Справа   № 2-а-776/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 року Залізничний  районним суд м.Львова в складі:

головуючого - судді      Ганича І.М.

при секретарі                 Мицько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради  про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і одноразової допомоги при народженні дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в грудні цього року звернулася в суд з позовом про визнання неправомірними дій Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської щодо нарахування і виплати сум допомоги при народженні і допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,   стягнення з Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 7837,10 грн. за  2007-2009 рр. та недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі          1963 грн., зобов’язання в подальшому проводити і сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст.15  Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. Свої позовні вимоги вона мотивує тим, що 12.07.2007 р. народила сина ОСОБА_2, і відповідно до ст.12 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” їй повинна була надаватися допомога при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, проте така їй виплачена не в повному обсязі. Також їй, як особі, що здійснює догляд за  сином  до досягнення ним трирічного віку, відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, щомісячно повинна надаватися грошова допомога у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, проте з вересня           2007 р. така виплачувалася не в повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, покликаючись на мотиви такого, який просить задоволити.

Представник Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради проти позову заперечила та зазначила, що немає законних підстав для задоволення такого, і крім цього позивачка пропустила річний строк звернення до суду щодо вимог за 2007 р., так як могла і повинна була дізнатися про норми Закону України „Про державний бюджет на 2007 р.”, який оприлюднювався в офіційних виданнях, просить в позові відмовити.

 Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка відповідно до положень Закону України „ Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку та на отримання одноразової допомоги при  народженні дитини.

Згідно довідки Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради № 1845 від 10.06.2009 р., позивачці з вересня по грудень 2007 р. щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік”, а з січня 2008 р. по травень 2009 р. в розмірі, передбаченому   ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” . Також, позивачці  виплачено допомогу при народженні дитини у розмірі 8500 грн., зокрема, одноразово при народженні дитини в сумі         3400 грн. в липні 2007 р., решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 р. щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України „ Про державну допомогу сім'ям з дітьми ”  передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не  відповідають  Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, за якою  щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює  різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного суду  України  у  цій  справі  має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,  які виникли  внаслідок дії  положень статей зазначених   законів, що  визнані неконституційними. Положення ст.56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, які визнані неконституційними,  втрачають чинність з  дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.

З урахуванням вищенаведеного, починаючи з вересня 2007 р.  Залізничним відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повинно було виплачуватися ОСОБА_1 передбачену законодавством державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та відповідно до розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, затвердженого ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Судом у справі встановлено, що виплати позивачці коштів державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з вересня по грудень 2007 р. проводились відповідачем всупереч нормам вищезазначених законів України, а саме без врахування, що положення абз. З ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” були визнані неконституційними та втратили чинність згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р.

У відповідності до п.2 ст.99 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Відповідно до ст.23 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Так як позивачка не оскаржувала дії відповідача, а зверталася до нього лише 14.04.2009 р. із заявою то строк звернення до суду встановлюється в загальному порядку, тобто річний.

У відповідності до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається із пояснень представника Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, відповідач наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог за 2007 р. за пропуском строку звернення  до адміністративного суду.

Суд вважає, що позивачка, яка є працівником прокуратури і в певній мірі обізнана із законодавством, отримуючи кожного місяця державну допомогу по догляду за дитиною в період з вересня 2007 року  по грудень 2007 року включно, повинна була своєчасно зрозуміти та дізнатись про те, що така допомога  виплачується їй не в повному розмірі і в межах річного строку звернутись до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

Між тим, позивачка з даним позовом звернулася в грудні 2009 р., в той час як рішення Конституційного Суду України № 6-рп було прийнято 09 липня 2007 р. та оприлюднено у передбаченому законодавством порядку (надруковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 р. № 52).

Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.

Ст.102 КАС України передбачено поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку, встановленого законом, проте позивачка в своєму позові і в суді навіть не просить поновити пропущений строк звернення до суду.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відсутні  підстави для задоволення вимог позивачки за період з вересня 2007 р. по грудень 2007 р. включно в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Що стосується вимог  позивачки про стягнення на її користь недоплаченої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у повному розмірі за період з січня 2009 р. по травень 2009 р. включно, суд вважає за необхідне  відмовити, виходячи із наступних підстав.

З 1 січня 2008 р., призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не застрахованим та застрахованим особам регулюється Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції від 28.12.2007 р.

Щодо розміру допомоги в 2008-2009 рр., то підпунктом 7 пункту 23 розділу II ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, внесено зміни до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, відповідно до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Одночасно, внесені зміни до п.3 розділу VIII цього Закону, на підставі яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, а з 1 січня 2010 р. -                100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.

Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за           2009 р. виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства.

Законом України „Про Державну допомогу сім’ям з дітьми” встановлено у 2007 р. допомогу при народженні дитини - у розмірі 8500 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн., решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.12 Закону України „Про Державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено допомогу при народженні дитини у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. не визнано неконституційним зазначене положення ст.56 в частині виплати допомоги при народженні дитини.

 Таким чином, допомога при народженні дитини виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства.

Щодо вимоги призначати і виплачувати в подальшому спірну допомогу у розмірі, передбаченому ст.15 Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, то в задоволенні такої слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України передбачено відновлення лише порушеного права громадянина, а не того, яке може бути порушено в майбутньому.  

Враховуючи вищенаведене,  суд приходить до  висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в позові слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.  11, 71, 86, 99, 100  КАС України, Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”,  Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. по справі №1-29/2007 , Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України „Про державний бюджет України на 2009 рік” від 28.12.2008 р., Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., суд -

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради  про визнання дії неправомірними та стягнення суми  недоплаченої державної допомоги по догляду за  дитиною до досягнення нею трирічного віку і одноразової допомоги при народженні дитини   відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.