Справа № 2 - 504/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

          27 січня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                   Шевченко Т.М.

з участю секретаря                                   Клепач О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” про стягнення страхового відшкодування та пені,   -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_2 звернувся у суд  з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ЗАТ „СК „Українська страхова група” 70345,64 грн. страхового відшкодування, посилаючись на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов’язання за договором добровільного страхування № 28-0113-0641 від 05.09.2008 р., предметом якого є страхування транспортного засобу „Міцубісі Ланцер” н.з. НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності.

           В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов, зазначивши, що 08.12.2008 р. відбулася ДТП за участю належного позивачу автомобіля, про що в той же день він повідомив відповідача та 10.12.2008 р. подав заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, додавши всі необхідні документи. 26.02.2009 р. листом № 03/4228 відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування за даним страховим випадком у зв’язку з наданням недостовірних відомостей щодо часу, місця та обставин настання ДТП, посилаючись на п. 13.1.4 договору та висновок фахівців КНДІСЕ з приводу проведення транспортно - трасологічного дослідження, згідно якого сукупність механічних пошкоджень, які зафіксовані на деталях ліво-передньої частини зазначеного автомобіля не могла утворитися за механізмом та місці ЛТП, що наведені у документах, в т.ч. у поясненнях позивача.

            Відповідач ЗАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” в судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

            Третя особа - – Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк” в судове засідання не забезпечив явку свого представника, надіславши заяву про слухання справи у відсутності його представника.

            Вислухавши пояснення представників позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

            05.09.2008 р. між позивачем ОСОБА_2 та  ЗАТ „СК „Українська страхова група” укладений договір добровільного страхування № 28-0113-0641., предметом якого є страхування транспортного засобу „Міцубісі Ланцер” н.з. НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності. (а.с. 13)

          08.12.2008 р. відбулася ДТП за участю автомобіля  „Міцубісі Ланцер” н.з. НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності, а саме ОСОБА_2 по вул. Стеценка, 1 в м. Києві, керуючи зазначеним автомобілем, в залежності від дорожньої обстановки не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на опору, що призвело до пошкодження зазначеного транспортного засобу.  

          В той же день, 08.12.2008 р. позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку за договором.

           10.12.2008 р. позивач подав заяву відповідачу про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, додав всі необхідні документи.

           26.02.2009 р. листом № 03/4228 ЗАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування за даним страховим випадком у зв’язку з наданням недостовірних відомостей щодо часу, місця та обставин настання ДТП, посилаючись на п. 13.1.4 договору та висновок фахівців КНДІСЕ з приводу проведення транспортно - трасологічного дослідження, згідно якого сукупність механічних пошкоджень, які зафіксовані на деталях ліво-передньої частини зазначеного автомобіля не могла утворитися за механізмом та місці ЛТП, що наведені у документах, в т.ч. у поясненнях позивача.

           Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

           Суд вважає, що доводи відповідача є непереконливими та суперечать зібраним у справі доказам, оскільки факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди за обставин, які зазначив позивач, повністю підтверджуються матеріалами адміністративної справи, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення. даними схеми ДТП та постановою суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, яка набула законної сили.

             Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

             Згідно звіту № 160912 від 26.12.2008 р. про оцінку автомобіля „Міцубісі Ланцер” н.з. НОМЕР_1, складеного ТОВ „Асистанська компанія „Українська служба допомоги”, матеріальний збиток, завданий власнику зазначеного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП без врахування величини втрати товарної вартості та з урахуванням середніх розцінок на роботи по ремонту автомобіля на автосервісних підприємствах Київського регіону складає 71001,64 грн.

          Відповідно до п. 3.1.4 договору страхова сума на транспортний засіб та додаткове обладнання становить 131150 грн.

          Відповідно до п. 3.1.9.2 договору безумовна франшиза становить 0,5 % від страхової суми, визначеної п. 3.1.4, тобто 655 грн.

          Таким чином, сума до виплати становить (71001,64-655) 70345,64 грн.

           ВАТ АБ „Укргазбанк” листом від 13.01.2009 р. повідомив ЗАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” про те, що не заперечує проти перерахування страхового відшкодування по даному ДТП на рахунок СТО – ПП „Блажевська”, після чого листом від 12.06.2009 р. банк також надав згоду на перерахування страхового відшкодування безпосередньо позивачу.

          Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.  

         Відповідно до ст. 991 ч. 1 п. 3 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі, зокрема, подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або про факт настання          страхового випадку.

          На підставі вказаних норм закону, зважаючи на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором  добровільного страхування № 28-0113-0641 від 05.09.2008 р. та безпідставно, на думку суду, відмовився від здійснення страхової виплати, суд вважає, що з відповідача ЗАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_2 70345,4 грн. страхової виплати.

          На підставі ст. 88 ЦПК України також стягнути з відповідача ЗАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_2 703,50 грн. судового збору та 250 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

           Керуючись ст.ст. 526, 979 та 991 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, 213 та 226 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

            Позов задовольнити.

            Стягнути із ЗАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” на користь ОСОБА_2  70345,4 грн. страхової виплати, 703,50 грн. судового збору та 250 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

             Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

              Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

                Суддя