Справа №:755/12608/23

Провадження №: 2/755/711/24

У Х В А Л А

"27" лютого 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Катющенко В.П.

при секретарі: Яхно П.А.

розглянувши у підготовчому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання відповідача ОСОБА_1 про заміну неналежних відповідачів належними, залучення співвідповідачів, що подане в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

27.02.2024 у підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про заміну неналежних відповідачів належними, залучення співвідповідачів, навівши відповідні обґрунтування у письмовому клопотанні, у якому просить суд:

1.Замість фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - юридичними особами комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», комунальним підприємством «Київенерго», комунальним підприємством «Київтеплоенерго», або-

2.Замість фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - самозайнятою особою ОСОБА_3 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

У підготовчому судовому засіданні представник позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Кравченко О.П. заперечила проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що власниками приміщення є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , користувачем є ОСОБА_3 , відтак позивач вважає, що заявлений склад відповідачів є вірним та останні є належними відповідачами. Зазначила, що особа, яка звертається до суду з позовом самостійно визначає які її права порушені.

Інші учасники справи у підготовче судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши доводи відповідача, вислухавши думку представника позивача, дослідивши подане клопотання, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Процедурні питання заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача визначені ст. 51 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

За вимог ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За вказаних обставин, зважаючи на підстави та предмет позову, суб`єктний склад учасників справи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про заміну неналежних відповідачів належними, залучення співвідповідачів, оскільки визначення кола відповідачів та пред`явлення до них вимог є виключним правом позивача. Поряд з цим, позивачем відповідного клопотання не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 15, 16, 48, 51, 260, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про заміну неналежних відповідачів належними, залучення співвідповідачів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 04.03.2024.

Суддя: