У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 18 липня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, касаційними скаргами потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також захисника  ОСОБА_3 на вирок Вінницького районного суду  Вінницької області від 22 липня 2004 року, яким  

                                        ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч.3 ст.101 КК України (в редакції 1960 р.) на 7 років позбавлення волі.

         З засудженого стягнуто 6445 грн. матеріальної і 15000 грн. моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_1

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2005 року вирок змінено, постановлено вважати ОСОБА_4засудженим за ч.3 ст.101 КК України на 6 років позбавлення волі. На підставі ст.373 КПК України з засудженого стягнуто 2000 грн. за отримання потерпілим ОСОБА_1 юридичної допомоги, а також виключено з вироку вказівку про щире каяття ОСОБА_4в скоєному злочині.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що він  о 23 годині 30 хв. 28 грудня 2000 року біля   кафе “ІНФОРМАЦІЯ_2” в АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно заподіяв ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження, від якого настала смерть потерпілого.

  У касаційному поданні прокурора, який брав участь в апеляційному розгляді справи, і касаційній скарзі потерпілих поставлено питання про скасування ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з необґрунтованим, на їх думку, пом'якшенням ОСОБА_4 покарання. У скарзі захисника засудженого ОСОБА_3 ставиться питання про скасування постановлених судових рішень і направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з істотними порушеннями КПК України, неповнотою та однобічністю досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи і недоведеністю винності ОСОБА_4у вчиненому.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи подання прокурора і касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити.

Винність  ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 101 КК України (1960 р.), підтверджена сукупністю зібраних у справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів. Як вбачається з матеріалів справи, досудове і судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у справі не допущено.

Зокрема, винність ОСОБА_4підтверджена показаннями на досудовому слідстві і в суді самого засудженого, в яких він не заперечував, що в ході суперечки, яка виникла між ним і потерпілим, наніс ОСОБА_5 сильний удар кулаком в ліву частину голови, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які бачили бійку між ОСОБА_4і ОСОБА_5, після якої в потерпілого на лівій скроні виявилась пухлина,   показаннями потерпілого ОСОБА_1, який знайшов свого сина ОСОБА_5без свідомості  з ушкодженнями голови.

Винність ОСОБА_4підтверджена й даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, під час якого засуджений показав, як кулаком правої руки наніс потерпілому удар в верхню ліву половину голови, що в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які були присутні в якості понятих під час даної слідчої дії, а також даними висновків судово-медичних експертиз, в тому числі й комісійних, про характер, механізм заподіяння і локалізацію спричинених потерпілому тілесних ушкоджень і причину його смерті.

З матеріалів справи вбачається, що слідчими органами й судом досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення. Проявів упередженості щодо ОСОБА_4, як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду, перевіркою матеріалів справи не виявлено.

Викладені у скарзі захисника ОСОБА_3 доводи аналогічні за змістом  твердженням у суді першої інстанції і доводам апеляційної скарги, які ретельно перевірялись і обґрунтовано визнані безпідставними.

Також не заслуговують на увагу й доводи касаційного подання і касаційної скарги потерпілих про необґрунтоване пом'якшення ОСОБА_4 покарання судом апеляційної інстанції, оскільки, з урахуванням внесених змін, воно відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого, призначене з урахуванням як пом'якшуючих, так і обтяжуючих обставин.

Отже, передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

                                           у х в а л и л а:

у задоволенні касаційного подання прокурора, касаційних скарг потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також захисника  ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 відмовити.

                                                с у д д і:

Федченко О.С.                   Філатов В.М.                       Нікітін Ю.І.