Категорія 2.11.17
П О С Т А Н О В А
Іменем України
08 лютого 2010 року Справа №2а-26053/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Солоніченко О.В.
при секретарі Псоміаді С.І.
за участю сторін:
від позивача: Мілованов О.В., довіреність від 09.09.2009 року;
від відповідача: Купцова О.М., довіреність № 1/10 від 11.01.2010 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ніколь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання недійсним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій , -
В С Т А Н О В И В:
23 вересня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Ніколь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання недійсним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій .
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001852340 від 10.11.2008 року .
ДП «Ніколь» не згодне з зазначеним рішенням з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
ДП «Ніколь» не допускало на проведення перевірки ревізорів – інспекторів податкової служби.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Керуючись п. 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. №268/5459, податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки — протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2005 не відносить діяльність з організації азартних ігор до сфери послуг. Із зазначеного видно, що ДП «Ніколь» не входить до переліку субєктів підприємницької діяльності,які здійснюють операції у сфкрі торгівлі, громадського харчування та послуг. Тому на підприємство позивача не поширюються норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З огляду на вищезазначене позивач просив визнати рішення Ленінської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001852340 від 10.11.2008 року недійсним та скасувати зазначене рішення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, надавши пояснення аналогічно позову, та пояснив, що він не згоден із застосуванням до підприємства штрафних санкцій . Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що перевірка позивача була проведена в межах повноважень податкових органів.
Перевіркою ДП «Ніколь» встановлено, що розрахункові операції при наданні послуг у сфері грального бізнесу з використанням 15-ти гральних автоматів проведені без використання зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи РРО - гральних автоматів; розрахунковий документ встановленої форми не виданий.
За результатами перевірки складено акт перевірки N 0091/12/32/23/31783975 від 22.10.08. Перевірка проведена в присутності оператору грального залу Черепахіної О.С. Від підписання акту перевірки та надання пояснень Черепахіна О.С. відмовилась, про що складений акт від 22.10.08 N 00201. Факт недопуску представником ДП "Ніколь" перевіряючих для проведення перевірки 22.10.2008р. не має документального підтвердження, тому вважав припущення позивача щодо фальсифікації акту перевірки безпідставним.
ДП "Ніколь" неправомірно проводило розрахункові операції при наданні вказаних послуг без застосування РРО та без видачі розрахункового документу встановленої форми.
Гральний бізнес належить до сфери послуг і на нього не розповсюджується дія Закону України від 06.07.1995р. N 265/95-BP «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З огляду на зазначене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 1 382 105 0001 004691 від 23.04.2003 року.
22.10.2008 року посадовими особами Ленінської МДПІ на підставі направлення на перевірку від 22.10.2008 року № 238 проведена планова перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій гральних автоматів за адресою: смт. Станично-Луганське, вул. Леніна, 38, який належить ДП "Ніколь".
За результатами перевірки складено акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 22.10.2008 року. Вказаним актом зафіксовано порушення п.п. l, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.19995р. №265/95-BP, тобто розрахункові операції при наданні послуг у сфері грального бізнесу з використанням 15-ти гральних автоматів проведені без використання зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи РРО - гральних автоматів; розрахунковий документ встановленої форми не виданий.
На підставі акту перевірки згідно з п.2 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” 10.11.2008 року відповідачем прийнято рішення №0001852340 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за проведення розрахункових операцій при наданні послуг без використання зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи РРО - гральних автоматів у розмірі 5100,00 грн .
Законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі – Закон № 265).
Стаття 2 Закону № 265 визначає розрахункову операцію як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідальність за порушення вимог Закону № 265 встановлена статтею 17 цього Закону. Згідно з п. 2 зазначеної статті до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375 (чинний від 01 квітня 2006 року), підклас 92.71.0 «Діяльність з організації азартних ігор», включає в себе діяльність казино, ігорних будинків тощо, пов'язану з організацією карткових та інших азартних ігор, таких як бридж, покер, преферанс, більярд, лото тощо (ставки, парі), експлуатацію ігрових грошових автоматів. Цей підклас належить до групи 92.7 «Діяльність у сфері відпочинку та розваг» та входить до секції «О» - «Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту».
Зазначене спростовує доводи позовної заяви про те, що Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375, не відносить діяльність з організації азартних ігор до сфери послуг, а тому, дочірнє підприємство «Ніколь» не входить до переліку суб’єктів підприємницької діяльності, які проводять операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і на нього не розповсюджуються норми Закону № 265 .
В преамбулі Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» зазначено, що цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, гральний бізнес належить до сфери послуг і на нього розповсюджується дія Закону № 265.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265 реєстратором розрахункових операцій є пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Ст. 11 Закону № 265 встановлено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Такі терміни визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій». Відповідно до п.6 шостого Додатка до Постанови № 121, переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій мало бути здійснене до 31 грудня 2006 року.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», відповідно до пункту першого якої вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.
Додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. Так, п.1 визначено, що дія цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Тобто, до 01.07.08. у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було реєстратора розрахункових операцій, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня можливість використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією, а відтак вбачається, що до 01.07.08. вина суб'єктів господарювання у порушенні ними порядку використання реєстратора розрахункових операцій під час надання послуг у сфері грального бізнесу була відсутня.
Відповідно, обов’язок суб'єктів господарювання щодо використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» виник саме з моменту включення цієї системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій – з 01.07.08.
Згідно з листом товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» від 04 вересня 2009 року № 267, яке є виробником комп’ютерно-касової системи «Фіскал», комп’ютерно-касова система «Фіскал» технічно-сумісна зі всіма електронними та електронно-механічними гральними автоматами, які експлуатуються в Україні.
Виходячи зі змісту ст.ст. 238, 239 та 241 Господарського кодексу України штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону № 265 є адміністративно-господарськими санкціями.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Доказів вжиття будь-яких заходів для недопущення господарського правопорушення позивачем суду не надано.
Розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій, визначених відповідачем, відповідає вимогам пункту 2 статті 17 Закону № 265 (340,00 грн. x 15 гральних автоматів = 5100,00 грн.).
Суд не враховує твердження позивача про те, що порядок проведення перевірок з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлений Законом України від 0 5 квітня 2007 року № 877-V « Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з огляду на наступне.
Відповідно до статті 15 Закону № 265 контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон № 265 є спеціальним. Тобто, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом № 265.
Таким чином, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом № 265, перевірки проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.
Перевірка дочірнього підприємства «Ніколь» у залі гральних автоматів 22 жовтня 2008 року проведена посадовими особами державної податкової інспекції в смт. Станично-Луганському Луганської області вул. Леніна, 38 на підставі затвердженого плану проведення перевірок на жовтень 2008 року та направлення на проведення перевірки від 22 жовтня 2008 року № 238, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Також, судом не приймаються посилання позивача щодо того, що представник дочірнього підприємства «Ніколь» не допускав до перевірки ревізорів-інспекторів податкової служби, а складений акт перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, є фальсифікацією, оскільки позивачем не надано суду в підтвердження зазначених обставин жодного доказу, який би свідчив про не допуск посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.
Порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій вимог пункту 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року № 110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за № 268/5459, щодо строку прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, носить формальний характер, тому суд не розцінює таке порушення як підставу для скасування оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки наявність фактів порушення дочірнім підприємством «Ніколь» вимог Закону № 265, встановлених в акті перевірки, знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідач як суб’єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст.ст. 94 – 53 КАС України, судові витрати покладаються на позивача
Керуючись 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Ніколь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання недійсним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій відмовити повністю за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 15 лютого 2010 року.
Суддя О.В. Солоніченко