КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-4031/09     Головуючий у 1 інстанції Євпак В.В.  

Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі      

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 лютого 2010 року                                                                           м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого

суддів    

при секретарі О.Г. Хрімлі,  

Г.В. Земляної,  

О.Ф. Ситникова,    

Л.В. Архіповій,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду  від 13 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми, -  

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду  з позовом до Управління пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми за 2007 рік.            

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду  від 13 січня 2009 року адміністративний позов задоволений частково.

Визнано неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Стягнуто з Управління пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на користь позивача заборгованість по виплаті підвищення до пенсії у сумі 496,62 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.        

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з 26.08.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З таким висновком суду колегія суддів погоджується у повному обсязі.

Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується  відповідним посвідченням.

Статтею  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак, п. 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.  

Проте, Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.

Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що  виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни .

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без  змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.  

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254  КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду  від 13 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми - залишити без задоволення , постанову Житомирського окружного адміністративного суду  від 13 січня 2009 року - без змін .    

Повний текст ухвали виготовлений 16 лютого 2010 року.      

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.  

Головуючий суддя                 О.Г. Хрімлі  

Судді                         Г.В. Земляна

О.Ф. Ситников