Справа №22ц-263, 2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Решетов В.В.
Категорія: 48 Доповідач – Цуканова І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року лютого місяця “10” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Капітан І.А., Бауль Н.М.
при секретарі – Кримцевій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 2 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
в с т а н о в и л а:
8 травня 2009 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини усіх доходів щомісячно до досягнення ним повноліття, покликаючись на те, що син проживає разом з нею, а відповідач має доходи, працює моряком.
В ході судового розгляду позивачка уточнила позовні вимоги: просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі – 5 711,35грн. щомісячно та додаткові витрати на дитину в сумі 8 000грн. щороку, покликаючись на те, що доходи відповідача мають нерегулярний характер, а додаткові витрати на дитину пов’язані із її хворобою.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.11.2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 5 720,59грн. щомісяця, починаючи з 02.11.2009 року до досягнення дитиною повноліття, а за період 08.05.2009р. – 01.11.2009р. включно – у сумі 25 323,54грн.
Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць – 5 720,59грн.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_2 судові витрати у доход держави в сумі 81грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову повністю відмовити, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.4/, який проживає з позивачкою /а.с.110/.
Відповідно до результатів психологічного дослідження дитина потребує консультації невролога та корекції психоемоційної сфери, згідно медичних довідок потребує санаторного лікування /а.с.110,111,123,124,125/.
ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю. За І квартал 2009 року обсяг її виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) становив 3 200грн. /а.с.126-128/, інших джерел прибутку не встановлено.
З довідки ТОВ «Унівіс, Лтд» від 06.02.2009 року вбачається, що відповідач з 19.06.2008 року по 02.12.2008 року знаходився в рейсі на судні іноземної компанії на посаді старшого механіка з базовою ставкою заробітної плати 1 732 доларів США /а.с.21/.
Згідно витягу з карткового рахунку у ВАТ Комерційний Банк «Приватбанк» за період з липня по грудень 2008 року включно на рахунок відповідача надійшла заробітна плата в сумі 57 672,08 доларів США /а.с.32-35,90/.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину в твердій грошовій сумі, суд на підставі ст.ст.182,184 СК України врахував, що відповідач має мінливий нерегулярний заробіток, його матеріальний стан, матеріальний стан позивачки та самої дитини, на ім’я якої ОСОБА_2 відкрив вклад до досягнення 18-річного віку, хворобливий стан здоров’я неповнолітнього ОСОБА_5
При визначенні розміру аліментів за період з дати пред’явлення позову до дати ухвалення рішення, тобто з 08.05.2009 року по 01.11.2009 року, суд врахував, що за вказаний період ОСОБА_2 добровільно сплатив аліменти на користь позивачки в сумі 9 000грн.: 1 500грн. щомісячно, і зменшив розмір підлягаючої стягненню суми за вказаний період з 34 323,54грн. до 25 323,54грн.
Відмовляючи позивачці у задоволенні інших позовних вимог, суд виходив з їх необґрунтованості.
Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи, підтверджується дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтується на вимогах закону.
Рішення ухвалене судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.
Так, безпідставними є твердження апелянта про достатню участь в матеріальному утриманні сина шляхом добровільної сплати на користь позивачки 1 500грн. щомісячно та шляхом поповнення банківського рахунку, відкритого на ім’я ОСОБА_5, оскільки ці доводи спростовуються обставинами, встановленими рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 19.03.2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту припинення шлюбних відносин та визнання особистої приватної власності на квартиру.
Зокрема, зазначеним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 не забезпечує в достатній мірі фізичний, духовний розвиток та належне лікування неповнолітнього сина ОСОБА_5
Позбавлені також правового обґрунтування доводи апелянта про нерегулярний характер його доходів, як підставу для відмови в позові, оскільки розмір аліментів визначено судом згідно положень ст.184 СК України, яка передбачає право суду визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід.
Крім того, ОСОБА_2 не позбавлений можливості у разі зміни свого матеріального становища звернутися до суду в порядку ст.192 СК України про зменшення розміру аліментів, визначеного за даним рішенням суду.
При визначенні розміру аліментів суд застосував ст.182 СК України, про що зазначив у рішенні, тому доводи апелянта про неврахування судом наявності у нього непрацездатної матері /а.с.40/ колегія суддів не приймає до уваги.
Не ґрунтуються на нормах права і матеріалах справи твердження ОСОБА_2 про його обов’язок утримувати непрацездатну особу, з якою він перебуває у фактичних шлюбних відносинах.
Керуючись ст.ст.303,308,315, п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 2 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: І.В.Цуканова
Судді: І.А.Капітан, Н.М.Бауль
Копія вірна: І.В.Цуканова