Справа №  1- 286/10р.

В И Р О К  

  І М Е Н Е М           У К  Р А Ї Н И

25  лютого 2010 року                  Солом’янський районний суд  м. Києва

         у складі:  головуючого -  судді                 -   Губко А.О.        

                          при секретарі                             -   Якимової Ю.Б.

                          з участю прокурора                   -   Шуляковій В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Києві кримінальну справу  за обвинуваченням

                                  ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_4.народження, уродженка с.М-Солтанівка, Васильківського району Київської o6ласті, українка, громадянка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працююча за домовленістю, розлучена, двоє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. народження, відносно яких вона позбавлена батьківських прав, раніше не судима, зареєстрована та про проживаюча за адресою: АДРЕСА_1

          у вчиненні злочину,   передбаченого ч.1  ст. 191   КК України, суд , -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Управления праці та соціального захисту населения Солом'янської районної держадміністрац у м. Києві від 08.05.2003 року, у виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з діпъми» за №2811-XII від 21.11.1992 року (з подальшими змінами та доповненнями), ОСОБА_1, як одинокій матері, що має дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено до виплати строком до 30.11.2018 року призначено державну допомогу .

Пізніше, на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.11.2005 року  ОСОБА_1 була позбавлена батьківських  прав відносно сина ОСОБА_4, з подальшою передачею останнього органу опіки та піклування Солом'янської районної держадміністрації  у м. Киеві.

Згідно вимог ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»:  «Одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають i здійснюють виплату державної допомоги, про зміну  вcix обставин, що впливають на виплату допомоги».

Разом з тим, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення вимог ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та  пункту 49 «Порядку призначення i виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету  Mіністрів України від 27.12.2001 року №1751, умисно не повідомила орган, що призначив i виплачував зазначену допомогу, про позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, та незаконно отримала на поштовому відділенні №126 Південного вузлу зв'язку Київської міської дирекції УДППЗ „Укрпошта", що за адресою: м. Київ, бульвар 1вана Лепсе, 87, в період часу з грудня 2005 року  по листопад 2009 року ввірені їй грошові кошти в cyмі 6.683, 31 грн., 31 коп., нараховані як державна допомога одиноким матерям, а також грошові кошти в cyмі 1416,77 грн. нараховані як матеріальна допомога одиноким матерям міста Києва на підставі розпоряджень Київської міської державної адміністрації.

Отримані вищевказані грошові кошти ОСОБА_1 витратила на свої власні потреби, спричинивши таким чином матеріальних збитків державі на суму 6683, 31 грн., а органу місцевого самоврядування – Київській міській раді -  в cyмі  1416, 77 грн.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому їй обвинуваченні визнала повністю і підтвердила, що, після народження в 2002 році  сина ОСОБА_3 вона, як одинока мати, оформила і отримувала державну допомогу на сина і, не повідомивши орган, який призначав їй цю допомогу, про позбавлення її в 2005 році батьківських прав, продовжувала отримувати таку допомогу на  сина до 2009 року.

Визнає факт спричинення її діями збитків державі в сумі 6.683 грн. 31 коп. та Київській міській раді - в сумі 1416 грн. 77 коп., які нею не відшкодовані до цього часу із-за відсутності  грошових коштів. У скоєному щиро кається.

На підставі ч.3 ст.299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорювалися, і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, обмежився допитом підсудної та дослідив документи, які характеризують її як особу.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразилися у привласненні чужого майна, яке було ввірене oco6i, а саме: ОСОБА_1,  вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 191 КК України.

           При призначенні підсудній міри покарання, суд враховує ступінь суспільної  небезпеки вчиненого нею злочину, її особу, раніше не судиму, негативні характеристики на підсудну з місця її проживання та Солом’янської держадміністрації (а.с. 18-21) конкретні обставини скоєного нею злочину та її відношення до цього, щире каяття, а також ту обставину, що  вчинене  нею діяння, згідно ст.12 КК  України, віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, і вважає, що підсудна заслуговує на покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини скоєного підсудною злочину, її відношення до скоєного злочину, щире каяття суд на підставі  ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити її від відбування  призначеного покарання, якщо вона в період встановленого судом іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на неї судом обов’язки у відповідності зі ст.76 КК України.

          Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудної ОСОБА_1, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

          Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

         Цивільний позов по справі не заявлений.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

З  А  С  У  Д  И  В :

Визнати винною ОСОБА_5 за ч.1 ст.191 КК України і  призначити їй покарання – 2 (два) роки позбавлення волі без позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю терміном на 2 (два) роки.

               Згідно  ст.75 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання  з випробуванням строком на 2 (два) роки.

               Згідно ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 обов’язки  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи і періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

        Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити – підписку про невиїзд.

        Цивільний позов не заявлений.

        Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м.Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

         Суддя: