ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2006 р. | № 46/78-06(1837/1-12,7379/2-21,6390/2-22) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Приватного будівельно-монтажного підприємства
“Промінь-92”
на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.03.2006р.
у справі №46/78-06 (в.о.1837/1-12)
за позовом Приватного будівельно-монтажного підприємства “Промінь-92”
до Відкритого акціонерного товариства “Автрамат”
про стягнення 35 802,45 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: Василинич О.А. (довіреність №316-юр від 02.09.05),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2001р. відмовлено у задоволенні позову Приватного будівельно-монтажного підприємства “Промінь-92” до Відкритого акціонерного товариства “Автрамат” про стягнення з останнього вартості виконаних робіт по капітальному будівництву, штрафу і пені у сумі 35803,45 грн. відповідно до договору №01-01 від 24.01.1994 року, а також 3 728 295,0 грн. збитків відповідно до ст.203 ЦК УРСР, 1 850 027,68 грн. неустойки згідно ст.204 ЦК УРСР та 2 641 474,50 грн. збитків за порушення зобов’язань. Всього загальна сума неодержаного прибутку складає 8 232 402,28 грн.
Позивач у справі –ПБМП “Промінь-92” звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного рішення суду від 25.10.2001р. за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що 29.12.2005р. СУ ХМУ УМВС України в Харківській області було винесено постанову про закриття кримінальної справи, відповідно до якої –об’єктивних даних, які б підтверджували в діях посадових осіб ПБМП “Промінь-92” ознак злочину щодо підробки документів, а саме договору та акта прийому виконаних робіт, не встановлено.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2006р. (головуючий, суддя Ільїн О.В., судді Калиниченко Н.В., Білоусова Я.А.) рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2001р. у даній справі залишено без змін.
Ухвала мотивована відсутністю правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд рішення суду від 25.10.2001р. за нововиявленими обставинами.
При цьому, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст.112, 113 ГПК України та виходив з того, що факт припинення кримінальної справи не має істотного значення для розгляду даної справи, оскільки, ухвалюючи рішення від 25.10.2001 р., господарський суд посилався на ненадання позивачем відповідних доказів щодо існування боргу за договором. У рішенні суду немає жодного посилання на кримінальну справу №2797078, порушену за фактом злочину, передбаченого ч.1 ст.194 КК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та постановити рішення, яким скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2001р. у даній справі за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
За змістом зазначеної норми, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони:
- існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;
- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов’язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;
- виявлені після набрання чинності судовим актом.
При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Тобто, це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі.
Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов’язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Таким чином, виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не є нововиявленими обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені судом.
Обставини, на які посилається ПБМП “Промінь-92”, звертаючись з заявою про перегляд ухваленого у справі рішення за нововиявленими обставинами, як вірно визначив суд першої інстанції, не є нововиявленими, оскільки не характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності і не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому ст.112 ГПК України.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, яким позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. В силу ч.2 ст.22 ГПК України сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч.2 ст.43 ГПК України), якими в силу ст.32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Засоби, якими встановлюються ці дані, наведені у ч.2 вказаної статті.
Під час розгляду заяви ПБМП “Промінь-92” про перегляд ухваленого у справі рішення від 25.10.2001р. за нововиявленими обставинами, судом першої інстанції вірно встановлено, що відмовляючи у задоволенні позову ПБМП “Промінь-92” господарський суд Харківської області послався на ненадання позивачем доказів, які б підтверджували суму основного боргу за договором, а документи, які є в матеріалах справи свідчать про те, що спірного договору №01-01 від 24.01.1994 року взагалі не було.
Постанова СУ ХМУ УМВС України в Харківській області від 29.12.2005р. про закриття кримінальної справи, на яку посилається заявник –ПБМП “Промінь-92”, судом першої інстанції правильно не визнана нововиявленою обставиною, оскільки господарський суд не обґрунтовував рішення від 25.01.2001р. вказаною кримінальною справою №2797078, порушеною за фактом злочину, передбаченого ст.194 КК України “Підробка документів, штампів і печаток, збут їх та використання підроблених документів” (чинного до 01.09.2001р.), а також, на підтвердження встановлених обставин справи, не враховував постанови слідчих органів по результатах розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства.
Необґрунтованість судового рішення, що може бути наслідком неповного з’ясування обставин справи, які підлягали встановленню судом, а також невідповідність висновків, викладених у ньому, фактичним обставинам справи, є підставою для перегляду винесеного у справі судового акта в апеляційному та/або касаційному порядку, а не підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому розділом ХІІІ ГПК України. Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач –ПБМП “Промінь-92” своїм правом на оскарження рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2001р. у даній справі не скористався.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Приватного будівельно-монтажного підприємства “Промінь-92” залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 22.03.2006р. у справі №46/78-06 (в.о.1837/1-12) - без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій