Справа № 2-1804/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 лютого 2010 р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді      Ганича І.М.

при секретарі               Мицько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Львівського комунального підприємства „Сяйво” про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка в грудні 2009 року звернулася з позовом в суд про стягнення з відповідачів 545 грн. завданої залиттям водою її чотирьохкімнатної квартири № 73 на дев'ятому поверсі десятиповерхового будинку по вул.Широкій, 29 у м.Львові, що неодноразово відбувалося із розташованої поверхом вище квартири № 77, яка належить відповідачу ОСОБА_2, а також заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

    В судовому засіданні позивачка позов підтримала, покликаючись на мотиви такого і доповнила, що в 2006 р. провела ремонт своєї квартири за вказаною адресою, після чого у 2008 і 2009 рр., з вини ОСОБА_2, таку щороку заливало водою, внаслідок чого у квартирі пошкоджено стелю і стіни у ванній кімнаті, санвузлі і кухні, чому просить стягнути з відповідачів зазначені матеріальні збитки, моральну шкоду і понесені судові витрати.

    Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав і зазначив, що не заперечує факту залиття водою квартири ОСОБА_1, але вважає, що таке відбулося не з його вини, так як причиною цього став розрив труби центрального опалення, в результаті чого його квартиру затопило і це спричинило залиття нижчерозташованої квартири позивачки, а в подальшому квартиру №73 могло заливати, як і його помешкання у 2004 р., дощовими водами через несправність стояка на технічному поверсі будинку, просить в позові до нього відмовити.

    Представники ЛКП „Сяйво” теж позову не визнали і пояснили, що будинок №29 по вул.Широкій у м.Львові обслуговується ЛПК „Сяйво” та що дійсно у 2001 р. мав місце розрив труби цетрального опалення і було залито ряд квартир, проте у вказаний позивачкою період з 2006 по 2009 рр. залиття помешкання ОСОБА_1 відбувалися з вищерозташованої квартири ОСОБА_2, про що були складені відповідні акти, чому вважають, що вини ЛКП „Сріблястий” у таких немає, просять в позовних вимогах до підприємства відмовити.  

    Заслухавши пояснення сторін та показання свідків, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

    Як встановлено судом, чотирьохкімнатна квартира позивачки № 73 у будинку по вул.Широкій, 29 у м.Львові /а.с. 26, 27/ розташована під аналогічною квартирою № 77 відповідача ОСОБА_2, з якої у 2008-2009 рр. відбулося залиття квартири ОСОБА_1, зокрема, в листопаді 2008 р. і  в квітні 2009 р., в результаті яких були пошкоджені кухня, ванна і санвузол, внаслідок чого позивачці заподіяно матеріальні збитки.

    Дане стверджується поясненнями сторін, свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, заявами і скаргами позивачки в ЛКП „Сяйво” про залиття водою її квартири сусідами зверху /а.с. 38, 40/, актами ЛКП „Сяйво” /а.с. 37, 51, 52/ і проведеною експертною оцінкою розміру відшкодування збитків, згідно якої вартість відшкодування збитків, завданих пошкодженням квартири позивачки внаслідок залиття, станом на 27.10.2009 р. становить 545 грн. /а.с. 8-15/.

    Суд не бере до уваги показів відповідача ОСОБА_2 в тій частині, що його вини у залиттях квартири позивачки немає, а що таке відбулося дощовими водами через несправність стояка на технічному поверсі будинку, оскільки це не знайшло свого об’єктивного підтвердження в судовому засіданні і повністю спростовується поясненнями ОСОБА_1, представників ЛКП „Сяйво” і  названих свідків, якими стверджується, що  залиття у 2008 і 2009 рр. відбулися з квартири ОСОБА_2, а факт залиття  квартир № 73 і № 77 по вул.Широкій, 29 у м.Львові внаслідок розриву труби центрального опалення і дощовими водами, на що посилається ОСОБА_2, мав місце ще у 2001 і 2004 рр. /а.с. 34/36, тоді як ОСОБА_1 зробила ремонт у своїй квартирі в 2006 р.

    Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що збитки в розмірі 545 грн. позивачці заподіяно внаслідок залиття її квартири водою із вищерозташованої квартири відповідача ОСОБА_2, який халатно віднісся до сантехнічного обладнання в належній йому квартирі, чому із нього слід стягнути в користь ОСОБА_1 вказану суму, а також          210 грн. за проведення експертної оцінки розміру збитків /а.с. 4, 5/ і понесені судові витрати /а.с. 2, 3, 23, 24/.

    Що стосується заявлених позивачкою вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн., то в судовому засіданні позивачка не представила належних доказів на підтвердження таких в повному обсязі, а тому, з врахуванням характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнала ОСОБА_1, яка є інвалідом другої групи, саме в результаті неодноразового залиття водою її квартири, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в користь позивачки 70 грн. моральної шкоди.

    В позовних вимогах ОСОБА_1 до ЛКП „Сяйво” слід відмовити.

    На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України і ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 545 грн. матеріальних збитків, 70 грн. моральної шкоди і 389,50 грн. понесених судових витрат, а всього – 1004,50 грн.

В позовних вимогах ОСОБА_1 до ЛКП „Сяйво” про стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                         /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя:                                         Ганич І.М.