ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 631/1216/19

Провадження № 11кп/818/607/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого                                         ОСОБА_1

суддів                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання                 ОСОБА_4 ,

за участю прокурора                         ОСОБА_5 ,

захисника                                         ОСОБА_6 ,

обвинуваченого                                 ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харків клопотання захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 серпня 2023 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

УСТАНОВИЛА:

На зазначений вирок місцевого суду захисником ОСОБА_6 22 вересня 2023 року подана апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

В клопотанні захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження вироку Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 серпня 2023 року щодо ОСОБА_7 .

В обґрунтування посилається на те, що під час оголошення вироку ні він, ні обвинувачений присутніми не були, копія оскаржуваного вироку від 14 серпня 2023 року він отримав лише 23 серпня 2023 року, у зв`язку з чим вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин, просить його поновити.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового розгляду щодо поданого клопотання, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що клопотання обвинуваченого про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

На підставі п.1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру – протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до  ч.1 ст.117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 17 червня 2020 року у справі № 51-1599км20, поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення за відповідним клопотанням в порядку, передбаченому ст. 117 КПК України, може бути необізнаність заінтересованих осіб з мотивами постановленого рішення (відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в Постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18), а також захворювання учасника провадження та інші непереборні обставини.  

Згідно з практикою ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух  проти  України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.

       Як убачається з поданого клопотання про поновлення строку на оскарження, причиною пропуску процесуального строку послугувало те, що оскаржений вирок суду був ухвалений та проголошений 14 серпня 2023 року за відсутністю обвинуваченого та його захисника ОСОБА_6 .

Однак, на думку колегії суддів, такі підстави не свідчать про поважність пропущення строку, виходячи з наступного.

Відповідно до журналу судового засідання від 10 серпня 2023 року, яке відбулося за участю захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 , суд видалився до нарадчої кімнати та суддя виходячи до нарадчої кімнати зазначила орієнтовну дату проголошення вироку.

23 серпня 2023 року захисник ОСОБА_6 отримав копію вироку, однак після отримання копії судового рішення захисник, як фахівець в галузі права на протязі тривалого часу (більше ніж 2 тижні), не скористався своїм правом на оскарження даного судового рішення та не вжив жодних заходів щодо своєчасного підготовлення та подачі скарги в установлений законом строк. (т.2 а.с.153-155).

Таким чином, враховуючи обізнаність захисника про дату проголошення вироку, а також те, що захисник є фахівцем в галузі права, використання ним своїх процесуальних прав пов`язано безпосередньо з його професійною діяльністю, не потребує сторонніх знань чи правової допомоги, підстави на які він посилається не свідчать про поважність пропущення зазначеного процесуального строку.

Враховуючи вищезазначене, в клопотанні захисника переконливих мотивів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду не наведено, причини, на які посилається останній, колегія суддів не вважає об`єктивно непереборними, такими, що унеможливлювали як в загальному розумінні, так й з точки зору вимог кримінального процесуального закону та практики Європейського суду з прав людини, з огляду на процесуальний статус апелянта і його повноваження, визначені державою, скористатися йому правом на оскарження даного судового рішення, вагомих правових підстав для поновлення такого строку колегія суддів не вбачає. Апелянт мав всі передбачені законом можливості для належної реалізації свого права на оскарження вироку Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 серпня 2023 року щодо ОСОБА_7 вчасно.

Відповідно до ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження вироку Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 серпня 2023 року щодо ОСОБА_7 .

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 серпня 2023 року щодо ОСОБА_7 - повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів:

ОСОБА_1                         ОСОБА_2                 ОСОБА_3