Головуючий у 1 інстанції – суддя Карпенко О.М. Доповідач – Колеснік Г.А.
Краматорський міський суд Донецької області
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
16 лютого 2010 року справа № 2а-3945/09/0528
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колеснік Г.А.
суддів: Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,
при секретарі: Васильєві О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області – про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 17 липня 2009 року,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007, 2008 роки.
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 17 липня 2009 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати постанову Краматорського міського суду Донецької області від 17 липня 2009 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання за викликом не з’явилися.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Відповідно до довідки відповідача ОСОБА_1 було сплачено у 2007 році допомогу по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку у розмірах, які встановлено Постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 11 січня 2007 року.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні позовних вимог за 2007 рік, у зв’язку з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.
Позивач звернулася до суду першої інстанції з даним позовом 18 червня 2009 року.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах річного строку звернення до адміністративного суду.
В матеріалах справи відсутні відповідні докази поважності пропуску строку для звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач щомісячно отримувала грошову допомогу, яка їй виплачувалась у 2007 році, отже з виплачених сум вона повинна була дізнатися, що на її думку, право на отримання цих сум в більшому розмірі порушено.
Відповідно до п. 23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а саме – частину першу ст.15 викладено у наступній редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.».
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 п. 23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якого призначається та виплачується зазначена допомога не визнано неконституційним.
Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.
Керуючись статтями 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 17 липня 2009 року про відмову у задоволенні позовних вимог – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів : Г.А. Колеснік Д.В. Ляшенко Л.В. Ястребова
З оригіналом згідно
Суддя: Г.А. Колеснік