Судове рішення #7936516

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      Справа № 2а-390/10/2370

 24 лютого 2010 р.                                                                                                  м. Черкаси  

15 год. 25 хв.                                                  

               

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді  – Коваленка В.І.,

при секретарі  –  Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

від позивача –  Жалдак В.І., за довіреністю,

від відповідача  – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 3114 грн. 43 коп.,

                 

ВСТАНОВИВ:  

         Управління Пенсійного фонду України в  Соснівському районі м. Черкаси звернулося до суду з адміністративним позовом до  фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 3114 грн. 43 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, тобто до 20 числа місяця наступного за звітним.  

           Позивач зазначила, що відповідач має заборгованість у загальній сумі 3114 грн. 43 коп., а саме, по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік, а також борг по фінансових санкціях та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за 2009 рік.

    Позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача борг у сумі 3114 грн. 43 коп.

 Відповідач в судове засідання не з’явилася, заперечень проти позову не надала, свого представника до суду не направила, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Вислухавши доводи представника позивача, вивчивши подані матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини  на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, с удом встановлено, що с трахові внески до Пенсійного фонду є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 є страхувальником відповідно до ст. 14 Закону України № 1058 та згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього Закону повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Даного зобов’язання відповідач вчасно не виконала.

У відповідності з п. 4 ст. 20 Закону України № 1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Пунктом 6 ст. 20 Закону України № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Слід зазначити, що згідно п. 12 ст. 20 Закону України № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

         Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік, відповідно зазначена сума чистого доходу, який було отримано в 2008 році на який нараховуються страхові внески становить 9321 грн. та сума страхових внесків, які підлягають сплаті до 1 квітня 2009 року становить 3094 грн. 57 коп.

На підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 21.04.2009 року по 27.10.2009 року до відповідача застосовано штрафні санкції на суму 41 грн. 27 коп. та пеню у сумі 13 грн. 90 коп., про що винесено рішення № 2592 від 02.12.2009 року. Дане рішення відповідачем отримано, що підтверджується поштовим повідомленням. Крім того, судом встановлено, що станом на 05.02.2010 року штрафні санкції частково погашено у розмірі 35 грн. 31 коп. Залишок несплаченої штрафної санкції становить 5 грн. 96 коп. та пені 13 грн. 90 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 01.12.2009 року № 3251 про сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 3094 грн. 57 коп., яка ним отримана 18.02.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент розгляду справи в суді становить 3114 грн. 43 коп.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому Законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.  

Суд зазначає, що ненадходження від відповідача вказаної заборгованості на рахунок Пенсійного  фонду негативно впливає на своєчасність виплати пенсій та може призвести до зниження ефективності функціонування та розвитку в країні загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яке спрямовується на виплату пенсій і допомоги на поховання.

Згідно ч. 3  ст. 106 цього ж Закону органи Пенсійного фонду мають право звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», спори, що виникають із правовідносин даного Закону вирішуються у судовому порядку.

Частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 21/2001, Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону України № 1058-1V, передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Суд зазначає, що відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (надалі за текстом – «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Крім цього, пунктом 2 та 3 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до статей 18 та 20 Закону України № 1058-ІV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21–1 від 19.12.2003 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 – страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України № 1058-ІV.

Невиконання даного зобов’язання платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування призводить до неповного формування бюджету Пенсійного фонду України та до порушення статті 46 Конституції України, яка гарантує права громадян на забезпечення у разі втрати працездатності, втрати годувальника, в старості та в інших випадках передбачених законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.  

На підставі вищесказаного та керуючись  ст.ст.11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

        Стягнути з фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2,  що мешкає за адресою: 18034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, що знаходиться за адресою: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.195, ідентифікаційний код 21367650 заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 3094 грн. 57 коп., фінансові санкції у сумі 5 грн. 96 коп. та пеню у сумі 13 грн. 90 коп., а всього 3114 (три тисячі сто чотирнадцять) грн. 43 коп.

 Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з  подачею  копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                         В.І. Коваленко                                                                                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація