Справа № 1 – 3/10        

Категорія:  п.п.4, 13 ч.2 ст.115 КК України                      

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 лютого 2009 року                                                                                        м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Бешти Г.Б.,

судді - Опейди В.О.,

народних засідателів: Барановської С.Т., Собуцького М.Т., Гупало А.П.,

при секретарі: Уманській Л.С.,

з участю прокурора: Гіля А.І.,

підсудного: ОСОБА_1,

потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

законного представника неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_4,

захисника: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, на утриманні має троє неповнолітніх дітей, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 – ч. 1 ст. 115, п.п.4, 13 ч.2 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 09 вересня 2009 року, близько 16 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою умисного вбивства з мотивів ревнощів та помсти колишньої дружини ОСОБА_6, з якою проживав у АДРЕСА_1 і вів спільне господарство, тримаючи в руці ніж господарсько-побутового призначення, якого схопив на кухні вказаного будинку, намагаючись реалізувати свій умисел, переслідував потерпілу до подвір’я господарства ОСОБА_7, розташованого на цій же вулиці. Однак не виконав усіх дій, які вважав  необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки своєю присутністю на подвір’ї та шляхом вмовлянь, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобігли вчиненню умисного вбивства.

Він же, 09 вересня 2009 року, близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, у с. Бубнів Володимир-Волинського району, з метою вбивства ОСОБА_6 з мотивів ревнощів та помсти, утримуючи в руці ніж господарсько-побутового призначення, переслідував потерпілу від подвір’я господарства ОСОБА_12 до подвір’я господарства ОСОБА_13, де наздогнав і не реагуючи  на присутність людей і їх прохання припинити злочинні дії, з особливою жорстокістю позбавив потерпілу життя шляхом заподіяння ножем впродовж 10-15 хвилин великої кількості тілесних ушкоджень в ділянках  спини, верхніх кінцівок, живота, грудної клітки, голови та шиї.

При цьому, ОСОБА_1 не тільки усвідомлював, що своїми діями спричиняє потерпілій особливі страждання, а й бажав, щоб вона перенесла такі страждання.

Від заподіяних тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і призвели до масивної крововтрати та розвитку геморагічного  шоку, потерпіла померла на місці.

Будучи допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому діях визнав повністю. Показав суду, що шлюб між ним та ОСОБА_6 розірвано у 2008 році, однак проживали разом в одному будинку. На ґрунті ревнощів між ними часто виникали сварки та скандали.

09.09.2009 року, після бесіди з дільничним інспектором з приводу чергового скандалу, він вживши спиртні напої, вирішив вбити ОСОБА_6  Близько 16 години, перебуваючи у будинку, взяв в руку кухонний ніж і вигукуючи, що вб’є її,  побіг за потерпілою. ОСОБА_6 втекла на подвір’я господарства ОСОБА_9, де в цей час перебували: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які своєю присутністю та вмовляннями завадили йому вбити ОСОБА_6 Оскільки в присутності вказаних осіб він передумав вбивати потерпілу, то кинув ніж на землю і пішов додому.

Перебуваючи у власному  будинку, близько 17 години, почув, що ОСОБА_6 має йти поратись в господарстві ОСОБА_12  Після 19-ї години, з метою вбивства ОСОБА_6, взявши кухонний ніж, велосипедом поїхав до господарства ОСОБА_12 ОСОБА_13 побачив ОСОБА_6 та ОСОБА_14 Намагався поговорити з колишньою дружиною, однак вона не захотіла його слухати. Розлютившись, він вихопив ніж з внутрішньої кишені куртки і кинувся на потерпілу, яка, намагаючись втекти побігла до будинку ОСОБА_13. На подвір’ї цього будинку він ножем наніс удар потерпілій в шию, від якого вона впала спиною на землю. Сидячи на потерпілій близько 10 хвилин наносив удари ножем в шию, обличчя, груди, живіт, спину та кінцівки. При цьому він усвідомлював, що завдає потерпілій нестерпного болю, оскільки остання кричала від болю та просила не різати її. Однак він не реагував на її прохання і бажав завдати їй своїми діями особливих страждань. Перерізавши потерпілій  горло, викинув ніж під стіну гаража, після чого залишив подвір’я.

Крім повного визнання підсудним власної вини, його вина у вчиненні незакінченого замаху на умисне вбивство і умисному вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю та особою, яка раніше вчинила умисне вбивство доведена показаннями потерпілих, свідків та матеріалами справи.

З досліджених у судовому засіданні протоколів допиту в якості потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_16 та показань, даних потерпілими ОСОБА_2  та ОСОБА_3 в судовому засіданні вбачається, що між підсудним та потерпілою на ґрунті його ревнощів та зловживання спиртними напоями часто виникали сварки та скандали, під час яких ОСОБА_1 погрожував вбити колишню дружину. Також ОСОБА_15 показала, що 09.09.2009 року бачила на тілі дочки велику кількість колото-різаних ран.  

Крім цього, ОСОБА_3  показала, що 09.09.2009 року вона чула крики баби ОСОБА_17 та батька ОСОБА_1, які доносились з подвір’я  ОСОБА_9. Через кілька хвилин прийшла ОСОБА_17 і повідомила, що батько бігав з ножем за матір’ю, хотів її вбити, при цьому показала ніж з їхнього кухонного набору.

Показання потерпілих ствердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_17, яка показала, що її син ОСОБА_1 на ґрунті зловживання спиртними напоями, часто влаштовував скандали, бив дружину.

09 вересня 2009 року, близько 16-ї години, син перебував у стані алкогольного сп’яніння і спровокував сварку з ОСОБА_6 під час якої схопив ножа і побіг за потерпілою, яка втекла з будинку на подвір’я ОСОБА_9. Коли прийшла до сусідів, то ножа в руках сина не було. Пізніше ніж їй віддала ОСОБА_8 Наступного дня їй повідомили, що син зарізав ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що 09 вересня 2009 року близько 16-ї години, вона ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 перебирали картоплю на подвір’ї. У двір, шукаючи захисту, прибігла ОСОБА_6, а за нею з ножем в руках ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп’яніння і був розлючений. Всі присутні просили ОСОБА_1 заспокоїтись та віддати ніж, після чого він кинув ніж на землю і вийшов з подвір’я. ОСОБА_8 віддала ножа ОСОБА_17, яка теж прийшла на подвір’я.

Вважає, що їх  присутність та прохання до підсудного перешкодити йому вбити ОСОБА_6

Показання, аналогічні показанням, свідка ОСОБА_10,  дав в судовому засіданні і свідок ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_18 показала суду, що 09 вересня 2009 року близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_6 розповіла їй, що ОСОБА_1 бігав за нею з ножем, казав, що заб’є.  

Факт вчинення ОСОБА_1 замаху на вбивство ОСОБА_6 стверджується і дослідженими в судовому засіданні протоколами  допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_8, які будучи допитаними під час провадження досудового слідства показали, що 09.09.2009 року близько 16 години на подвір’я будинку ОСОБА_9 прибігла ОСОБА_6 За нею відразу прибіг ОСОБА_1 з ножем у руці. Він був у стані алкогольного сп’яніння і дуже розлючений, кричав до потерпілої, «що він їй зробить». Присутні почали заспокоювати ОСОБА_1 та просити припинити дії. На прохання ОСОБА_8 підсудний кинув ніж на землю і пішов з подвір’я.

Ніж віддали ОСОБА_17.

З поведінки ОСОБА_1 зрозуміли, що він мав  намір вбити ОСОБА_6 , однак їх  присутність та прохання не чинити дій щодо потерпілої перешкодили це зробити (т. 2 а.с.15-16, 26-28, 36-38).

З протоколів-виїмки від 15 грудня 2009 року, пред’явлення предметів для впізнання та огляду речового доказу від 16 грудня 2009 року  вбачається, що ОСОБА_1 впізнав ніж, яким він 09.09.2009 року мав намір вбити ОСОБА_6 і який був вилучений у ОСОБА_17 (т.2, а.с.32, 58-59, 66-67).

Свідок ОСОБА_14 показала, що 09.09.2009 року близько 19 год. 30 хвилин вона та ОСОБА_6 перебували в господарстві ОСОБА_12 Згодом підійшов ОСОБА_1, який почав ображати її та ОСОБА_6 Коли наблизився до ОСОБА_6, то остання почала тікати до будинку ОСОБА_13.

Підсудний, тримаючи в руці ніж, побіг за ОСОБА_6 На подвір’ї повалив її на бетонне покриття і, сівши зверху, наносив удари ножем в різні частини тіла потерпілої. При цьому потерпіла кричала від болю та просила не різати її, однак ОСОБА_1 продовжував наносити удари та кричав «Відчуй сама цей  біль».

Ніхто із присутніх жінок не наважувався підійти близько, лише просили ОСОБА_1 припинити дії.

В один з моментів ОСОБА_19  зіштовхнула підсудного з потерпілої, однак він підвівся, схопив ніж, який випав з рук і перерізав горло потерпілій. Після цього ніж кинув на землю, попередньо витерши в теніску і залишив подвір’я.

Удари ножем потерпілій ОСОБА_1 наносив впродовж не менше як 10 хвилин.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які були очевидцями події, показали, що не реагуючи на їх присутність, прохання не різати потерпілу, ОСОБА_1 впродовж 10-15 хвилин наніс не менше 20 ударів ножем у різні частини тіла ОСОБА_6, яка кричала від болю і також просила не різати її. Від заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_6 померла на місці. ОСОБА_20 також показала, що пізніше нарахувала на тілі потерпілої 36 ножових ран.

Нанесення ОСОБА_1 чисельних ударів ножем у різні частини тіла ОСОБА_6 ствердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_22, які показали, що 09.09.2009 року близько 20-ї години бачили як підсудний, сидячи зверху на потерпілій, наніс їй від декількох (ОСОБА_22.) до 20 (ОСОБА_18.) ударів ножем в шию, груди, живіт, по руках. ОСОБА_18 стягнула ОСОБА_1 з потерпілої, після чого він кинув на землю ніж.                      

Свідок ОСОБА_23 показала, що 09.09.2009 року, близько 20 години, почувши крики людей прибігла до будинку ОСОБА_13, де побачила ОСОБА_1 з ножем в руці, якому ОСОБА_18 дорікала: «Навіщо ти зарізав ОСОБА_6?» ОСОБА_6 ще подавала ознаки життя, однак все тіло було порізане і в крові.

З показань свідка ОСОБА_24 вбачається, що 09.09.2009 року близько 20 години на подвір’я будинку прибігла ОСОБА_14 і просила терміново викликати «швидку допомогу» та міліцію, оскільки ОСОБА_1 на подвір’ї ОСОБА_13 ножем порізав ОСОБА_6 Зателефонувавши, він пішов до будинку ОСОБА_13. По дорозі розминувся з ОСОБА_1, а на подвір’ї побачив ОСОБА_6, все тіло якої було у колото-різаних ранах, з яких, текла кров.

Показання всіх потерпілих та свідків щодо обставин як замаху на вбивство, так і вбивства ОСОБА_6 суд вважає об’єктивними і правдивими. Вони є послідовними та ідентичними з тими, які вони давали під час досудового слідства, об’єктивно узгоджуються між собою та показаннями підсудного, а також з матеріалами справи.

З досліджених у судовому засіданні протоколів огляду місця події від 09 та 10 вересня 2009 року вбачається, що на подвір’ї будинку ОСОБА_13 в с. Бубнів Володимир-Волинського району виявлено труп ОСОБА_6 з ознаками насильницької смерті із слідами численних колото-різаних ран та кухонний ніж, з нашаруванням речовини, схожої на кров, а на подвір’ї будинку АДРЕСА_2 цього ж села, - чоловічу теніску зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров (т.1, а.с. 4-10, 33-35).

У протоколі явки з повинною від 09.09.2009 року зазначено, що ОСОБА_1 добровільно зізнався, що саме він в присутності людей умисно позбавив життя ОСОБА_6, завдавши їй великої кількості ножових поранень (т.1, а.с.16).

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 15.09.2009 року ОСОБА_1 на місці події розповів та показав при яких обставинах він вчинив вбивство ОСОБА_6 (т.1, а.с.64-70).

Висновком судово-медичної експертизи №48 від 17.11.2009 року стверджуються показання підсудного та свідків щодо заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у вигляді чисельних проникаючих та непроникаючих колото-різаних, колотих, різаних ран грудної клітки, черевної стінки, шиї, верхніх кінцівок, які продовжуються у раневі канали в грудну та черевну порожнини із ушкодженням плеври, верхньої долі лівої легені та правої долі печінки, які призвели до масивної крововтрати та розвитку геморагічного шоку. Дані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок травмуючої дії плаского колюче-ріжучого предмета з лезом та обушком, не виключено ножем, і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння та в даному випадку викликали смерть потерпілої (т.1, а.с. 41-48).

Те, що потерпіла ОСОБА_6 під час заподіяння їй тілесних ушкоджень відчувала, за умови перебування в свідомості, сильний фізичний біль стверджується, крім показань свідків, і висновком додаткової судово-медичної експертизи №84 від 14.12.2009 року (т.2, а.с. 11). Очевидці події, свідки: ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 вказували на те, що ОСОБА_25 під час нанесення їй тілесних ушкоджень була при свідомості, кричала від болю і просила підсудного не різати її.

Згідно висновку цитологічної експертизи №62 від 21.10.2009 року кров ОСОБА_6 відноситься до О (1) групи. Кров на клинку ножа, виявленого та вилученого під час огляду місця події, походить від особи жіночої статі і відноситься до групи О (1), не виключається, що від ОСОБА_6 (т.1, а.с.118-123).

У висновках наркологічної експертизи №709 від 30.09.2009 року та амбулаторної судово-психіатричної експертизи №452  від 23.10.2009 року зазначено, що ОСОБА_1 страждає хронічним алкоголізмом ІІ ст., потребує примусового протиалкогольного лікування. На час скоєння інкримінованих йому дій в стані патологічного алкогольного сп’яніння не перебував. Не виявляв і не виявляє ознак хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг і може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. В описовій частині висновку судово-психіатричної експертизи також зазначено, що ОСОБА_1 пояснює велику кількість ударів ножем, які він завдав потерпілій, бажанням спричинити їй такого болю, який вона завдала йому своєю поведінкою (т.1, а.с.82, 89-90).

Всесторонньо, об’єктивно аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованих йому діях, які слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 15 – ч. 1 ст. 115 КК України як незакінчений замах на вчинення умисного вбивства, оскільки він з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме усвідомлюючи неможливість умисного вбивства ОСОБА_6  в даній обстановці в зв’язку з присутністю великої кількості людей та їх проханнями припинити злочинні дії, кинув ніж на землю.

По епізоду вбивства ОСОБА_6 дії підсудного слід кваліфікувати за п.п. 4, 13 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство вчинене з особливою жорстокістю особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, так як встановлено, що ОСОБА_1 позбавляючи життя потерпілу ножем, умисне впродовж 10-15 хвилин наніс велику кількість ударів в різні частини тіла, при цьому бажав спричинити їй особливих страждань і усвідомлював, що спричиняє такі страждання своїми діями. Те, що своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій особливі страждання ствердили в судовому засіданні численні свідки – очевидці події, які вказали на те, що потерпіла кричала від болю і просила підсудного не різати її, однак він не реагував на ці прохання, як і не реагував на присутність та прохання свідків припинити протиправні дії.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчений злочин чи замах на нього.

Оскільки ОСОБА_1 не був засуджений за вчинений замах на умисне вбивство, то ці його дії підлягають самостійній кваліфікації, а повторно вчинене вбивство кваліфікується за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь суспільної небезпеки та характер вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких, внаслідок вчинення яких позбавлена життя людина. По місцю праці підсудний характеризується позитивно, а по місцю проживання – негативно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на утриманні має троє неповнолітніх дітей.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прохають суворо не карати підсудного.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить з’явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

До обтяжуючих покарання обставин суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, що стверджується показаннями підсудного, свідків та протоколом медичного огляду для встановлення стану сп’яніння (т. 2, а.с.15).

Потерпіла ОСОБА_6 по місцю проживання характеризується позитивно (т.1, а.с. 14), хоча свідки ОСОБА_26, ОСОБА_12 та ОСОБА_27 в судовому засіданні показали, що вона зраджувала в подружній вірності, а тому її поведінка могла бути кращою.

При таких обставинах суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе тільки за умови ізоляції його від суспільства, а тому ОСОБА_1 слід обрати покарання у виді позбавлення волі.

 Згідно розпоряджень голови Володимир-Волинської районної державної адміністрації №420 від 29.09.2009 року та №449 від 06.10.2009 року ОСОБА_17 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3 та піклувальником над неповнолітніми ОСОБА_16 і ОСОБА_2, а також накладено  заборону на здійснення будь-яких операцій із закріпленим за ними житловим будинком АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 55, 57).

Згідно роз’яснень, що містяться у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.97.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» судові витрати, пов’язані з проведенням експертиз, слід прийняти на рахунок держави, оскільки всі експертні установи фінансуються з державного бюджету, а обвинувачення ОСОБА_1 в незаконному поводженні з холодною зброєю не пред’являлось.  

Речові докази по справі: два кухонні ножі, теніску, пару тапок, жіночу блузку, штани, труси, бюстгальтер, шкарпетки слід знищити.        

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1  у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч. 3 ст. 15 – ч.1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на 8 (вісім) років;

 - п.п.4, 13 ч.2 ст.115 КК України та призначити покарання 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 до відбування 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі.

Відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, – з 09 вересня 2009 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній, – тримання під вартою.

Судові витрати, пов’язані з проведенням судових експертиз, прийняти на рахунок держави.

 Речові докази: два кухонні ножі, теніску, пару тапок, жіночу блузку, штани, труси, бюстгальтер, шкарпетки слід знищити.        

Всі речові докази знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області.

Вирок може бути оскаржений до Верховного суду України шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання через апеляційний суд Волинської області протягом 1 місяця з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк і в тому ж порядку з моменту вручення копії вироку.

Головуючий  /-/ Бешта Г.Б.

Суддя /-/  Опейда В.О.

Народні засідателі /-/ /-/ /-/  Барановська С.Т., Собуцький М.Т., Гупало А.П.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду Волинської області                                          Г.Б.Бешта