Птахофабрика "Степанівська", чим порушив норми ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач (ВАТ "Птахофабрика "Степанівська") проти апеляційної скарги заперечило, вважаючи її безпідставною, а оскаржене рішення суду першої інстанції - законним і обґрунтованим (заперечення відповідача викладено у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, а.с.11-12 т.2).
Позивач, третя особа та прокурор свою позицію відносно доводів апеляційної скарги в письмовому вигляді не виклали.
Представник ТОВ птахофабрика "Степанівська" в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи. Просить рішення господарського суду Вінницької області від 27.11.2006р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Представники ВАТ "Птахофабрика "Степанівська", позивача, а також прокурор з апеляційною скаргою не погодились та надали пояснення в обґрунтування своїх заперечень проти доводів ТОВ птахофабрика "Степанівська", зазначених в апеляційній скарзі та підтриманих представником вказаного товариства. Просять оскаржене рішення залишити без змін як таке, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства та повним і всебічним з'ясуванням обставин справи, а подану відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа"- в судове засідання не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.
Зважаючи на те, що третя особа не скористалась законним правом на участь її представника в судовому засіданні, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання товариство з обмеженою відповідальністю "Каміа" було повідомлене належним чином (ухвалу про призначення розгляду справи на 07.06.2007р. було надіслано на адресу третьої особи рекомендованим листом згідно реєстру відправки судом рекомендованої кореспонденції 04.05.2007р.), те, що ст.96 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов'язком подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що неподання позивачем, прокурором та третьою особою письмових відзивів на апеляційну скаргу відповідача та нез'явлення в судове засідання представника третьої особи не перешкоджають перегляду справи за наявними в матеріалах справи доказами та за відсутності представника третьої особи.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі ТОВ птахофабрика "Степанівська", перевіривши матеріали справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2004р. між відкритим акціонерним товариством "Птахофабрика "Степанівська" і товариством з обмеженою відповідальністю птахофабрика "Степанівська" було укладено договір купівлі-продажу (а.с.13-15 т.1), відповідно до якого ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" (за договором "продавець") передає у власність ТОВ птахофабрика "Степанівська" (за договором "покупця") підприємство (майновий комплекс, за виключенням майна, що не використовується для ведення підприємницької діяльності) по виробництву яйця і м'яса птиці за адресою: с.Степанівка Вінницького району Вінницької області, вул.Обревського,1, а покупець, в свою чергу, приймає вказане підприємство і виплачує погоджену ціну – 3552569грн. (пункти 1.1, 1.2, 4.1 договору).
Пунктами 1.4, 3.1 та 3.3 договору передбачено, що передача продавцем відчужуваного підприємства, склад якого визначається сторонами договору в додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору, здійснюється на підставі передаточного акта, й підприємство буде вважатись переданим від продавця з моменту підписання цього акта.
Оплата вартості підприємства здійснюється в гривнях протягом 10 банківських днів з моменту підписання передаточного акта (пункти 4.2, 4.3 договору).
Додатковим договором від 25.02.2004р. (а.с.16 т.1) до укладеного між птахофабриками договору купівлі-продажу зміст основного договору було доповнено та погоджено, що розрахунок буде проводитися векселями згідно акту прийому-передачі цінних паперів, а всі спори з договору купівлі-продажу від 04.02.2004р. та всіх додатків до нього вирішуються шляхом переговорів або третейським судом.
Представниками сторін за договором купівлі-продажу від 04.02.2004р. складено акт приймання-передачі майна від 18.02.2004р. (а.с.29-32 т.2).
25.04.2006р. в господарський суд Вінницької області звернувся заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" та ТОВ "Птахофабрика "Степанівська" про визнання договору купівлі-продажу майнового комплексу ВАТ "Птахофабрика "Степанівська", укладеного між відповідачами недійсним, а також зобов'язання ТОВ "Птахофабрика "Степанівська" повернути відкритому акціонерному товариству переданий за договором цілісний майновий комплекс. При цьому, в позовній заяві помилково вказано дату укладання договору 04.04.2004р.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу, заступник прокурора області зазначив, що укладений між відповідачами договір суперечить вимогам чинного законодавства, а саме вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в статті 19 якого зазначено, що з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу, однак, ВАТ "Птахофабрика "Степанівська", як станом на час укладання договору, так і станом на даний час не є підприємством недержавної власності, оскільки розмір державного пакету акцій товариства становить 38,315% статутного фонду.
Крім того, як стверджує заступник прокурора, всупереч статті 657 Цивільного кодексу України, оспорений договір в нотаріальному порядку не посвідчений, що відповідно до ст.215 цього Кодексу тягне за собою недійсність договору.
Заступник прокурора також зазначив, що, в порушення вимог ч.1 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд при розгляді справи про банкрутство ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" не повідомив про спір і не залучив до участі у справі державний орган з питань банкрутства, що позбавило останнього вплинути на вирішення питання про продаж цілісного майнового комплексу.
Підставою для звернення з позовом в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області заступник прокурора в позовній заяві вказав те, що наслідком незаконного відчуження майна ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" стало фактичне припинення діяльності підприємства з державною часткою власності, що, в свою чергу, позбавило державу можливості реалізувати передбачені законом майнові права.
В обґрунтування доводів позовної заяви заступник прокурора надав копії оспорюваного договору купівлі-продажу від 04.02.2004р.; довідки регіонального відділення ДМ України по Вінницькій області №07-16/255 від 25.01.2006р. про розмір державної частки в статутному фонді ВАТ "Птахофабрика "Степанівська"; довідки ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" про те, що ТОВ птахофабрика "Степанівська" не розрахувалося по простому векселю №3 від 05.04.2004р., виданому по розрахунку із сплати ПДВ після продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Птахофабрика "Степанівська"; додаткового договору від 25.02.2004р. до оспорюваного договору; тощо (а.с.11-16 т.1).
Товариство з обмеженою відповідальністю птахофабрика "Степанівська" в письмових пояснення від 20.09.2006р. за №34 (а.с.37-40 т.1) заперечило проти позову, зазначивши, що договору від 04.04.2004р., вимогу про визнання якого недійсним поставив заступник прокурора області, не існує, а продаж цілісного майнового комплексу за договором від 04.02.2004р. відбувся на законних підставах.
Спростовуючи доводи заступника прокурора про те, що оспорюваний договір суперечить статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так як від імені продавця його укладено підприємством з державною часткою майна, ТОВ птахофабрика "Степанівська" зазначило, що чинним законодавством не передбачено такої організаційно-правової форми господарювання як відкрите акціонерне товариство з часткою державної власності, а також звернуло увагу на те, що прокурор невірно тлумачить норми статей 141 та 167 Господарського кодексу України, оскільки в акціонерному товаристві акціонери є власниками акцій, а не майна.
Крім того, відповідач вказує, що посилання позивача на те, що договір купівлі-продажу від 04.02.2004р. нотаріально не посвідчений, не можуть бути взяті до уваги, оскільки дійсність вказаного договору підтверджена рішенням третейського суду від 19.05.2004р. у справі за позовом ТОВ птахофабрика "Степанівська", на підставі якого останньому в державних реєстраційних органах були видані свідоцтва права власності на рухоме та нерухоме майно з відповідною державною реєстрацією.
Стосовно доводів заступника прокурора про те, що позивач був позбавлений можливості вплинути на вирішення питання щодо відчуження майна ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" з причини неповідомлення його про порушення процедури санації ТОВ птахофабрика "Степанівська" зазначило, що відомості про порушення справи про банкрутство ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" публікувались в газеті, а сам позивач брав активну участь в процедурі санації боржника. В доповнення цього товариство надало копію листа регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області №08-16/1562 від 18.07.2003р. (а.с.41 т.1), де останнє повідомило про припинення повноважень щодо управління державним пакетом акцій ВАТ "Птахофабрика "Степанівська".
В додаткових поясненнях від 04.10.2006р. за №38 по даній справі (а.с.62-64 т.1) ТОВ птахофабрика "Степанівська" зазначило, що продаж цілісного майнового комплексу ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" був передбачений затвердженим ухвалою суду від 08.05.2002р. планом санації боржника і здійснювався за погодженням комітету кредиторів шляхом укладення керуючим санацією договору купівлі-продажу цього майнового комплексу, який на даний час перепродано товариству з обмеженою відповідальністю "Каміа" згідно договору купівлі-продажу від 21.02.2006р. (а.с.124-126 т.1)., яке, в свою чергу, передало майновий комплекс в оренду іншій особі (а.с.130-138 т.1).
В ході судового розгляду справи ТОВ птахофабрика "Степанівська", заявило клопотання щодо дослідження доказів на підтвердження повноважень П'ятака В.П., який на думку товариства, не може представляти інтереси ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" з причини відсутності належних доказів, які б надавали право цій особі діяти від імені товариства, а також не залучати П'ятака В.П. в зв'язку з цим в якості представника ВАТ "Птахофабрика "Степанівська", а видані ним доручення на представництво інтересів ВАТ іншими особами, визнати недійсними (а.с.73-74, 142-143 т.1).
Проте, колегія суддів вважає відхилення судом першої інстанції даного клопотання цілком правильним, оскільки ТОВ птахофабрика "Степанівська" належними доказами не доведено мотивів для задоволення цього клопотання.
ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.50-51 т.1) визнало позов, зазначивши, що не виступало ініціатором продажу цілісного майнового комплексу.
Ухвалою від 26.09.2006р. господарський суд Вінницької області залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Каміа" (а.с.60 т.1), встановивши, що рішення у даному спорі може вплинути на права і обов'язки цієї особи.
ТОВ "Каміа" в письмових поясненнях за №758 від 17.10.2006р. (а.с.86-87 т.1) заперечило проти позовних вимог, зазначивши, що є добросовісним набувачем спірного майнового комплексу за договором, що був укладений з дотриманням передбачених законодавством вимог.
Судовою колегією враховується наступне.
Предметом спору є вимога про визнання заперечуваної угоди недійсною, а тому відповідність чи невідповідність цієї угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.
На це звернув увагу господарських судів Вищий арбітражний суд України в своєму роз'ясненні №02-5/11 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними".
Оскільки оспорений договір укладено 04.02.2004р., до спірних правовідносин застосовуються положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003р.
Як встановлено статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи та організації усіх форм власності майна і організаційних форм як України, так і інших держав, що мають статус юридичної особи, мають юридичну можливість звернутися до господарського суду відповідно до встановленої цим Кодексом підвідомчості господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч.1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.ч.2,3 ст.203 ЦК України).
Згідно з ч.4 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Крім того, як передбачено ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Загальні підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.
Так, згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Крім того, зазначені вище загальні правила визнання правочинів недійсними доповнюються нормою ст.228 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні господарського суду Вінницької області знаходилась справа №770/5-517 про банкрутство ВАТ "Птахофабрика "Степанівська".
В ході судового розгляду справи про банкрутство птахофабрики було відкрито процедуру санації (ухвала суду від 09.10.2001р. у справі №770/5-717, копія якої знаходиться в матеріалах справи №13/408-06, а.с.77-78 т.1).
Як визначено статтею 1 Закону України від 14.05.1992р. №2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", санацією є система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Частинами 1 та 2 статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено умови і заходи, які може містити план санації боржника.
Згідно частини 2 статті 18 вищезазначеного Закону передбачено, що заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу), та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств); одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації, інші способи відновлення платоспроможності боржника.
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також передбачена можливість включення в план санації такого заходу по відновленню платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника недержавної власності, як продаж цілісного майнового комплексу боржника.
Продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу провадиться на відкритих торгах, якщо інше не передбачено планом санації, в порядку, передбаченому законодавством, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.6 ст.19 цього Закону).
Планом санації, затвердженим комітетом кредиторів ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" (протокол від 10.01.2002р.) та ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.02.2006р. у справі №770\5-517 (копія якої знаходиться в матеріалах справи №13/408-06, а.с.79-85 т.1) були запропоновані наступні заходи по відновленню платоспроможності товариства: закриття нерентабельних підприємств; ліквідація дебіторської заборгованості; продаж частини майна боржника; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника унітарного підприємства або третьою особою (третіми особами); продаж підприємства боржника; інші методи відновлення платоспроможності боржника.
Зокрема, як передбачено планом санації:
- при продажу підприємства (ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, які включають в себе земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, інвентар, сировину, продукцію, права вимог, а також право на визначення, що індивідуалізує боржника, його продукцію, роботи та послуги, інші виключні права, які належать боржникові, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам;
- в зв'язку з тим, що організація торгів у вигляді конкурсу або аукціону є заходом, що вимагає значних витрат, з метою економії коштів, а також з метою найшвидшого отримання необхідних грошових коштів для встановлення платоспроможності боржника, продаж підприємства здійснити за рахунок укладання керуючим санацією договору купівлі-продажу з конкретним покупцем. До укладання договору купівлі-продажу підприємства повинна бути проведена незалежна оцінка підприємства. Вибір конкретного покупця, з яким буде укладено договір купівлі-продажу підприємства, а також певні умови договору купівлі-продажу підприємства щодо ціни та строків оплати здійснюються комітетом кредиторів ВАТ "Птахофабрика "Степанівська", при цьому ціна продажу не може бути нижчою оціночної вартості, визначеної незалежним експертом;
- виходячи з статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керуючий санацією здійснює від імені ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" всі дії, пов'язані з продажем підприємства-боржника;
- інше майно, яке не бере участі у виробничому процесі, а також майно, що вказано вище, у випадку, якщо воно до укладання договору купівлі-продажу підприємства не буде задіяно у виробничому процесі або змінить своє функціональне призначення, і в результаті цього, згідно статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не буде підлягати обов'язковому включенню в склад підприємства, продається по окремих договорах купівлі-продажу майна, що укладаються керуючим санацією з конкретним покупцем без проведення торгів за узгодженням з комітетом кредиторів. Вибір конкретних покупців, з якими укладатимуться договори купівлі-продажу майна, щодо ціни та строків оплати, здійснюється комітетом кредиторів ВАТ "Птахофабрика "Степанівська". При цьому, ціна продажу не може бути нижчою оціночної вартості, визначеної незалежним оцінником. Інші умови договору купівлі-продажу майна визначаються керуючим санацією;
- об'єктами соціальної сфери, що знаходяться на балансі підприємства як незавершене будівництво, є двоповерховий чотирьохквартирний будинок та котельня. Балансова вартість даних об'єктів - 1368т.грн. Планується завершення будівництва цих об'єктів та їх реалізація, або при можливості реалізація незавершеного будівництва.
04.02.2004р. боржником в особі керуючого санацією П'ятаком В.П. та кредиторами в особі голови комітету кредиторів Тайманова М.Г. у справі №770/5-517 було укладено мирову угоду про продаж в рахунок погашення заборгованості перед кредиторами першої черги майнового комплексу за 3552569 гривень (а.с.42 т.1).
В звіті керуючого санацією ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" П'ятака В.П. (а.с.67-69 т.1) зазначено, що при проведенні економічного аналізу діяльності товариства виявлено нерентабельне виробництво інкубаційних яєць качок і свинарства, однак, завдяки інвестиціям вдалось відновити основну діяльність птахофабрики. Серед інвесторів птахофабрики керуючим санацією вказано ТОВ птахофабрика "Степанівська", на кошти якого в сумі 1260050,70грн. було поновлено поголів'я птиці і придбані корми, однак, розрахуватись з яким ВАТ "Птахофабрика "Степанівська не мало можливості", в зв'язку з чим було вирішено продати даному інвестору цілісний майновий комплекс птахофабрики, оцінений Торгово-промисловою палатою 31.03.2003р. у 3552569грн.
З висновку Вінницької торгово-промислової палати, який міститься в матеріалах справи №770/5-517 про банкрутство ВАТ "Птахофабрика "Степанівська", вбачається, що вартість будівель та споруд становить 2460211грн., обладнання - 373966грн., автотракторної та сільськогосподарської техніки - 394392грн., курей - 324000грн., всього - 3552569грн.
04.02.2004р. відбулися збори кредиторів ВАТ "Птахофабрика "Степанівська", на яких було вирішено затвердити звіт керуючого санацією (в якому зазначено про укладення договору купівлі-продажу підприємства за ціною 3552569,00грн.) та мирову угоду на прощення заборгованості в сумі 2183914грн., достроково припинити процедуру санації та схвалено укладення договору купівлі-продажу підприємства (а.с.65-69 т.1).
В подальшому, вказану мирову угоду та звіт керуючого санацією було затверджено ухвалою господарського суду від 26.02.2006р. у справі №770/5-517, внаслідок чого провадження у вказаній справі припинено.
Таким чином, керуючим санацією повідомлено комітет кредиторів ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" про укладення 04.02.2004р. оспореного договору, відповідно до якого цілісний майновий комплекс ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" продано товариству з обмеженою відповідальністю птахофабрика "Степанівська" за ціною 3552569,00грн.
Проте, всупереч положенням плану санації, до відома комітету кредиторів не доведено перелік майна, яке ввійшло до складу майнового комплексу, проданого за договором купівлі-продажу від 04.02.2004р., оскільки акт приймання-передачі майнового комплексу (передбачений п.1.6 договору), який містить перелік проданого майна (як свідчать матеріали справи, передбачений пунктом 1.4 договору додаток №1 до договору, який мав містити склад підприємства, що продається, відсутній), складено 18.02.2004р. - після засідання комітету кредиторів 04.02.2004р.
Згідно акта прийому-передачі майна, товарно-матеріальних, грошових цінностей (а.с.29-32 т.2), підписаного 18.02.2004р. представниками сторін за оспореним договором - керуючим санацією ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" П'ятаком В.П. та директором ТОВ птахофабрика "Степанівська" Лі Р.О. й скріпленого печатками товариств, до складу відчужуваного за договором від 04.02.2004р. майна увійшли будівлі та споруди вартістю 3068255,95грн., незавершене будівництво, вартість якого в акті не зазначена взагалі, залишки товарно-матеріальних цінностей на складах, а також птиця на суму 324000грн.
Таким чином, з акта вбачається, що до складу майна, яке оцінювалось Вінницькою торгово-промисловою палатою (висновок експертної оцінки), не ввійшли об'єкти, які продано товариству з обмеженою відповідальністю птахофабрика "Степанівська" за оспореним договором купівлі-продажу від 04.02.2004р.
Крім того, без відома комітету кредиторів укладено додатковий договір від 25.02.2004р. до спірного договору купівлі-продажу, який містить суттєві зміни до договору від 04.02.2004р. щодо проведення розрахунків та вирішення спорів, які виникають із договору купівлі-продажу від 04.02.2004р., третейським судом.
В матеріалах справи №770/5-517 про банкрутство ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" додатковий договір від 25.02.2004р. відсутній.
Судова колегія дійшла висновку, що укладення договору відповідачами у справі було здійснене з порушенням законодавства, а саме вимог ч.6 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки умови договору від 04.02.2004р. щодо переліку проданого майна, порядку розрахунків (додатковий договір від 25.02.2004р.) комітетом кредиторів не погоджувались й тим більше, до відома кредиторів доведено, що до складу проданого майна ввійшло майно, по якому проведено 31.03.2003р. оцінку Вінницькою торгово-промисловою палатою, проте, до складу проданого майнового комплексу керуючим санацією включено й об'єкти незавершеного будівництва (кормодробилка 1, гноєсховище, холодильна камера, будівництво забору, ларьок "Какаду", трансформаторна, трансформаторна на качатнику, котельні, газифікація птахофабрики, конструкція обладнання кормоцеху, будівництво житлових будинків №1, будівництво житлових будинків №2) без зазначення його вартості, яке не підлягало продажу за договором купівлі-продажу майнового комплексу, що свідчить про спрямованість на незаконне відчуження, користування та розпорядження майном.
Наведене стверджується й рішенням третейського суду від 19.05.2004р. (а.с.44-47 т.1) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю птахофабрика "Степанівська" до відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Степанівська" про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, транспортних засобів, інших товарно-матеріальних, грошових цінностей, та визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог товариство надало договір від 04.02.2004р., акт приймання-передачі від 18.02.2004р. та додатковий договір від 25.02.2004р., й із змісту рішення третейського суду від 19.05.2004р. вбачається, що відповідач у справі - ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" визнав позов.
Однак, судова колегія вважає, що факти, встановлені рішенням третейського суду не можуть бути покладені в основу рішення у даному спорі, оскільки відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, і ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Твердження ТОВ птахофабрика "Степанівська" про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі не враховано норми ст.35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішенням третейського суду від 19.05.2004р. було підтверджено дійсність договору купівлі-продажу від 04.02.2004р., не беруться до уваги, оскільки ч.2 ст.35 ГПК України преюдиціальними визнає юридичні факти, які встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) між тими ж сторонами по іншій справі. Тобто обов'язковою умовою дана норма встановлює тотожність суб'єктного складу спору.
Проте, склад сторін у спорі, який розглядався третейським судом, та склад сторін у даній справі відрізняються між собою.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, визнавши недійсним укладений між ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" та ТОВ птахофабрика "Степанівська" договір купівлі-продажу від 04.02.2004р., прийняв правильне рішення.
Слід зазначити, що судова колегія не погоджується з обґрунтуванням судом першої інстанції висновку про задоволення позову в тій частині, що цілісний майновий комплекс не підлягав продажу за нормами ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з огляду на те, що розмір державного пакету акцій ВАТ "Птахофабрика "Степанівська" становить 38,115%, однак, наведена обставина не спростовує правильності остаточного висновку суду про недійсність оспорюваного договору купівлі-продажу.
Як передбачає ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Проте, як цілком вірно встановив місцевий господарський суд, позовна вимога про зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю птахофабрика "Степанівська" повернути відкритому акціонерному товариству "Птахофабрика "Степанівська" цілісний майновий комплекс, придбаний за договором купівлі-продажу від 04.02.2004р., не може бути задоволена, оскільки на момент прийняття рішення у даній справі майно цілісного майнового комплексу, що було предметом договору купівлі-продажу відчужено третій особі - ТОВ "Каміа".
З огляду на те, що у даній справі вирішувався спір щодо законності договору купівлі-продажу від 04.02.2004р., зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині оскарженого рішення договору від 04.04.2004р., судова колегія розцінює як описку, яка підлягає виправленню в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 27 листопада 2006 року у справі №13/408-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю птахофабрика "Степанівська", с.Степанівська Вінницького району Вінницької області - без задоволення.
2. Матеріали справи №13/408-06 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 8 прим.:
1 - до справи,
2 - Рег.від. ФДМУ по Вінницькій області,
3 - заступнику прокурора Вінницької області,
4 - ТОВ "Птахофабрика "Степанівська",
5 - ВАТ "Птахофабрика "Степанівська",
6 - третій особі,
7 - прок. Житомирської області,
8 - в наряд